ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 908/2394/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Плюшка І.А.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (головуючий суддя Колядко Т.М., судді Агапов О.Л., Татенко В.М.)у справі№ 908/2394/14 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Фонду державного майна України, 2. ОСОБА_4,прозастосування правових наслідків недійсності договору позикиза участю представників: позивачаЦукрук А.С.,відповідачаШкаровський Д.О.,третьої особи-1Шевчук О.М.,третьої особи-2не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 у справі №908/2394/16 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про застосування правових наслідків недійсності договору позики повернуто заявникові без розгляду на підставі ч. 1 ст. 60 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 у справі № 908/2394/16 скасовано, а матеріали оскарження ухвали та оригінал зустрічної позовної заяви ТОВ "Запоріжалюмінторг" направлено до Господарського суду Запорізької області.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 60 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 60 ГПК України, оскільки не виключає можливості задоволення первісного позову.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" звернулось до Господарського суду з позовом до ТОВ "Запоріжалюмінторг" про визнання недійсним договору позики № ЗАТ-Д-2014-005/ЗАлК-Д-2014-205 від 25.09.2014 (далі - договір позики), який було укладено між сторонами у справі.

Відповідачем 18.10.2016 було направлено до господарського суду першої інстанції зустрічний позов до ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про застосування правових наслідків недійсності договору позики та стягнення з ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 43.000.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 зустрічний позов ТОВ "Запоріжалюмінторг" було повернуто заявнику без розгляду з посиланням на те, що він взаємно не пов'язаний з первісним позовом про визнання недійсним договору позики, оскільки заявлена зустрічна позовна вимога є самостійною та не буде виключати задоволення первісного позову.

Суд першої інстанції також зазначив, що вимога ТОВ "Запоріжалюмінторг" про повернення коштів фактично є наслідком задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Колегія суддів, враховуючи положення вказаної статті, погоджується з висновком апеляційного суду про те, що зустрічний позов відповідача про застосування правових наслідків недійсності договору позики є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, в т.ч. ч. 1 ст. 60 ГПК України, виходячи з такого.

Повернувши зустрічний позов без розгляду, місцевий суд не врахував, що виключний перелік підстав, за якими первісний чи зустрічний позов можуть бути визнані взаємопов'язаними, законодавчо не визначений, а відтак має бути з'ясований судом за результатами всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин, які стосуються цього питання.

Разом з тим у п. 5 постанови № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Отже, встановивши, що заявлена в зустрічному позові вимога по суті є вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, суд першої інстанції залишив поза увагою, що така вимога може бути заявлена одночасно з вимогою про визнання цього правочину недійсним, а тому їх одночасний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. З огляду на таке висновок суду про непов'язаність вказаних позовних вимог є безпідставним.

Крім того про можливість звернення з зустрічним позовом про застосування правових наслідків недійсності договору також зазначено у п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", згідно з яким вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису ч. 1 ст. 58 ГПК України, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 підставно скасована апеляційним судом, а справа направлена до господарського суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження зустрічного позову ТОВ "Запоріжалюмінторг" про застосування правових наслідків недійсності договору позики № ЗАТ-Д-2014-005/ЗАлК-Д-2014-205 від 25.09.2014 та стягнення з ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 43.000.000,00 грн.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для повернення без розгляду зустрічної позовної заяви відповідача є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 908/2394/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець І.А. Плюшко