ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2015 року Справа № 918/446/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.08.15у справі№918/446/15господарського судуРівненської областіза позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд"
простягнення суми
за участю представників від:позивачаКлос О.В. (дов. від 02.01.15)відповідачаХаврошин М.С. (дов. від 18.11.15)
В С Т А Н О В И В :
Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" 13860,00 грн. штрафу за невідповідність маси вантажу відомостям, відправником.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.07.15 (суддя Павленко Є.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Огороднік К.М., суддів: Коломис В.В., Тимошенко О.М.), позов задоволений, з відповідача на користь позивача стягнуто 13860,00 грн. штрафу, 1827,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Скарга обґрунтована тим, що масу спірного вагону в накладну відповідачем було зазначено вірно, на підставі показників справних ваг, які пройшли державну повірку та знаходяться на обслуговуванні та технічному контролі позивача. Крім того, 03.11.14 на станції Сарни Залізниці за допомогою тензометричних динамічних вагонних ваг було проведене зважування, зокрема, вагону № 66782988. За результатами останнього встановлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні, враховуючи похибку при зважуванні, склала 68050 кг (тобто на 950 кг менше від маси, зазначеної відправником у залізничній накладній № 39510433), що знаходиться в межах 2% допустимої похибки. Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа начальника станції Сарни Залізниці від 13.05.15 № 227, а також копією відповідного протоколу зважування.
Позивач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 02.11.14 відповідач відвантажив, згідно залізничної накладної № 39510433, із станції Клесів Львівської залізниці вагон з щебенем № 66782988, який був відправлений Залізницею на станцію призначення Львів Львівської Залізниці вантажоодержувачеві - державному підприємству Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій".
Судом встановлено, що того ж дня на станції Здолбунів Залізниці за допомогою динамічних вагонних ваг проведене зважування даного вагону. За результатами останнього встановлено, що вагон прибув з нестачею проти документа у розмірі 3200 кг. У той же час, вказаний вагон для перевірки на статичних вагах не був відчеплений, акти загальної форми позивачем не складались. У зв'язку з необхідністю зменшення ваги поїзда позивачем здійснено відчеплення групи, яка складалася з п'яти вагонів (у тому числі вагону № 66782988), від основного складу, та відправлено вказану групу зі станції Здолбунів Залізниці по досильній накладній № 39546981. Відповідну обставину, в судовому засіданні у суді першої інстанції, представник позивача пояснив тим, що вищезгадане відчеплення вагонів на станції Здолбунів Залізниці було здійснене у зв'язку з перевищенням загальної ваги поїзда, що призвело до виникнення небезпеки руху цього транспорту, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом першого заступника начальника Дирекції від 02.06.15 № ДН-3-ДНМ/692.
Крім того, судом встановлено, що вищезазначені ваги, встановлені на станції Здолбунів Залізниці, є придатними до використання, перебувають у справному технічному стані, у встановлений строк пройшли державну перевірку, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією технічного паспорта вказаного засобу вимірювальної техніки.
05.11.14 на вимогу вантажоодержувача на станції призначення, за результатами контрольного зважування вищезазначеного вагона, який прибув по досильній накладній № 39546981 у групі п'яти вагонів до основної відправки № 39510433, було виявлено фактичну нестачу маси його вантажу в розмірі 3850 кг проти ваги, зазначеної у перевізних документах.
Комісійним обстеженням вантажу в даному вагоні встановлено, що у перевізних документах зазначена маса нетто - 69000 кг, а у дійсності виявлена маса нетто - 65150 кг, маса брутто - 87050 кг, тара 21900 кг, що менше проти документа на 3850 кг. Слідів виїмок та втрат не виявлено. Дані про тару вагону, зазначені у вказаному комерційному акті, підтверджуються наявним у матеріалах справи витягом з паспорта вагону № 66782988.
На підставі вищевикладених обставин судами зроблений висновок, що відповідачем неправильно вказана маса вантажу, та стягнуто з нього штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне. Суд не повинен формально підходити до вирішення спору. При прийнятті рішення мають бути встановлені дійсні обставини справи, а рішення має не лише по формі, а й по суті, бути законним.
Так, згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту.
Відповідно до ст. 112 Статуту Залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Тобто, штраф має бути стягнено з відповідача, якщо позивач доведе, що відповідач неправильно зазначив (в даному випаду) масу вантажу. Якщо ж інформація внесена вантажовідправником є вірною, а невідповідність маси зданого та отриманого вантажу мала місце через дію інших чинників, то в такому випадку відсутні підстави для покладення на вантажовідправника відповідальності за обставини, на які він не може вплинути, при всій турботливості та обачливості, які від нього вимагалися.
Втім, суди не звернули уваги на те, що позивач сам підтвердив масу вантажу відповідача в межах допустимої 2% похибки (-950 кг). Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа начальника станції Сарни Залізниці від 13.05.15 № 227, а копією відповідного протоколу зважування, протоколами порівняння (а.с. 73, 114-119). Даним обставинам суди не надали належної правової оцінки, хоча відповідач на них вказував. Втім, дані доводи та докази не були досліджені судами взагалі, вони не прийняті, але і не спростовані, що свідчить про неповноту судового розгляду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Але на суд с.43 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок досліджувати докази та надавати їм правову оцінку. Без виконання судом своїх обов'язків, передбачених ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, надання сторонами доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позбавлене правового сенсу.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказаної позиції дотримується також Верховний суд України у своїй постанові від 20.05.14 №64/366-10.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі та направлення справи на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" задовольнити частково, рішення господарського суду Рівненської області від 06.07.15 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.15 у справі №918/446/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді С. В. Бондар
М.М. Малетич