ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 906/1028/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Гончарука П.А., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргуЖитомирського товариства з обмеженою відповідальністю "Галант"на постанову та на рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 року господарського суду Житомирської області від 29.09.2015 рокуу справі господарського судуЖитомирської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Забудовник" доЖитомирського товариства з обмеженою відповідальністю "Галант"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Пол-Пром-Сервіс"простягнення 121 832,75 грн.,за участю представників сторін:

позивача:не з"явився,відповідача:Тарнавського В.Я.,третя особа:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Забудовник" (далі - ТОВ "Забудовник", позивач) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирського товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" (далі - Житомирське ТОВ "Галант", відповідач) про стягнення 89 669,61 грн. заборгованості, з яких: 77 655,36 грн. основного боргу, 9 939,90 грн. інфляційних, 2 074,35 грн. 3% річних.

08.05.2015 року ТОВ "Забудовник" подано заяву про збільшення позовних вимог від 08.05.2015, згідно якої він просить стягнути з відповідача 121 832,75 грн., з яких: 77 655,36 грн. основного боргу, 40 303,13 грн. інфляційних втрат, 3 874,26 грн. 3% річних, дана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.09.2015 року у справі (суддя -Маріщенко Л.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Забудовник" 77 655,36 грн. заборгованості; 40 274,11 грн. інфляційних втрат; 3 874,26 грн. 3% річних; 2 436,07 грн. судового збору. В решті позову відмовити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Пол-Пром-Сервіс".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 року (колегія суддів у складі: Юрчук М.І. - головуючого, суддів: Тимошенко О.М., Крейбух О.Г.) рішення місцевого господарського суду від 29.09.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Житомирського товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 року та рішення господарського суду Житомирської області від 29.09.2015 року у справі №906/1028/14 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Забудовник" (підрядник) та Житомирським товариством з обмеженою відповідальністю "Галант" (замовник) було укладено договір на виконання робіт по реконструкції цеху пошиву взуття по вул. Вітрука 5-А в м. Житомирі (1 черга). Прибудова складу сировини та готової продукції (надалі - Договір ) відповідно до умов якого підрядник в межах договірної ціни, складеної на підставі ДБН та доповнень, до нього, виконує роботи по реконструкції цеху пошиву взуття по вул. Вітрука 5-А в м. Житомирі 1 черга та здає її замовнику, а замовник зобов'язується профінансувати виконання робіт вищевказаного об'єкту.

Як визначено підпунктом 2.1.1 Договору та додаткових угод до нього, позивач зобов'язався виконувати роботи на об'єкті у відповідності до проектно-кошторисної документації, державних будівельних норм та правил.

Відповідно до підпункту 2.1.3 Договору та додаткових угод до нього, позивач також забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, яка передбачена діючими нормативними актами України.

За умовою пункту 2.2.1 Договору та додаткових угод до нього, відповідач через уповноважених представників зобов'язаний здійснювати технічний нагляд та контроль за якістю та обсягами робіт, відповідністю будівництва проектній документації та вимогам ДБН.

Згідно п. 2.2.2 Договору, замовник зобов'язаний прийняти всі роботи, обумовлені цим договором підряду та оформлені належним чином документи помісячно. Оплатити виконані підрядником роботи у відповідності до умов цього договору підряду.

Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість робіт, що доручені для виконання підряднику складає 375,000 тис. грн., крім того ПДВ 75,000 тис. грн., разом - 450,000 грн.

Пунктом 3.3 Договору, у випадку виконання додаткових робіт, ці роботи оплачуються окремо згідно рахунків, погоджених із замовником.

Як зазначено у пункті 4.1, 4.2 Договору замовник перераховує аванс на розрахунковий рахунок підрядника на виконання робіт, придбання будівельних матеріалів 50% від суми договірної ціни - 225,000 грн., а кінцевий розрахунок за виконані роботи замовник проводить протягом 5 днів після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Початок виконання робіт - 10.04.2013 року; завершення - 10.06.2013 року.

Крім того, сторонами було укладено Додаткові угоди №1 від 17.05.2013 року, №2 від 18.05.2013 року та №4 від 08.08.2013 року до Договору №1 від 05.04.2013 року, якими сторони змінили ціну предмету Договору, строки початку та завершення виконання робіт, а саме зазначили початок - 18.05.2013 року, завершення - 13.06.2013 року.

Вищезазначений договір та додаткові угоди до нього від імені відповідача були підписані директором ОСОБА_6, що діяла на підставі статуту відповідача, а від імені позивача - директором ОСОБА_7, що також діяв на підставі статуту. Зазначений договір підписаний з обох сторін та скріплений оригінальними печатками товариств.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем (директором ОСОБА_6.) були підписані акти виконаних робіт протягом квітня - червня 2013 року, а також акт №3 коригування за серпень 2013 року приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень - червень 2013 року, довідка коригування вартості виконаних робіт згідно акту №3 за травень 2013 року, однак при цьому, ним було здійснено часткову оплату за будівельно - монтажні роботи згідно договору №1 від 05.04.2013 року.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за будівельні роботи, станом на 22.07.2014 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 77 655,36 грн., що підтверджується актом №1 приймання-передачі будівельних робіт за червень 2013 року

Відповідно статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За приписами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Судами встановлено, що акт №1 приймання виконаних будівельних робіт підписаний без зауважень.

Разом з тим, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що представник відповідача (директор) - ОСОБА_6 заперечувала факт підписання нею, як уповноваженою особою довідки про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2013 року та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Житомирської області у справі №906/1028/14 призначалися судові почеркознавчі експертизи, які проведені експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України в Житомирській області Довжаницею Р.О. щодо підпису директора відповідача ОСОБА_6 За результатами проведених експертних досліджень у матеріалах справи наявні два висновки №1/1127 від 01.04.2015 року та №1/776 від 18.08.2015 року.

Відповідно п.15.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що експертний висновок № 1/776 від 18.08.2015 року є не повний, оскільки при проведенні повторної експертизи, експертом не здійсненні дослідження чотирьох об'єктів дослідження, а лише двох. Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що експертом надані відповіді на поставлені питання суду без дослідження всіх об'єктів дослідження поряд з іншими (вільними, умовно-вільними та експериментальними) зразками.

Судами правомірно взято до уваги висновок експерта №1/1127 від 01.04.2015 року, яким встановлено, що:

- підпис, який розміщений в акті приймання виконаних робіт № 1 за червень 2013 року на суму 77 655,36 грн., укладеному 27.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Галант" і товариством з обмеженою відповідальністю "Забудовник" в кінці документа між написом "М.П. Прийняв Замовник (Генпідрядник)" і написом "ОСОБА_6.", директором товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" виконаний ОСОБА_6;

- підпис, який розміщений у довідці про вартість виконання будівельних робіт та витрат за червень 2013 року на суму 77655,36 грн., укладеній 27.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Галант" і товариством з обмеженою відповідальністю "Забудовник" в кінці документа між написом "Замовник" і написом "ОСОБА_6.", директором товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" виконаний ОСОБА_6.

Таким чином, судами встановлено, що акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року форми КБ 2-в (у графі "Прийняв Замовник") підписаний директором ОСОБА_6 Також, нею підписана і довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2013 року форми КБ-3.

Відповідач не надав судам докази, що підтверджували б втрату ним печатки та не надано доказів звернення до правоохоронних органів щодо викрадення печатки цього товариства. Таким чином, у судів відсутні підстави вважати, що довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2013 року та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт підписувались не уповноваженою на те особою зі сторони Житомирського ТОВ "Галант".

У матеріалах справи також відсутні докази, що будівельні роботи за червень 2014 року виконані іншим господарюючим суб'єктом, крім позивача або за його дорученням іншим суб'єктом. Вищезазначені висновки підтверджуються наступним.

Роботи по улаштуванню бетонної підлоги із полімерним покриттям здійснювалися ТОВ "Пол-Пром-Сервіс", як субпідрядником на підставі договору №18.04/13 від 18.04.2013 року. При цьому будь-яких претензій по якості виконаних робіт замовником до генпідрядника чи генпідрядника до субпідрядника не висувалися. Після завершення договірних правовідносин між генпідрядником (ТОВ "Забудовник") та субпідрядником (ТОВ "Пол-Пром-Сервіс") замовник (Житомирське ТОВ "Галант") уклало окремий договір №18.07/13 від 18 липня 2013 року із ТОВ "Пол-Пром-Сервіс" на виконання робіт по покриттю полімерним покриттям підлоги того ж об'єкта, роботи на якому здійснював позивач. Зазначений у договорі №18.07/13 від 18 липня 2013 року обсяг робіт ТОВ "Пол-Пром-Сервіс" у липні 2013 року виконало без жодних зауважень та претензій.

Таким чином мало місце виконання різних за змістом та обсягом робіт по улаштуванню бетонної підлоги з полімерним покриттям на підставі різних правочинів у різний час хоча на одному і тому самому об'єкті. Отже, оскільки жодних претензій з приводу якості виконаних робіт чи терміну їх виконання замовник генпідрядникові не пред'явив, роботи вважаються такими, що виконані відповідно до узгодженого кошторису та у строк.

Висновки судів попередніх інстанцій, щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 77 655,36 грн. є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено п. 3, ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені приписи та встановленні судами попередніх інстанцій порушення відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт по реконструкції цеху пошиву взуття по вул. Вітрука 5-А в м. Житомирі, судова колегія погоджується з висновками судів про наявність підстав для стягнення з відповідача за період з 01.09.2013 року по 30.04.2015 року 3% річних в сумі 3 874,26 грн., а також за період з вересня 2013 року по березень 2015 року 40 303,13 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 3 874,26 грн. та 40 274,11грн. відповідно.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, а тому відхиляються судом, як необгунтовані.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирського товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 року та рішення господарського суду Житомирської області від 29.09.2015 року у справі №906/1028/14 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді: П.А.Гончарук

Н.М.Нєсвєтова