ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/24001/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівнина ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 23.11.2015 Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016у справі№ 910/24001/15Господарського судуміста Києваза позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Магус ЛТД"простягнення 619 249,41 грнза участю представників:

позивача: Погодін В.О., дов. від 01.04.2016;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 у справі № 910/24001/15 (суддя - Босий В.П.) на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України залишено без розгляду позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магус ЛТД" про стягнення 619 249,41 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді - Суховий В.Г., Жук Г.А.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 у справі № 910/24001/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішення попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магус ЛТД" про стягнення 619 249,41 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 10.09.2015, 21.10.2015 та від 09.11.2015 зобов'язав позивача та відповідача надати примірники кредитного договору від 27.07.2011 №11-СевВЛ з усіма додатковими угодами до нього, всі документи, пов'язані з виконанням такого договору, в тому числі докази сплати платежів в рахунок погашення заборгованості, однак, як встановив суд першої інстанції, позивач вимог ухвали не виконав.

При винесенні ухвали про залишення позову без розгляду в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що ненадання позивачем витребуваних документів перешкоджає всебічному та повному розгляду справи та унеможливлює вирішення спору по суті, оскільки наявні в матеріалах справи документи є недостатніми для прийняття правильного і обґрунтованого судового рішення.

Згідно з п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору від 27.07.2011 №11-СевВЛ.

Разом з тим, позивачем при поданні позову в порядку ст. 38 ГПК України заявлено клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме, оригіналів кредитного договору від 27.07.2011 №11-СевВЛ, та всіх додаткових угод до нього, а також договорів щодо забезпечення виконання відповідачем кредитних зобов'язань, доказів сплати платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та всіх документів, пов'язаних з виконанням даного договору. Позивач, при цьому, послався на те, що оригінали зазначених документів, зберігались у м. Донецьку, який входить до території проведення Антитерористичної операції (АТО) та були втрачені.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей. Проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО являється загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування.

Фактичні дані, на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги, отримані позивачем з САБ (система автоматизації банку) ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу Банку (САБ) є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку Українивід 18.06.2003 № 254. Відповідно до п. п. 3.4. та 3.8. якого ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахунки за власними операціями тощо), номер та дату договору, конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором, дані про контрагента, зміст операції (кредит, депозит, тип процентної ставки тощо) та інше.

Згідно п. 4.2. Положення № 254 підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. При цьому, згідно з п. 9.5 Положення № 254 під час здійснення інформаційного забезпечення операційної діяльності Банку реалізується правило "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), проводяться заходи з виявлення викривленої та/або суперечливої інформації, зберігається вся інформація (неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь - якого джерела). Проводиться резервне накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс - мажорних обставин або в разі ліквідації банку.

Правлінням Національного банку України 23.03.2015 прийнято рішення: відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Укрбізнесбанк", про що винесена постанова № 265 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк".

24.04.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 87 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу Ірину Володимирівну строком на 1 рік з 24.04.2015 по 23.04.2016 включно.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

До матеріалів справи позивачем в порядку ст. 32 ГПК України додані виписки з особового рахунку відповідача, яким суди мали б дати відповідну оцінку, однак залишили поза увагою.

При цьому, доданий позивачем до матеріалів позову розрахунок заборгованості, здійснений позивачем щодо наявності грошового зобов'язання відповідача по кредиту, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції мав надати відповідну оцінку обставинам, викладеним в позовній заяві та клопотанні позивача, заявленому у відповідності до ст. 38 ГПК України щодо неможливості позивачем надати оригінали кредитного договору та інших документів, а також надати оцінку вищенаведеним документам, доданим позивачем до матеріалів позову.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Отже, суд має можливість надати оцінку документам, які додані позивачем до матеріалів позову, врахувати обставини, викладені в позовній заяві.

Здійснюючи перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд, зазначеного вище також не врахував.

Таким чином, суди попередніх інстанцій припустились порушення норми процесуального права, неправильно застосувавши п. 5 ст. 81 ГПК України, а тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 у справі № 910/24001/15 скасувати.

Справу № 910/24001/15 Господарського суду міста Києва передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР