ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року Справа № 912/3178/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)
судді: Данилова М.В., Добролюбова Т.В.
розглянувши матеріали касаційної скаргиГоловного управління Держгеокадастру у Кіровоградській областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р. у справі господарського суду№912/3178/15 Кіровоградської області за позовомсільськогосподарського виробничого кооперативу "Вікторія"доГоловного управління Держгеокадастру у Кіровоградській областіпро за участю представників сторін: позивача - відповідача -визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Грідасов Б.Ю. дов. б/н від 21.07.2015 не з'явився
У зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. на навчанні з підвищення кваліфікації розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 18.04.2016р. №08.03-04/120 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №912/3178/15, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Добролюбова Т.В.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вікторія" звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2015 (судді Змеул О.А., Болгар Н.В., Шевчук О.Б.), залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 ( судді Березкіна О.В., Величко Н.Л., Подобєд І.М.) позов задоволено: визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі, укладений між Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вікторія" 27 квітня 2010 року строком на п'ять років, щодо земельної ділянки загальною площею 94,83 га, кадастровий номер 3521785300:02:000:9070, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрований 18.05.2010 у Добровеличківському відділі ДПКРФ УДЗК за номером 041036900089.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивач після закінчення строку дії Договору продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській протягом місяця не повідомляло позивача про своє рішення щодо заперечення у поновленні договору.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 626, 627, 792 ЦК України, ст.33 Закону України "Про оренду землі", просить судові рішення скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована відсутністю згоди ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на продовження договору, про що орендарю було направлено листа, відсутністю підписаної у місячний термін додаткової угоди про продовження договору оренди, відсутністю у ДЗК земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером.
Заслухавши присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2010 року між Добровеличківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вікторія" (орендар) укладено договір оренди землі (надалі Договір оренди ), який зареєстровано у Добровеличківському відділі ДПКРФ УДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2010 за №041036900089.
Відповідно до пункту 1 Договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 94,83га, що знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради.
У відповідності до пункту 8 Договору оренди, його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.33 Закону України "про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладенні договору оренди землі на новий строк ( поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
У справі позивачем не подано доказів того, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вікторія"надсилав у встановлений строк орендодавцю повідомлення про свій намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк.
Відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" в разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі ( щодо земель державної або комунальної власності).
Згідно з частинами 7-9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Як встановлено судами, у відповідності до пункту 8 Договору та Закону України "Про оренду землі" позивач після закінчення строку дії Договору продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що підтверджується довідками Піщанобрідської сільської ради від 22.07.2015 №08-01, від 12.11.2015 №2409 та від 11.11.2015 №01-22-76/1.
Протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення від орендодавця про відмову у поновленні договору оренди землі до позивача не надходило.
Згідно із статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суди попередніх інстанцій встановили, що лист-повідомлення, направлений Відділом Держземагенства у Добровеличківському районі 03.04.2015 за №856/04/01-11 про заперечення у поновленні договору у зв'язку з невиконанням вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 8 договору оренди землі, не є належним доказом по справі, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів про його направлення позивачу (квитанція рекомендованої пошти, фіскальний чек пошти, повідомлення про отримання рекомендованого листа, опис вкладення та квитанція поштового відділення, тощо).
Натомість 13.08.2015 Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вікторія" звертався до відповідача з пропозицією у письмовій формі щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та надав проект Додаткової угоди, отримання зазначеного звернення підтверджується штрих-кодом ГУ Держземагентства у Кіровоградській області (а.с.59).
Приписами частин 7-9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" прямо встановлена обов'язковість підписання додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст.ст. 187, 188 ГК України).
Отже, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області як розпорядник земель державної власності, у разі наявності заперечень проти поновлення договору оренди землі на новий строк, не було позбавлено можливості скористатися своїми правами і надіслати позивачу протягом одного місяця після закінчення 18.05.2015 строку договору листа-повідомлення про відмову у поновленні договору оренди землі.
Посилання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в касаційній скарзі, що оскаржуваним рішенням поновлено договір оренди неіснуючої земельної ділянки, оскільки у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим №3521785300:02:000:9070, були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, які визнали їх безпідставними.
Відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 02.07.2003 за №174, який діяв на час укладання договору оренди, Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис 18.05.2010, та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 3521785300:02:000:9070.
Відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011, який набрав чинності з 01.01.2013, кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Відповідно до ст. 16 цього Закону кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі, якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.
Оскільки відомості щодо спірної земельної ділянки були внесені до Державного реєстру земель у відповідності до чинного на час укладання договору оренди землі Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, то обов'язок щодо перенесення цих даних до Державного земельного кадастру покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальні органи відповідно їх до повноважень, а тому відсутність кадастрового номера спірної земельної ділянки у ДЗК не свідчить про не існування земельної ділянки і не свідчить про відсутність порушеного права позивача.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 у справі №912/3178/15 Господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Данилова
Судді М. Данилова
Т. Добролюбова