ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 921/341/16-г/11

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКартере В.І., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 (головуючий суддя Хабіб М.І., судді Зварич О.В., Юрченко Я.О.)на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2016 (суддя Сидорчук А.М.)про задоволення заяви Теребовлянського районного споживчого товариства про виправлення описки у рішенні Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2016 та в наказі від 26.07.2016у справі№ 921/341/16-г/11 Господарського суду Тернопільської областіза позовомТеребовлянського районного споживчого товариствадоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4пропримусове виселення з приміщення,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2016 у справі №921/341/16-г/11, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2016, задоволено заяву позивача про виправлення описки:

- виправлено описку в п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2016 у справі № 921/341/16-г/11 та викладено його у такій редакції "Виселити ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з частини нежитлового приміщення та частини адмінбудинку ринку, загальною площею 65 кв. м, за адресою АДРЕСА_2";

- виправлено описку в наказі Господарського суду Тернопільської області від 26.07.2016 у справі № 921/341/16-г/11 та викладено п. 1 цього наказу у такій редакції: "Виселити ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з частини нежитлового приміщення та частини адмінбудинку ринку, загальною площею 65 кв. м, за адресою АДРЕСА_2".

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та відмовити в задоволені заяви позивача.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 22, 89 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій, задовольнивши заяву позивача, фактично задовольнили нові позовні вимоги, які не були предметом розгляду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2016 у справі № 921/341/16-г/11 задоволено позов Теробовлянського районного споживчого товариства до ФОП ОСОБА_4 про примусове виселення з нежитлового приміщення. Вирішено виселити ФОП ОСОБА_4 з нежитлового приміщення адмінбудинку ринку площею 65 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_2, що належить позивачу на праві власності.

З рішення суду від 14.07.2016 у даній справі вбачається, що підставою позову було те, що позивач - Теребовлянське РСТ є власником цілісного майнового комплексу ринку по АДРЕСА_2, до складу якого входять нежитлові приміщення, в т.ч. адміністративний будинок з додатковими приміщеннями, площею 523 кв. м.

У зв'язку із закінченням дії договору оренди №28 від 01.06.2015, за яким відповідачу було передано в оренду частину нежитлової будівлі та частину адмінбудинку ринку загальною площею 65 кв. м, позивач просив виселити відповідача із займаних приміщень. Ці обставини встановлені судом та викладені в описовій та в мотивувальній частинах рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2016 у даній справі, яке набрало законної сили.

Отже предметом спору у даній справі було виселення відповідача з кількох нежитлових приміщень, в т.ч з адмінбудинку, загальна площа яких становить 65 кв. м та які є частиною приміщень ринку.

Разом з тим в резолютивній частині рішення суду від 14.07.2016 та в наказі від 26.07.2016 вказано про виселення відповідача з одного нежитлового приміщення адмінбудинку ринку площею 65 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 89 ГПК суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.02.2012, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення). Виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, - в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку, але лише в тій частині, в якій дане рішення залишено без змін. Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено апеляційним судом, суд першої інстанції, задовольнивши заяву позивача, не змінив ані підстав, ані предмету позову, ані суті рішення. Зазначення в ухвалі про те, що відповідача виселено з частини нежитлового приміщення та частини адмінбудівлі ринку загальною площею 65 кв. м, не можна вважати зміною підстав та предмету позову чи суті рішення, оскільки за будь-яких обставин судовим рішенням відповідача виселено з орендованих ним за договором оренди №28 приміщень, загальна площа яких становить 65 кв. м.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції лише усунув неточності щодо встановлених фактичних обставин справи.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для задоволення заяви позивача про виправлення описки у судовому рішенні є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 921/341/16-г/11 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіВ.І. Картере О.А. Кролевець