ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 911/3888/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддів:Кочерової Н.О. (доповідач), Владимиренко С.В., Акулової Н.В.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2016у справі№ 911/3888/15 господарського суду Київської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк"до1) товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-Сервіс 1", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_5,про звернення стягнення кредитної заборгованості в розмірі 2 517 375,26 доларів США на предмет іпотеки за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко М.Г., дов. від 01.04.2016

від відповідача-1: ОСОБА_7, дов. від 09.10.2015

від відповідача-2: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-Сервіс 1" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент", в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову 3 01-10/5767 від 28.10.2015 просило звернути стягнення кредитної заборгованості за договором про надання кредиту № 75 від 03.11.2008 на предмет іпотеки - земельну ділянку, загальною площею 6,0408 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0036, за іпотечним договором від 29.06.2010, укладеним між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Лендблоксінвестмент" шляхом визнання за ПАТ Український професійний банк" права власності на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням боржником - ТОВ "Логістік-Сервіс 1" (відповідач-1) своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредитної заборгованості за укладеним між ним та позивачем договором про надання кредиту № 75 від 03.11.2008, в забезпечення виконання яких між позивачем та відповідачем-2 було укладено іпотечний договір від 29.06.2010. Внаслідок неповернення відповідачем-1 кредитної заборгованості у нього перед позивачем утворилась заборгованість, яку позивач, керуючись ст. 589 ЦК України, ст. 3, ч. 1 ст. 7, ст. 33, 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами іпотечного договору, просив погасити шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття ним такого майна у власність.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2015 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ТОВ "Логістік-Сервіс 1" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.01.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 залучено ОСОБА_5, розгляд справи відкладено на 10.02.2016.

09.02.2016 до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи - ОСОБА_5 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення Дніпровським районним судом міста Києва пов'язаної з нею іншої справи № 755/543/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Український професійний банк", третя особа - ТОВ "Логістік-Сервіс 1", про визнання зобов'язання ОСОБА_5 перед ПАТ "УПБ" за договором поруки № 75-6 від 27.05.2015 припиненим шляхом його повного виконання.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_5 зазначав, що дана господарська справа № 911/3888/15 та вказана цивільна справа № 755/543/16-ц є пов'язаними, оскільки за результатами розгляду Дніпровським районним судом міста Києва вказаної цивільної справи може бути встановлено факт повного належного виконання поручителем (ОСОБА_5) зобов'язань з погашення заборгованості по договору про надання кредиту № 75 від 03.11.2008, за яким у даній господарський справі відбувається стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, і такі обставини можуть вплинути на оцінку Київським апеляційним господарським судом доказів у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 (склад колегії суддів: Калатай Н.Ф. - головуючий, Ропій Л.М., Рябуха В.І.) зупинено апеляційне провадження у справі № 911/3888/15 до винесення та набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 755/543/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Український професійний банк", третя особа ТОВ "Логістік-Сервіс 1", про визнання зобов'язання припиненим шляхом його повного виконання. Зобов'язано сторони та третю особу негайно повідомити суд про набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 755/543/16-ц.

Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у даній справі на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України, оскільки дійшов висновку, що дана господарська справа № 911/3888/15 та цивільна справа № 755/543/16-ц пов'язані між собою, а розгляд даної справи неможливий до розгляду Дніпровським районним судом міста Києва справи № 755/543/16-ц та набрання прийнятим за результатами такого розгляду рішенням законної сили.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши повноту встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та їх юридичну оцінку, правильність застосування норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом зазначеної норми такими обставинами є:

- розгляд іншої справи іншим судом;

- взаємозв'язок такої справи зі справою, що розглядається;

- неможливість розгляду такої справи до вирішення пов'язаної з нею справи іншим судом.

Господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення, та є істотними для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідачів частини кредитної заборгованості за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором про надання кредиту № 75 від 03.11.2008, що дорівнює вартості предмета іпотеки, шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки за укладеним між позивачем та відповідачем-2 іпотечним договором від 29.06.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 4480.

Предметом спору в цивільній справі № 755/543/16-ц, що розглядається Дніпровським районним судом міста Києва, (до розгляду якої ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 зупинено провадження у даній справі) за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Український Професійний Банк", третя особа - ТОВ "Логістік-Сервіс 1", є визнання припиненим зобов'язання ОСОБА_5 перед ПАТ "УПБ" за договором поруки № 75-6 від 27.05.2015 шляхом його повного виконання.

Як встановлено судами, вказаний договір поруки був укладений між ОСОБА_5 та ПАТ "УПБ" в забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ТОВ "Логістік-Сервіс 1" перед ПАТ "УПБ" за договором про надання кредиту № 75 від 03.11.2008, на підставі якого, зокрема, ґрунтуються позовні вимоги у даній справі.

В заяві про зупинення апеляційного провадження у справі ОСОБА_5 посилається на те, що за результатами розгляду вказаної цивільної справи Дніпровським районним судом міста Києва можуть бути встановлені обставини повного погашення ним, як поручителем, заборгованості відповідача-1 перед ПАТ "УПБ" по договору про надання кредиту № 75 від 03.11.2008, за яким у даній господарській справі № 911/3888/15 відбувається стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і такі обставини можуть вплинути на оцінку Київським апеляційним господарським судом доказів у даній справі.

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами заявника про пов'язаність вказаних господарської та цивільної справ і зазначив, що встановлення за результатами розгляду цивільної справи факту повного виконання зобов'язань за договором поруки № 75-6 від 27.05.2015 є суттєвою обставиною для вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки такі обставини будуть мати наслідком припинення зобов'язань за договором про надання кредиту № 75 від 03.11.2008, що, в свою чергу, матиме наслідком припинення зобов'язань за спірним іпотечним договором.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості здійснити апеляційний перегляд справи по суті заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 83 ГПК України визначені права господарського суду, якими його наділено при прийнятті рішення. Зокрема, пунктом першим частини першої статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Наведеною нормою передбачено право суду визнати з власної ініціативи договір недійсним у разі, якщо визнання недійсним договору не є предметом позову, тобто позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в заперечення факту погашення кредитної заборгованості за договором про надання кредиту № 75 від 03.11.2008 послався на нікчемність договору поруки № 75-6 від 27.05.2015, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ "УПБ", оскільки такий було укладено з порушенням вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України та обґрунтовує свої заперечення відповідними доказами.

З огляду на викладене, суд при вирішенні спору у даній справі (в т.ч. і при апеляційному перегляді справи) може самостійно встановити обставини виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема третьою особою, як поручителем позичальника, шляхом надання оцінки твердженням сторін з цього питання та доказам, наявним в матеріалах справи, а також встановити обставини відповідності/невідповідності змісту договору поруки, пов'язаного з предметом спору, чинному законодавству та має право за власною ініціативою визнати такий договір недійсним у разі встановлення відповідних обставин. Однак, наведеного не було враховано апеляційним господарським судом, у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

В своєму рішенні від 05.11.2015 у даній справі господарський суд Київської області дослідив договір поруки № 75-6 від 27.05.2015, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ "УПБ", надав йому оцінку та, керуючись ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дійшов висновку про нікчемність такого договору. Суд також дослідив обставини виконання третьою особою, як поручителем позичальника, зобов'язань останнього за кредитним договором та встановив, що при погашенні ОСОБА_5 заборгованості за договором про надання кредиту № 75 від 03.11.2008 платежі не проходили через кореспондентський рахунок банку, відкритий в НБУ, тобто кошти для погашення заборгованості в банк взагалі не надходили, чим було порушено заборону, встановлену Постановою Правління НБУ № 293/БТ від 30.04.2015 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії проблемних та запровадження особистого контролю за діяльністю банку", відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий в НБУ.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що підстави для зупинення провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України відсутні, а розгляд даної справи є можливим за наявності іншої справи № 755/543/16-ц, яка розглядається Дніпровським районним судом міста Києва, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд при вирішенні спору може встановити обставини невідповідності змісту договору, пов'язаного з предметом спору, чинному законодавству та має право за власною ініціативою визнати такий договір недійсним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції невірно застосував положення ст. 79 ГПК України, у зв'язку з чим ухвала Київського апеляційного господарського суду про зупинення апеляційного провадження підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 у справі № 911/3888/15 скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий Н. Кочерова

Судді С. Владимиренко

Н. Акулова