ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/23599/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І., розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировичана ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р.у справі№910/23599/15 господарського суду міста Києва за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_5, 2. ОСОБА_6, 3. ОСОБА_7, 4. ОСОБА_8, 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофра України", 6. Приватне підприємство "Агрофірма Росія", 7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта", 8.Селянське (фермерське) господарство "Єлисей", 9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зерно України"провизнання зобов'язань припиненими

за участю представників

позивача - Багнюка І.В., дов.від 16.03.2016р.;

відповідача - Мартян О.В., дов. від 30.03.2016р.;

третіх осіб: 1. не з'явились; 2. не з'явились; 3. не з'явились; 4. не з'явились; 5. не з'явились;6. не з'явились;7. не з'явились;8. не з'явились;9. не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2015 р. у справі №910/23599/15 позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2015 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. у справі №910/23599/15 (колегією суддів у складі головуючого судді Чорної Л.В., суддів: Кропивної Л.В., Смірнової Л.Г.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича повернуто заявнику без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. скасувати, а справу №910/23599/15 передати на розгляд до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Частиною 1 ст.95 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції згідно положень ч.4 ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

З аналізу положень ч.1 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, вбачається, що сторони наділяються процесуальними правами та обов'язками з метою надання їм процесуальних засобів, через використання яких досягається змагальність судового процесу. Як вже зазначалось вище, треті особи користуються правами сторони з обмеженнями, викладеними у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України, які визначають їхнє процесуальне становище, натомість інші особи, які беруть участь у процесі, в тому числі і сторони, зобов'язані виконувати певні обов'язки, покладені на них у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України. Такі права та обов'язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Так, права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту пред'явлення до нього позову, третіх осіб - з моменту залучення чи допуску до участі у справі. Рівність процесуальних прав та можливість ними користуватись, закріплена зазначеною вище ст.22 Господарського процесуального кодексу України є реалізацією принципу рівності перед судом, викладеного у ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, тобто, держава гарантує кожному захист його прав і свобод. Натомість, судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України (ч.4 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Керуючись п. 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" ( в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали), з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку роз'яснив, що оскільки треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі, у випадку якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом на підставі п.2 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, згідно положення закріпленого у ч.4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, особа, апеляційну скаргу якої було повернуто на підставі обставин, зазначених у пунктах 1,2,3 частини першої цієї статті, не позбавляється права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, відтак, доводи заявника касаційної скарги стосовно порушення його права на справедливий суд, з огляду на позбавлення можливості апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та спростовуються з огляду на наведені вище обставини, а відтак, не приймаються до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи заявника касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Київського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. у справі №910/23599/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Н.Г. Дунаєвська

Н.І. Мележик