ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 922/2847/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на ухвалуГосподарського суду Харківської області від 02.09.2016та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.11.2016у справі№922/2847/16 Господарського суду Харківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"доПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 5" АТ "Сбербанк Росії"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чуєвої Олени Дмитрівнипровизнання недійсним іпотечного договоруза участю представників:від позивача:Вавдійчик В.П.,від відповідача:Сімонова Є.О.,від третьої особи:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 5 "АТ "Сбербанк Росії" (відповідача) про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між ПрАТ " Харківський коксовий завод" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування ПАТ "Сбербанк"), посвідченого 13.09.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чуєвою О.Д., зареєстрованого в реєстрі за номером 5139, в частині забезпечення виконання зобов'язань за: договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПрАТ "Харківський коксовий завод" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"; договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ТОВ "Коксотрейд" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - вчиняти дії щодо звернення стягнення будь-яким способом на нерухоме майно, що належить ПрАТ "Харківський коксовий завод", яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44, посилаючись на те, що предметом іпотеки за іпотечним договором є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2016 у справі №922/2847/16 (суддя Хотенець П.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 (колегія суддів у справі: Могилєвківн Ю.О., Барбашова С.В., Пушай В.І.), заяву ПрАТ "Харківський коксовий завод" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову: заборонено відповідачу - ПАТ "Сбербанк" вчиняти дії щодо звернення стягнення будь-яким способом на нерухоме майно, що належить ПрАТ "Харківський коксовий завод", а саме на: 1. нежитлова будівля, літ. "К4-2" загальною площею 350,2 кв.м. (реєстраційний № 29752585 від 29.09.2012); 2. нежитлова будівля, літ. "БЧ-2" загальною площею 572,1 кв.м. (реєстраційний № 20246681 від 29.03.2012 року); 3. нежитлова будівля, літ. "АЧ-2" площею 207,7 кв.м. (нежитлова будівля встановлення активованого вугля (реєстраційний № 9195090 від 29.03.2012); 4. нежитлова будівля, літ. "БХ-2" площею 131,6 кв.м. (нежитлова будівля побутового корпусу улавлювання (реєстраційний № 12615917 від 29.03.2012); 5. нежитлова будівля, літ. "БЦ-2" загальною площею 619,5 кв.м. (нежитлова будівля складу (реєстраційний № 3128357 від 29.03.2012); 6. нежитлові будівлі загальною площею 1951,8 кв.м.: літ. АА-1 нежитлова будівля (насосна) загальною площею 48,4 кв.м., АІ-2 нежитлова будівля (гідроочистка) загальною площею 315,1 кв.м., Ю-1 нежитлова будівля (електрозварювання) загальною площею 89,1 кв.м., АД-1, нежитлова будівля (контрольновимірюванні прибори) загальною площею 12,4 кв.м., АЖ-3 нежитлова будівля (стара коксосортировка) загальною площею 255,2 кв.м., АК-1 нежитлова будівля (стендова 3-х установок, бензольна установка) загальною площею 158,4 кв.м., АЕ-2 хім. корпус (цех уловлювання) в тому числі нежитлові приміщення 1-го поверху № 6-19. II; 2-го поверху № 12-18; II загальною площею 744,4 кв.м., АВ-1 нежитлова будівля (гараж. Бокс № 3) загальною площею 67,1 кв.м., Л-3 нежитлова будівля (будівля коксопробної) загальною площею 172,2 кв.м., АИ-2 нежитлова будівля (побутовий корпус уловлювання) загальною площею 89,5 кв.м. (реєстраційний № 8082160 від 29.03.2012); 7. нежитлові будівлі загальною площею 1628,8 кв.м.: літ. АМ-1 нежитлова будівля (будівля насосної трубчатої печі) загальною площею 14,4 кв.м., АС-2 нежитлова будівля (будівля сумісних установок) загальною площею 534,2 кв.м., АФ-1 нежитлова будівля (будка проходна) загальною площею 17,8 кв.м., АХ-2 нежитлова будівля (побутові приміщення) загальною площею 196 кв.м., АЦ-2 нежитлова будівля (відділ конденсації та вловлювання) загальною площею 539,2 кв.м., АР-1 нежитлова будівля (відділ механічного випробування кокса (коксосортировка) загальною площею 74,8 кв.м., АО-3 нежитлова будівля (уловлювання хімпродукті) загальною площею 252,4 кв.м. (реєстраційний № 4932555 від 29.03.2012); 8. нежитові будівлі: літ. АЯ-3 нежитлова будівля (побутовий КТР) загальною площею 1138,8 кв.м., АШ-2 нежитлова будівля (механічні майстерні) загальною площею 407,4 кв.м. (реєстраційний № 2273641 від 28.03.2012); 9. нежитлові будівлі: літ. АЭ-2 нежитлова будівля (їдальня клуб) загальною площею 1331,6 кв.м. (реєстраційний № 8690816 від 29.03.2012 року); 10. нежитлові будівлі: літ. С-1 нежитлова будівля (блок дослідних установок) загальною площею 234,2 кв.м., літ. АЛ-2 нежитлова будівля (насосна) загальною площею 183,3 кв.м. (реєстраційний № 4216927 від 29.03.2012); 11. нежитлова будівля: літ. Б0-1 склад загальною площею 765,4 кв.м., літ. БН-6 вуглепідготовка, подрібнювально-дозувальне відділення загальною площею 2609,9 кв.м., літ. М-2 вуглепідготовка, вуглепробна загальною площею 360,1 кв.м., БЛ-1 насосна тушильної башні загальною площею 17,9 кв.м., БГ-1 слюсарня майстерня загальною площею 232,5 кв.м., БД-1 насосна зворотної води загальною площею 203,2 кв.м., БК-4 нова коксосортировка загальною площею 994,6 кв.м., БВ-1 слюсарня майстерня цеху улавлювання загальною площею 106,3 кв.м., К-2 телефонна станція загальною площею 990,1 кв.м., БЖ-1 насосна артезіанська скважина № 3 загальною площею 34,3 кв.м., БИ-1 скважина № 4 загальною площею 35,4 кв.м., Б3-1 склад вогнетривів загальною площею 270,6 кв.м., БМ-5 парокотельня загальною площею 2336,2 кв.м., Э-2 паровозне депо загальною площею 505,7 кв.м., БА-2 диспетчерська транспортного цеху загальною площею 55,7 кв.м., Н-2 лабораторія загальною площею 799,2 кв.м., Ф-1 склад № 1 загальною площею 611,1 кв.м., БЕ-1 склад вогнетривів загальною площею 1129,1 кв.м., Ч-2 заводоуправління загальною площею 848,2 кв.м., БП-3 прохідна, душові загальною площею 921,4 кв.м., Х-1 склад загальною площею 373,3 кв.м., О-1 автогараж загальною площею 431,4 кв.м., Р-1 побутові приміщення РМЦ загальною площею 122,5 кв.м., У-2 споруда збірного відділення загальною площею 612 кв.м., ББ-1 РМЦ-2 загальною площею 369,7 кв.м., П-3 РМЦ-1 загальною площею 1880,4 кв.м., Щ-2 електропідстанція загальною площею 613,0 кв.м., Ц-1 споруда гильотинних ножиць загальною площею 164,1 кв.м., И-1 пожежне депо, побутові енергоцеха загальною площею 255,6 кв.м., АЕ-2 химкорпус (цех улавлювання) в тому числі нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-5, 20-22, I III; 2-го поверху № 1-11, 19-22, I загальною площею 1391,2 кв.м. (реєстраційний № 8635384 від 28.03.2012), яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44 шляхом позасудового врегулювання.

Заборонено Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чуєвій Олені Дмитрівні та/або будь-яким іншим особам вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спрямовані на набуття, зміну, перехід або припинення речових прав та їх обтяження на нерухоме майно, яке належить ПрАТ "Харківський коксовий завод", яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Заборонено відповідачу - ПАТ "Сбербанк" подавати документи для здійснення дій, спрямованих на набуття, зміну перехід або припинення речових прав та їх обтяження на нерухоме майно, яке належить ПрАТ "Харківський коксовий завод", яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Сбербанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.12.2016 у зв'язку з перебуванням судді Малетича М.М. на лікарняному призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 922/2847/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.12.2016 у справі № 922/2847/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Картере В.І.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору іпотеки.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову ПрАТ "Харківський коксовий завод" посилалось на те, що відповідно до умов іпотечного договору іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки на підставі рішення суду, вчинення виконавчого напису нотаріуса, а також позасудовим врегулюванням між сторонами шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України (ст. 6, пп. 6.4.1, 6.4.2 п. 6.4 ст. 6 іпотечного договору) та на те, що ПАТ "Сбербанк" вчиняє дії, направлені на реалізацію предмета іпотеки за іпотечним договором, не зважаючи на те, що договори про відкриття кредитних ліній №26- В/12/66/ЮО та №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 визнано недійсними, а заборгованість за іншими (договори про відкриття кредитних ліній №27-В/12/66/ЮО та №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 року) є спірною та вважає, що у випадку невжиття заходів до забезпечення позову ПАТ "Сбербанк" зверне стягнення на предмет іпотеки за недійсним іпотечним договором.

Місцевий та апеляційний господарські суди погодились з вказаними доводами позивача.

Однак, Вищий господарський суд вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для забезпечення позову, враховуючи наступне.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 роз'яснено, що відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідають з огляду на таке.

Так, ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову не містить мотивів щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами про визнання недійсним договору та заходами до забезпечення позову - заборона відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, при цьому суд першої інстанції взагалі не зазначив, у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Разом з тим, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що предметом позову є вимоги немайнового характеру, і судом при розгляді такого спору встановлюється відповідність чи невідповідність оспорюваного договору вимогам законодавства та наявність чи відсутність порушення прав позивача. Визнання недійсним договору не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, відсутні.

Згідно з положеннями ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В той же час, суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову, наведеного вище не врахував та не виправив допущені судом першої інстанції порушення.

Крім того, судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги доводи скаржника про те, що у жовтні 2016 року рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/6554/15 скасовано Вищим господарським судом України, а справу передано на новий розгляд, чим спростовуються доводи позивача про недійсність кредитних договорів, зобов'язання за якими забезпечені оспорюваним у даній справі договором іпотеки.

Отже, задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову господарські суди не врахували вимог зазначених процесуальних норм та не обґрунтували припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові акти не відповідають вимогам процесуального права, не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому підлягають скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 922/2847/16.

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

В. Картере