ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 17-17/8269

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Акулової Н.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року у справі № 17-17/8269 Господарського суду Одеської області за позовом Фірми "Triggronia Investments Ltd", о. Барбадос, до Командитного товариства "Беляков і Ко "Одесавторма", м. Одеса, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, м. Одеса, про стягнення 67 088,27 дол. США,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2002 року позивач Фірма "Triggronia Investments Ltd" та відповідач Командитне товариство "Беляков і Ко "Одесавторма" звернулись до Господарського суду Одеської області з заявою про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09 вересня 2002 року (суддя Бакланова Н.В.) затверджено мирову угоду, укладену 13 серпня 2002 року між Фірмою "Triggronia Investments Ltd" та Командитним товариством "Беляков і Ко "Одесавторма".

Ухвала мотивована посиланнями на ту обставину, що викладені сторонами умови мирової угоди щодо передачі Командитним товариством "Беляков і Ко "Одесавторма" Фірмі "Triggronia Investments Ltd" обладнання, автотранспорту та нерухомого майна, визначеного п. 3 мирової угоди, в рахунок погашення заборгованості в сумі 122 455 доларів США, не суперечать діючому законодавству.

У липні 2015 року ОСОБА_4, вважаючи, що ухвала Господарського суду Одеської області від 09.09.02 про затвердження мирової угоди у справі № 17-17/8269 перешкоджає йому, як члену Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавтор- ресурси" отримати частину пайового внеску шляхом передачі у власність нерухомого майна загальною площею 415,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1), просив скасувати вказану ухвалу місцевого господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року (колегія суддів у складі: Савицького Я.Ф. - головуючого, Гладишевої Т.Я., Колоколова С.І.) ухвалу залишено без змін.

Постанова обґрунтована посиланнями на те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 09.09.02 про затвердження мирової угоди у даній справі, відповідає нормам процесуального права та не перешкоджає ОСОБА_4 отримати грошовими коштами вартість його пайового внеску, як члена Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавтор- ресурси".

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 165, 166 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.02 було задоволено позовні вимоги Фірми "Triggronia Investments Ltd" до Командитного товариства "Бегляков і Ко "Одесавторма" про стягнення основного боргу в сумі 67 088,25 доларів США.

У вересні 2002 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява, підписана обома сторонами, з проханням затвердити мирову угоду, якою сторони за взаємною згодою затвердили порядок погашення заборгованості, яка на момент затвердження мирової угоди склала 122 455 доларів США.

Умовами мирової угоди сторони погодили, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача для погашення заборгованості Командитне товариство "Бегляков і Ко "Одесавторма" передає у власність Фірми "Triggronia Investments Ltd" обладнання, автотранспорт та нерухоме майно, визначене п. 3 мирової угоди.

Відповідно до ст.ст. 78, 121 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

09.09.02 ухвалою суду першої інстанції затверджено мирову угоду, укладену 13.08.02 між Фірмою "Triggronia Investments Ltd" та Командитним товариством "Бегляков і Ко "Одесавторма", якою сторони за взаємною згодою затвердили порядок погашення заборгованості, що встановлена рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.02 та за якою відповідач, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на своїх рахунках, передає у власність позивача обладнання, автотранспорт та нерухоме майно, зазначене в п. 3 мирової угоди.

Апеляційним судом встановлено, що 06.07.15 ОСОБА_4 будучи членом Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавторресурси" звернувся до кооперативу із заявою про частковий вихід із членів кооперативу та передачі пайового внеску шляхом передачі у власність нерухомого майна загальною площею 415,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1).

08.07.15 Виробничий кооператив "Організація орендарів Одесавторресурси" листом № 13-15 відмовив ОСОБА_4 в передачі у власність нерухомого майна загальною площею 415,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1), зазначивши, що вказане майно було передано Фірмі "Triggronia Investments Ltd" на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.02 у справі № 17-17/8269.

Згідно п. 4.7 Статуту Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавторресурси" особі, яка добровільно вийшла зі складу членів кооперативу, як і примусово виключеній із членів кооперативу, сплачується вартість її пайового внеску протягом року з моменту втрати членства у кооперативі.

Таким чином, Статутом Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавторресурси" особі, яка вийшла із членів кооперативу, передбачено компенсацію вартості її пайового внеску шляхом виплати грошових коштів, а не передачі нерухомого майна, що належить кооперативу, тоді як член кооперативу ОСОБА_4 звертаючись із заявою про частковий вихід зі складу членів кооперативу у якості відшкодування пайового внеску вимагав передати у власність нерухоме майно загальною площею 415,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1), а не відшкодувати йому вартість вказаного паю у грошовому еквіваленті, як передбачено Статутом кооперативу.

Враховуючи викладене та правову природу мирової угоди, в якій сторони вправі погоджувати будь-які її умови, що врегульовують наявні між ними спірні правовідносини, та не порушують охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що ухвала Господарського суду Одеської області від 09.09.02 про затвердження мирової угоди у даній справі, відповідає нормам процесуального права та не перешкоджає ОСОБА_4 отримати грошовими коштами вартість його пайового внеску, як члена Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавтор- ресурси".

Доводи скаржника про наявність правових підстав для скасування мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.02 у справі № 17-17/8269, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року у справі № 17-17/8269 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г.Дунаєвська

Судді: Н.В. Акулова

Н.І. Мележик