ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Справа № 907/433/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіМ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року у справі № 907/433/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" до товариства з обмеженою відповідальністю "МіМ", про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 34 200 грн. за надані послуги з використання місця доставки вантажу за період з 01.09.2014 року по 29.03.2015 року.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 року (суддя Ремецькі О.Ф.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 34 200 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року (судді Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Черкащенка М.М. розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 25.12.2015 року № 05-05/2666 для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: суддя Черкащенко М.М.- головуючий, судді: Вовк І.В., Нєсвєтова Н.М.

З урахуванням приписів ст.ст. 1115, 1118 ГПК України, п. 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.01.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що ТОВ "Термінал" передано митному підрозділу зону митного контролю для проведення митних формальностей щодо вантажів та створено місце доставки митних вантажів у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 646 "Про місця доставки товарів транспортними засобами".

Територія місця доставки товарів для автомобільного транспорту забезпечена освітленням та огородженням за периметром території місця доставки; цілодобовою охороною та наявністю засобів пожежогасіння; наявністю рампи, естакади, оглядового майданчика; наявністю у достатній кількості, а також функціонуванням навантажувально-розвантажувальної техніки і механізмів для здійснення необхідних операцій на території місця доставки; наявністю каналів і засобів зв'язку, у тому числі з Єдиною автоматизованою інформаційною системою митних органів України. Також позивачем створено та функціонує склад тимчасового зберігання відкритого типу.

Судом також встановлено, що після виконання позивачем всіх умов та вимог щодо створення місця доставки митного вантажу, вказаному місцю доставки відповідно до наказу Держмитслужби України від 27 серпня 2012 року № 426 "Про ведення Переліку місць доставки" присвоєний відповідний код.

Згідно з Класифікатором місць прибуття, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.05.2011 року № 395, створеному позивачем місцю доставки митних вантажів присвоєно код 305-002-1-1 за адресою: м. Тячів вул. Пролетарська, 2, ТОВ "Термінал".

Код 305-002-1-1, який ідентифікує це місце доставки митних вантажів саме з ТОВ "Термінал" м. Тячів вул. Пролетарська, 2, відповідачем особисто та добровільно зазначено у ВМД як місце доставки вантажу.

Позивач стверджує, що ним надаються послуги створеного та облаштованого ним місця прибуття з присвоєним кодом 305-002-1-1, а не зони митного контролю. Створення та надання послуг місця прибуття - код "305-002-1-1" ТОВ "Термінал" вул. Пролетарська, 2 м. Тячів є предметом господарської діяльності позивача, що узгоджується з даними ЄДРПОУ.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності ТОВ "Термінал" є: код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За період з 01.09.2014 року по 29.03.2015 року відповідачем ТОВ "МіМ" здійснено 114 митних оформлень вантажів, із зазначенням при митному оформленні у вантажно-митних деклараціях у графі 30 коду 305-002-1-1 ТОВ "Термінал" м. Тячів вул. Пролетарська 2.

Листом ТОВ "Термінал" від 25.02.2015 року №45 відповідачу пред'явлено вимогу про оплату заборгованості в розмірі 27 900 грн.

На час звернення до суду заборгованість відповідача перед відповідачем склала 34200 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з використання місця доставки вантажу.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення позову про стягнення заборгованості обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати отриманих послуг з використання місця доставки вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

За ч. 1 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, а також самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

За змістом ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на території місця доставки митних вантажів знаходиться інформація щодо надання послуги та її вартість. Надання послуг щодо місця доставки вантажу полягає не у використанні коду 305-002-1-1 ТОВ "Термінал м. Тячів вул. Пролетарська,2 у графі 30 вантажно-митних декларацій, а у користуванні створеними позивачем відповідно до вимог законодавства умовами (благами) місця доставки вантажу, які знаходяться на території ТОВ "Термінал" м. Тячів вул. Пролетарська, 2 та якому присвоєний код 305-002-1-1 ТОВ "Термінал" м. Тячів вул. Пролетарська,2, тобто користування послугами терміналу.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень від 24.04.2014 року № 00237, від 08.08.2014 року № 00431 та довідки від 11.06.2015 року про здійснення платежів з 09.01.2014 року до 01.09.2014 року за послуги терміналу, що підтверджують отримання даного виду послуг відповідачем в інший період, який не є предметом спору та їх оплату.

Водночас судами враховано, що з метою забезпечення дотримання встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України встановлений порядок митного оформлення, в тому числі виконання митних формальностей.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За п. 14 ст. 4 Митного кодексу України зона митного контролю - місце, визначене органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого органи доходів і зборів здійснюють митні формальності.

Відтак, митне оформлення вантажів без їх доставляння в зону митного контролю (постійну або тимчасову) неможливе, оскільки здійснення митних формальностей (початок митного оформлення - ст. 248 МК України та закінчення митного оформлення - ст. 255 МК України) органами доходів і зборів повинно відбуватись тільки в зонах митного контролю.

Частиною 3 статті 330 Митного кодексу України визначено, що зони митного контролю можуть бути постійними, у разі регулярного розміщення на їх території товарів, що підлягають митному контролю, або тимчасовими, які утворюються на час здійснення митного контролю.

Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що митні формальності здійснюються за місцем розташування органу доходів і зборів або поза місцем їх розташування залежно від місця знаходження вантажу та транспорту комерційного призначення, які заявлені до митного оформлення.

Відповідно до вимог ст. 321 Митного кодексу України у разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України такі товари та транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту їх пред'явлення для митного оформлення та декларування в установленому порядку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Отже, вантаж та транспортний засіб комерційного призначення до початку виконання митних формальностей повинен бути розміщений у постійній чи тимчасовій зоні митного контролю.

Як передбачено ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684, передбачено зазначення в графі 30 митної декларації інформації про місцезнаходження задекларованих товарів, тобто в якій зоні митного контролю вони розміщенні на момент подання органу доходів і зборів документів для митного оформлення вантажу та транспорту комерційного призначення.

З урахуванням вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 646 "Про місця доставки товарів транспортними засобами" на території місця доставки створюється зона митного контролю в порядку, передбаченому законодавством України.

Якщо товар та транспортний засіб не доставлений за адресою розміщення митного підрозділу, то для його митного оформлення та декларування цей товар повинен бути розміщений в тимчасовій зоні митного контролю, яка повинна бути створена власником вантажу з дотриманням вимог митного законодавства та належним чином затверджена митними органами.

За змістом наказу Держмитслужби України від 27.08.2012 року № 426 "Про ведення Переліку місць доставки" Посадова особа Департаменту організації митного контролю та оформлення, відповідальна за ведення Переліку, під час внесення відомостей про місце доставки до Переліку формує код місця доставки за такою схемою: де: ХХХ1-ХХХ2-Х3-Х4,

"1" - перші три цифри коду митного органу;

"2" - порядковий номер місця доставки відповідного митного органу;

"3" - цифра "1" - місце доставки, яке може використовуватись усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності без обмежень, цифра "2" - місце доставки, яке може використовувати лише суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, код за ЄДРПОУ/ДРФО якого зазначений в колонці Переліку "Власник, користувач території";

"4" - код місця доставки товарів в залежності від виду транспорту: 1 - автомобільний; 2 - залізничний; 3 - авіаційний; 4 - водний.

Для кодування місць доставки, яким не присвоєно вищезазначених кодів, у разі переміщення товарів автомобільним транспортом: від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України; від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, в розділах "2", "3", "4" схеми коду місця доставки зазначаються цифри "888-1-1".

В такому випадку в графі 30 митної декларації вказується код, який буде містити цифри "888", наприклад 305-888-1-1, а також додатково вказується адреса тимчасової зони митного контролю або інші відомості, які дозволяють його ідентифікувати (п. 4 наказу Держмитслужби України від 27.08.2012 року № 426)

Таким чином, з графи 30 митної декларації вбачається інформація про місце розташування товару та транспортного засобу комерційного призначення на момент його митного оформлення.

За виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, що передбачено ч. 8 ст. 247 Митного кодексу України.

В такому випадку на митній декларації у графі 47 робиться відмітка про оплату суб'єктом підприємницької діяльності коштів державі за виконання митником митних формальностей щодо вантажу, який знаходиться поза місцем розташування органу доходів і зборів.

У випадку заповнення відповідачем у графі 30 вантажно-митної декларації коду місця доставки вантажу іншого суб'єкта, розміщення вантажів здійснювалося б в іншій зоні митного контролю (тимчасовій або постійній), а відтак ТОВ "МіМ" вступило б у правовідносини стосовно надання послуг місця доставки вантажу з іншим суб'єктом, а не ТОВ "Термінал".

Виходячи з наведеного, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що вантажно-митні декларації підтверджують факт митного оформлення вантажів відповідача, що означає розміщення в зоні митного контролю вантажів для митного оформлення та декларування. Твердження відповідача про те, що вантажі не пред'являлись митним органам, не спростовує факту знаходження цих вантажів під час їх митного оформлення в місці прибуття (місце доставки вантажу), зазначеному в графі 30 вантажно-митної декларації.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення спірної заборгованості обґрунтований встановленими обставинами справи та вимогами закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення як законні й обґрунтовані підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіМ" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 року.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова