ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 910/14565/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.09.15у справі№910/14565/15господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

провідшкодування шкоди у порядку регресу

за участю представників від:позивачаКуплушенко А.С. (дов. від 19.12.14)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "СК "АХА Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з врахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення із ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 5531,29 грн., як відшкодування шкоди в порядку регресу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.15 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Чорногуза М.Г., суддів: Рудченка С.Г., Агрикової О.В.), позов задоволено повністю. Судові акти обґрунтовані тим, що відповідач компенсував позивачеві виплачене ним страхове відшкодування лише частково.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити з посиланням на те, що позивачем не було застосовано коефіцієнт фізичного зносу при розрахунку та виплаті суми страхового відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 10.06.14 між ПАТ "СК "АХА Страхування" та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0131а/14по, яким застраховано автомобіль марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 (а.с.12-23).

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду №530959113, 09.11.14 на вул. 60 років Жовтня в м. Кременчук сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та "АЗЛК 21412", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 (а.с.28).

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09.12.14 у справі № 536/2451/14-п ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.(а.с.29).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №330 від 14.11.14 вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, складає 16098,89 грн., а вартість відновлюваного ремонту автомобіля складає 21093,70грн. (а.с.33-35).

Фактичні витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку СТО - ТОВ "Астра М" від 14.11.14 № АМ.0000601, склали 22320,18 грн.

21.11.14 ПАТ "СК "АХА Страхування" склало та підписало страховий акт №1.001.14.17969/VESKO32524, згідно з яким пошкодження автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 21630,18 грн.(а.с.49).

Відповідно до платіжного доручення №144390 від 02.12.14 ПАТ "СК "АХА Страхування" сплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування у сумі 21630,18грн.

Також судами встановлено, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_6 як страхувальником, укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв з 07.07.14 по 06.07.15 включно (Поліс АІ/1251125), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль "АЗЛК 21412", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 0 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 0131а/14по від 10.06.14, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до платіжного доручення №891 від 23.06.15, відповідачем перераховано позивачу страхове відшкодування в розмірі 16098,89 грн. (а.с.80). Решту, 5531,29 грн., яка і є предметом спору, він не сплатив, оскільки вважає її такою, що безпідставно сплачена позивачем (оскільки не врахований коефіцієнт фізичного зносу), а відтак, щодо якої відсутній його обов'язок компенсувати страхове відшкодування в порядку регресу.

Судами позов задоволено та стягнуто вказану суму з відповідача з посиланням на те, що позивач має право на повне відшкодування сплаченої суми страхового відшкодування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією з огляду на наступне. Так, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Тим більше, в даному випадку фактичні витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу (відповідно до рахунку СТО - ТОВ "Астра М" від 14.11.14 № АМ.0000601) склали 22320,18 грн. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Разом з тим, з положень п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та без експертизи пошкодженого майна. В даному випадку дії страховика (позивача) щодо перерахування страхового відшкодування безпосередньо особі (авторизованому сервісному центру), яка здійснила ремонт пошкодженого транспортного засобу, свідчать про досягнення відповідної згоди між сторонами договору страхування.

Згідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вказаної позиції дотримується також Верховний суд України у постанові від 15.04.15 № 910/7163/14.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.15 у справі №910/14565/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

М.М. Малетич