ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Справа № 910/28921/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Атек" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року у справі № 910/28921/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до житлово-будівельного кооперативу "Атек", третя особа: публічне акціонерне товариство "Київенерго", про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 543 764,15 грн., інфляційних сум 63 704 грн., 3 % річних у сумі 22 347,65 грн., пені в сумі 11 701,66 грн. та штрафу в сумі 27 188,21 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.12.2011 року по 30.06.2014 року за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.11.2005 року № 06092/4-08.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року (суддя Сівакова В.В.) позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 381 503,86 грн., 45 473,80 грн. інфляційних сум, 3 % річних у сумі 16 321,49 грн., пені в сумі 8 069,35 грн. та штрафу в сумі 19 075,19 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року (судді: Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення в частині задоволення позову скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третьої особи до суду не надходили.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Черкащенка М.М. розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 25.12.2015 року № 05-05/2669 для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: суддя Черкащенко М.М.- головуючий, судді: Вовк І.В., Нєсвєтова Н.М.

З урахуванням приписів ст.ст. 1115, 1118 ГПК України, п. 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.01.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.11.2005 року № 06092/4-08, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався надавати послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, а відповідач (абонент) зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ГОСТу 2874-82 "Вода питна".

За п. 2.1.1 цього договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої води здійснюється з урахуванням показів всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.1.2 зазначеного договору зняття показів з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

За п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами лічильників води та/або іншими способами визначення обсягів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживача води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника.

Пунктом 2.1.6 договору визначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

За п.п. 2.2.1 - 2.2.4 укладеного між сторонами договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ вважається безпідставною.

Згідно з п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання з оплати наданих послуг абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу; нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.6 договору визначено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника.

За твердженням позивача з 01.12.2011 року по 30.06.2014 року надано послуг відповідачу з водопостачання та водовідведення за обліковими кодами № 8-940 та № 8-50940 на загальну суму 653 208,60 грн., з яких відповідачем сплачено 109 444,45 грн. Кошти, сплачені відповідачем в сумі 159 130,93 грн. зараховані в рахунок погашення боргу за попередні періоди.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника про стягнення із абонента заборгованості, 3 % річних, інфляційних сум, пені та штрафу у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги водопостачання і водовідведення за договором про надання таких послуг.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення частини заборгованості, 3 % річних, інфляційних сум, пені та штрафу обґрунтовано встановленням обставин порушення договірного зобов'язання замовником з оплати наданих послуг з холодного водопостачання та водовідведення за спірний період, а висновок про відмову в решті позову мотивовано безпідставністю нарахування позивачем заборгованості за постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої, оскільки спірним договором не регулюються зазначені відносини між сторонами, а також застосуванням строку позовної давності.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У ст. 13 Закону встановлено перелік комунальних послуг, який не є вичерпним.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, обрахунок обсягів спожитої води має здійснюватися на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі балансової належності теплового пункту, та сплачуватись балансоутримувачем теплових пунктів на підставі укладеного договору.

Проте, як встановлено судами, докази перебування на балансі відповідача теплових пунктів відсутні.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених приписів законодавства, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості води, яка іде на підігрів.

У той же час, задовольняючи позов про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення, місцевий та апеляційний господарські суди в порушення ст. 43 ГПК України не навели доказів, що за умовами договору можуть підтверджувати обсяги наданих послуг в спірний період, і не встановили обсягів таких послуг, не перевірили обґрунтованості її розрахунків та не навели розрахунків, з яких вони виходили, задовольняючи позов про стягнення грошових коштів, і не спростували доводів відповідача про відсутність спірної заборгованості.

Зокрема, в судових рішеннях зазначено, що на підтвердження позовних вимог позивачем надані акти про зняття показань з приладу обліку за заявлений період, підписані представниками постачальника та абонента, що підтверджують обсяг наданих послуг, однак суди не звернули увагу, що в матеріалах справи також містяться акти, що не підписані з боку абонента, і залучені до матеріалів справи акти не дослідили та правової оцінки таким актам не навели.

Отже, висновки попередніх судових інстанцій про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором саме в сумі 381 503,86 грн. та 45 473,80 грн. інфляційних сум, 3 % річних у сумі 16 321,49 грн., пені в сумі 8 069,35 грн. і штрафу в сумі 19 075,19 грн. слід визнати передчасними та такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні обставин справи і доказів у ній.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Атек" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року скасувати, і справу № 910/28921/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова