ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/16561/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року у справі №910/16561/15 за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, приватного акціонерного товариства "Український інститут з проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок" до недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" про стягнення суми, -

Встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14 серпня 2015 року у справі №910/16561/15 відмовлено у задоволенні позову заступника військового прокурора Центрального регіону України, заявленого в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та приватного акціонерного товариства "Український інститут з проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок", про стягнення з недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" заборгованості за договором оренди.

У лютому 2016 року Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про відновлення строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 14 серпня 2015 року у справі №910/16561/15 повернуто скаржнику.

У касаційній скарзі Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (позивач-1), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для розгляду апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.

Заслухавши пояснення прокурора, представника ПрАТ "Український інститут з проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок", які висловились в підтримку доводів касаційної скарги, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, рішення у справі №910/16561/15 прийнято господарським судом м. Києва 14 серпня 2015 року, проте в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини, а повний текст складено та підписано 19 серпня 2015 року.

3 листопада 2015 року позивач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, в якій, посилаючись на те, що дізнався про існування повного тексту рішення з листа представника позивача-2 від 15 жовтня 2015 року, а тому з поважних причин не мав можливості вчасно звернутись до апеляційного суду, просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2015 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, в зв'язку з недоплатою судового збору. При цьому, в ухвалі зазначено, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду може бути вирішено судом апеляційної інстанції тільки після усунення обставин, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Після усунення обставин, вказаних в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2015 року, позивач-1 звернувся із повторною апеляційною скаргою 22 лютого 2016 року. В клопотанні про відновлення строку на подання апеляційної скарги позивач-1 зазначив, що тривалий час не міг повторно подати апеляційну скаргу в зв'язку з втратою оригіналу квитанції про сплату судового збору, внаслідок чого довелось звертатись до банківської установи за її дублікатом, а також на важке матеріальне становище, через яке довелося вишукувати відповідні кошти.

Вирішуючи питання стосовно поважності причин пропуску позивачем-1 строку на оскарження рішення господарського суду м. Києва від 14 серпня 2015 року у справі №910/16561/15, суд апеляційної інстанції перевірив доводи позивача-1 щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, на які посилався апелянт також і в попередній апеляційній скарзі.

Відмовляючи у відновленні строку на звернення із апеляційною скаргою, апеляційний господарський суд зазначив про те, що вказані Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України причини пропуску строку не є поважними в розумінні ст. 53 ГПК України, оскільки з протоколу судового засідання та тексту оскаржуваного рішення першої інстанції від 14 серпня 2015 року вбачається, що в судовому засіданні та при оголошенні вступної і резолютивної частини рішення був присутнім ОСОБА_4, який представляв інтереси обох позивачів у справі і, який, згідно відмітки на зворотному боці останнього аркушу повного тексту рішення, отримав копію рішення 21 серпня 2015 року, тобто доводи позивача-1 про те, що він довідався про повний текст рішення лише у жовтні 2015 року є безпідставними.

Такі висновки суду апеляційної інстанції є правильними з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, цей строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Встановивши, що повний текст оскаржуваного рішення складено 19 серпня 2015 року, представник позивачів отримав його копію 21 серпня 2015 року, а з первісною апеляційною скаргою позивач-1 звернувся лише 3 листопада 2015 року, тобто після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України, на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі ч. 2 ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що зазначена позивачем-1 причина пропуску відповідного строку є поважною, оскільки ОСОБА_4 14 серпня 2015 року не мав належних повноважень на представництво інтересів Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а тому не міг представляти інтереси останнього в судовому засіданні і отримувати від його імені копію рішення, є безпідставними в зв'язку з тим, що в матеріалах справи (а.с. 142 Т.1) міститься копія довіреності №18/04-2147 від 4 серпня 2015 року, якою позивачем-1 строком до 3 серпня 2016 року уповноважено ОСОБА_4 представляти інтереси Адміністрації, зокрема, в судових органах України з правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, що доводить правильність висновку апеляційної інстанції про відсутність поважних причин для пропуску строку оскарження рішення господарського суду у справі №910/16561/15.

Апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для поновлення Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 14 серпня 2015 року, та наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги заявнику.

Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником положень норм права, а інші твердження, зазначені в касаційній скарзі, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, прийняту у справі ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року у справі №910/16561/15 - без змін.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіІ.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко