ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 910/11995/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.10.2016у справі№910/11995/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФосАгро-Україна"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"простягнення 43 168,00 грн.за участю представників:від позивача:Везденецький В.В.,від відповідача:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФосАгро-Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 43168,00 грн. збитків, завданих внаслідок нестачі вантажу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2016 у справі № 910/11995/16 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 21 456,91 грн. збитків, в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.12.2016 у зв'язку з перебуванням судді Малетича М.М. на лікарняному призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/11995/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.12.2016 у справі №910/11995/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Картере В.І.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок нестачі вантажу.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час прибуття вагонів на станцію призначення було виявлено, що фактична маса вантажу є меншою, ніж та, що зазначена у накладних, а тому врахувавши норми природної втрати вантажу, дійшли висновку щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу вартість втраченого вантажу.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.11.2015 між ТОВ "ФосАгро-Україна" (замовник) та ПП "Бізон-Тех Добрива" (виконавць) укладено договір №16/ПОС про надання складських послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язався на умовах, встановлених цим договором, за винагороду прийняти і зберігати передані йому замовником мінеральні добрива і повернути даний товар замовникові на першу його вимогу. Під складськими послугами в даному договорі розуміються наступні послуги, що надаються виконавцем: розміщення та зберігання товару замовника в складському приміщенні, розташованому за адресою: Запорізька область, смт. Залізничне, вул. Ватутіна, 4-Б (ст. Гуляйполе, Придніпровської Зал., код станції 436107), Івано-Франківська область, м. Городенка, вул. Винниченко, 137-А (ст. Городенка-Завод, Львівської Зал., код станції 389002).

21.12.2015 ТОВ "ФосАгро-Україна" зі станції Хутір-Михайлівський (регіональної філії Південно-Західної залізниці) відправило на адресу ПП "Бізон-Тех Добрива" два вагони (№№ 62317227, 64007834) з мінеральними добривами типу "Нітроамофоска NPK-15:15:15".

Відправлення вагонів №62317227 та №64007834 підтверджується залізничною накладною №34723064 від 21.12.2015, в якій вказана наступна інформація: відправник - ТОВ "ФосАгро-Україна"; одержувач - ТОВ "Ріан-М"; загальна кількість місць - 162; загальна маса вантажу у 2-х вагонах - 129924 кг; маса вантажу у вагоні №62317227 становить 67368 кг, 84 місця; маса вантажу у вагоні №64007834 становить 62556 кг, 78 місць; маса брутто 1-го місця - 802 кг; станція призначення - Гуляйполе (регіональної філії Придніпровської залізниці); власник вантажу - ТОВ "Фос Агро-Україна" за договором зберігання №16/ПОС від 30.11.2015 з ПП "Бізон-Тех Добрива".

По шляху слідування вагонів зі станції Хутір-Михайлівський до станції Гуляйполе на станції Кривий Ріг Сортувальний співробітники залізниці з технічних причин затримали вагон №62317227, а через деякий час склавши акт відправили за вказаною адресою з новою залізничною накладною №47804984, в якій вказана наступна інформація: відправник - начальник станції; одержувач - начальник станції м. Кривий Ріг; станція призначення - Гуляйполе (регіональної філії Придніпровської залізниці); номер вагона - 62317227; кількість місць - 81; маса вантажу визначена відправником - 67368 кг.

В графі 49 залізничної накладної №47804984 вказано про складання акту №3088 від 27.12.2015 про контрольне зважування, про продовження терміну доставки та про наявність відсутніх місць.

Судами встановлено, що 05.01.2016 на станції Гуляйполе (регіональної філії Придніпровської залізниці) під час комісійного приймання вагонів №№62317227, 64007834 виявлено відсутність 2-х біг-бегів у верхньому ярусі вагона №62317227 загальною вагою нетто 1600 кг.

Факт нестачі 2-х біг-бегів у вагоні №62317227 комісія зафіксувала в комерційному акті РА №008126/1 від 05.01.2016, який підтверджує факт втрати 1600 кг мінеральних добрив на загальну суму 16 288,00 грн. Факт втрати товару мав місце під час слідування вагона №62317227 зі станції відправлення - Хутір - Михайлівський до станції Кривий Ріг Сортувальна.

30.11.2015 між ТОВ "ФосАгро-Україна" (замовник) та ПП "Бізон-Тех Добрива" (виконавцем) укладено договір №17/ПОС про надання складських послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язався на умовах, встановлених цим договором, за винагороду прийняти і зберігати передані йому замовником мінеральні добрива і повернути даний товар замовникові на першу його вимогу. Під складськими послугами в даному договорі розуміються наступні послуги, що надаються виконавцем: розміщення та зберігання товару замовника в складському приміщенні, розташованому, зокрема, за адресою: Дніпропетровська область, смт. Токмаківка, вул. Міжколгоспна, 49 (ст. Мирова Придніпровської Зал., код станції 436107).

15.12.2015 TOB "ФосАгро-Україна" зі станції Полонне (регіональної філії Південно-Західної залізниці) відправило на адресу ПП "Бізон-тех добрива" на станцію Мирова (регіональної філії Придніпровської залізниці) 2-ва вагони №№24627440, 26034090 з мінеральними добривами типу "Діамофоска NPK-10:26:26".

Відправлення вагонів №№24627440, 26034090 підтверджується залізничною накладною №34622829 від 15.12.2015, в якій вказана наступна інформація: відправник - ТОВ "ФосАгро-Україна"; одержувач - ПП "Бізон-Тех Добрива"; станція призначення - Мирова; власник вантажу - ТОВ "ФосАгро-Україна" за договором зберігання №17/ПОС від 30.11.2015 з ПП "Бізон-Тех Добрива"; загальна маса вантажу брутто - 136000 кг; кількість місць - 2716 (маса нетто 1-го місця = 50 кг, маса брутто 1-го місця 50,07 кг).

21.12.2015 в ході слідування вагона №26034090 за вказаним маршрутом, на станції Кривий Ріг Сортувальна (регіональної філії Придніпровської залізниці) співробітники залізниці виявили відсутність на вагоні запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП) відправника, на місце відсутніх наклали ЗПП ст. Кривий Ріг Сортувальна. Про даний факт співробітники залізниці склали акт загальної форми №26703 від 21.12.2015.

24.12.2015 по прибуттю вагона №26034090 на станцію Мирова (регіональної філії Придніпровської залізниці) співробітники залізниці склали акт загальної форми №35, в якому вказано, що при комісійному огляді вантажу у вагоні №26034090 виявлено 1310 місць, загальною вагою 65500 кг.

25.12.2015 на станції Мирова (регіональної філії Придніпровської залізниці) під час видачі вантажу співробітники станції склали комерційний акт РА №007751/3, відповідно до якого: у двох вагонах №№26034090, 24627440 по вантажній відправці в кожному із вагонів по 67900 кг та по 1358 місць; вагон №24627440 виданий за справними ЗПП відправника №№А800750, А800751 згідно накладної, без претензій; нестача вантажу у вагоні №26034090 складає 48 місць загальною вагою 2400 кг.

Судами встановлено, що втрата вантажу вагою 2400 кг мала місце під час слідування вагона №26034090 зі станції відправлення - Полонне до станції Кривий Ріг Сортувальна.

Як встановлено у ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем є накладна. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Статтею 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) щодо перевезення мінеральних добрив становить 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно з ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу

Таким чином, встановивши, що відповідно до комерційного акту РА №008126/1 від 05.01.2016 у вагонах №№ 62317227, 64007834 виявлено нестачу вантажу - мінеральних добрив у розмірі 1600 кг та відповідно до комерційного акту РА №007751/3 від 25.12.2015 у вагоні № 26034090 виявлено нестачу вантажу - мінеральних добрив у розмірі 2400 кг, апеляційний господарський суд, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок вартості недостачі вантажу (з врахуванням 1,5% природної втрати від вантажу), правомірно погодився з висновками місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу в сумі 21 456,91 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання скаржника на те, що позивач як власник вантажу не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення, враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають:

а) у разі втрати вантажу: відправник - за умови пред'явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу;

б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову;

в) у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної;

г) у разі втрати багажу чи вантажобагажу - пред'явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред'явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу.

Як зазначено в пунктах 5, 6 оглядового листа Вищого господарського суду від 29.11.2007 №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення. Щодо права звернення до залізниці з претензією або і з позовом, з підстав, що випливають із Статуту залізниць України або договору перевезення вантажу, то пункт 130 Статуту залізниць України таке право надає сторонам у договорі перевезення - вантажовідправнику або вантажоодержувачу у відповідних випадках, передбачених Статутом. Власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення. Позов про відшкодування вартості втрати, нестачі або пошкодження вантажу не може бути заявлено безпосередньо до залізниці як самостійної юридичної особи, винної в незбереженні вантажу під час перевезення. Позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення (а не відправлення або транзитної), що передбачено пунктом 131 Статуту залізниць України

Таким чином, оскільки судами встановлено, що позивач є вантажовідправником, доводи скаржника щодо відсутності у ТОВ "ФосАгро-Україна" права на звернення з даним позовом є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, у зв'язку з чим, не вбачається підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі №910/11995/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

В. Картере