ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/27951/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Гончарука П.А., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"на постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року господарського суду міста Києва від 19.11.2015 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"допублічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"простягнення 962 168, 42 грн., за участю представників сторін:

позивача:Козак О.Д.,відповідача:Хармай Д.М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (далі - ТОВ "ВіЕйБі Лізинг") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - ПАТ "Компанія "Райз") про стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 649 450,45 грн., 201 451,54 грн. - пені, 10 592, 14 грн. - 3 % річних та 100 674, 29 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 141120-3/ФЛ-Ю-А від 20.11.2014 року щодо сплати лізингових платежів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2015 року у справі (суддя: Мандриченко О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Компанія "Райз" на користь ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" заборгованість у розмірі 649 450, 45 грн., 201 451,54 грн. пені, 10 592,14 грн., 3 % річних, 100 674,29 грн. інфляційних втрат та 14 432,53 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючого, суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко О.В.) рішення місцевого господарського суду від 19.11.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Компанія "Райз" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2015 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

ПАТ "Компанія "Райз" 20.04.2016 року подало до Вищого господарського суду України заяву про відкликання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року.

Колегія суддів, розглянувши подану скаржником заяву, відхиляє її з підстав того, що заява про відкликання касаційної скарги може бути подана скаржником до винесення судом ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження. Касаційна скарга ПАТ "Компанія "Райз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2016 року була прийнята судом до провадження і її розгляд призначено на 20.04.2016 року.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.11.2014 року ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та ПАТ "Компанія "Райз" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 141120-3/ФЛ-Ю-А, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався передати, а лізингоодержувач - прийняти на умовах фінансового лізингу сільськогосподарську техніку - самохідний обприскувач Hardi Alpha evo 4100л/36м TF, 2012 року випуску та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку, строки, передбачені договором, згідно з графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 2.1.7. загальних умов договору лізингу число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно з п. 2.1.7.1 загальних умов договору за яким у випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 1-го по 9-те числа місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання акту. У випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 10-го по 25-те число місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 5-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання акту. У випадку, коли дата підписання акту припадає на період з 26-го числа по останній день місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання акту.

У пунктах 2.1.6., 2.1.8. загальних умов договору лізингу сторони визначили, що період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту. Акт - це акт приймання-передачі предмета лізингу в лізинг.

Відповідно до п. 7.1. загальних умов договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором, припиняється через 12 місяців від дня, коли сплата мала відбутися.

Згідно з п. 10.1. загальних умов договору договір набирає чинності, зокрема, з моменту сплати відповідачем авансового лізингового платежу та діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору фінансового лізингу позивач за актом прийому-передачі від 24.11.2014 року передав, а відповідач прийняв предмет лізингу - самохідний обприскувач Hardi Alpha evo 4100л/36м TF, 2012 року випуску.

В свою чергу, відповідачем в порушення умов договору не було сплачено лізингові платежі за 4-6 лізингові періоди, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 649450,45 грн.

За змістом ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

До зобов"язань лізингоодержувача, визначених у ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" входить зокрема обов"язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суди попередніх інстанцій, встановивши неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів за 4-6 лізингові періоди, враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України та умови договору дійшли вірного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 649 450, 45 грн. основного боргу, 201 451,54 грн. пені, 10 592,14 грн., 3 % річних, 100 674,29 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо доводів скаржника, то вони повторюють доводи апеляційної скарги, які були спростовані судом апеляційної інстанції, із наданням належної юридичної оцінки, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2015 року у справі №910/27951/15 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді: П.А.Гончарук

Н.М.Нєсвєтова