ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 17/46

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області: Яковенко П.А. не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 рокуза скаргоюдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"надії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській областіу справі№ 17/46за позовомдочірнього підприємства "Газ - тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Теплоенергетик"про стягнення 114 439,58 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2009 стягнуто з комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 114 439,58 грн основного боргу, 1 145,00 грн державного мито, 118,00 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.06.2009 Господарським судом Кіровоградської області видано наказ.

У вересні 2015 р. дочірня компанія "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка є правонаступником ДП "Газ-тепло", звернулася до Господарського суд Кіровоградської області з скаргою на дії органу державної виконавчої служби.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2015 (суддя - Вавренюк Л.С.) скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії органу ДВС у справі № 17/46 задоволено.

Визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, які полягають у винесені постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 15.06.2009 № 17/46.

Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 15.06.2009 № 17/46.

Зобов'язано державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (головуючий - Чоха Л.В., судді - Чимбар Л.О., Антонік С.Г.) ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2015 скасовано.

В задоволенні скарги ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовлено.

Стягнуто з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь боржника судові витрати.

В касаційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2015.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусове виконання рішення 15.06.2009 Господарським суду Кіровоградської області було видано наказ.

10.07.2009 старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Ковальовою А.М. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу від 15.06.2009.

Постановою від 15.04.2013 матеріали виконавчого провадження з виконання наказу від 15.06.2009 передані з Кіровського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області.

16.04.2013 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження з виконання наказу від 15.06.2009.

22.05.2013 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Красною А.О. була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зверталася до ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області з листом № 31/10-2520 від 31.05.2013, яким повідомила про залишок заборгованості у КП "Теплоенергетик" та реквізити для перерахування коштів.

У зв'язку із відсутністю інформації щодо здійснення заходів щодо примусового стягнення заборгованості з боржника, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" направила до органу ДВС заяву від 14.07.2015 про хід виконавчого провадження.

На адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшов лист від ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 10.08.2015, в якому останній вказував на те, що в ході проведення виконавчих дій рішення суду фактично виконано та 22.05.2013 старшим державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено судом, за наказом від 15.06.2009 у боржника існувала заборгованість у розмірі 114 439,58 грн.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", апеляційний суд посилався на те, що заборгованість відповідача підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319- VI від 12.05.2011 та що протоколом № 1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ визначено обсяг заборгованості відповідача перед позивачем за природний газ, зокрема, за договором № 12/05-304 на суму 114 439,58 грн та вирішено списати вказану суму заборгованість та що вимоги законодавства щодо процедури списання заборгованості було дотримано, а тому дії старшого державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження у справі є законними.

Проте, погодитись з такими висновками апеляційного суду неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12).

Статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

04.06.2011 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011, згідно зі ст. 1 якого дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Відповідно до підпункту 2.1.1. п. 2.1. та п. 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом: заборгованість ДК "Газ України" перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" списується в межах сум, списаних підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК "Газ України".

Пунктом 2.5. Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, п. 6 якого передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено місцевим судом, протокол № 1 від 06.09.2011 про списання заборгованості було затверджено комісією відповідача, однак затвердження протоколу про списання заборгованості комісією відповідача не є підставою для списання заборгованості та закінчення виконавчого провадження, оскільки для такого списання необхідно визначення обсягу заборгованості та її затвердження комісіями, утвореними, як боржником, так і кредитором.

Також, сторони повинні були провести звіряння розрахунків і підписати відповідні акти, в яких фіксується сума заборгованості, що обліковується в їх бухгалтерському обліку після списання заборгованості.

Отже, оскільки при списанні заборгованості у справі не було дотримано процедури її списання, то місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що винесена старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2009 у справі № 17/46 суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження", "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядку щодо списання заборгованості за спожитий природний газ та обґрунтовано задовольнив скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у справі.

Крім того, відмовляючи в задоволенні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії органу ДВС у справі, суд апеляційної інстанції послався на протокол № 1 від 31.08.2011 засідання комісії з питань списання заборгованості (зокрема, а.с. 65, т. 1), однак матеріали справи протоколу від 31.08.2011 не містять, натомість у них наявний протокол № 1 від 06.09.2011.

Також, апеляційний суд в абз. 3 резолютивної частині своєї постанови неправильно зазначив орган ДВС, чиї дії оскаржувалися у справі, адже предметом оскарження ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у справі були дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, а апеляційний суд відмовив у задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2015.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" необхідно стягнути 1 378,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року у справі за № 17/46 скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23 листопада 2015 року.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ 34894735) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 378,00 грн.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя П. ГончарукСуддя І. Кондратова