ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 920/1902/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіНєсвєтової Н.М. (доповідач),суддів:Кондратової І.Д., Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства "Кролевецький агролісгосп"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016у справі№ 920/1902/15 господарського суду Сумської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"до Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства "Кролевецький агролісгосп" простягнення 44 208 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Хлабистін Д.М.,

відповідача: Кандюков Г.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" подано позов до Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства "Кролевецький агролісгосп" про стягнення штрафу у сумі 44 208 грн. за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.05.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 920/1902/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства "Кролевецький агролісгосп" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 44280,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, а також 1218 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 та рішення місцевого господарського суду від 05.05.2016 скасувати, прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 16.07.2015 зі станції Кролевець Південно-Західної залізниці Кролевецьке дочірнє агролісогосподарське підприємство "Кролевецький агролісгосп" здійснило відправлення вагону № 60319845 згідно накладної № 32493744 на станцію Рокувата Придніпровської залізниці.

У накладній № 32493744 від 16.07.2015 в графі "спосіб визначення маси", відповідач зазначив "на електронних вагах, заводський № 5104179002", як це передбачено п. 9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644.

При проходженні вагону через станцію П'ятихатки Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт АА № 010537/31/3 від 20.07.2015.

Судами також встановлено, що комерційним актом АА№ 010537/31/3 від 20.07.2015 засвідчено, що в перевізному документі зазначено: брутто не вказано, тара 23300 кг, нетто 58000 кг. При контрольному зважуванні вагону на справних 150 тонних вагонних вагах ст. П'ятихатки, повірені 20.04.2015, виявилось брутто 66800 кг, тара з документу 23300 кг, нетто 43500, тобто маси нетто менше від маси нетто вказаної в перевізному документі на 14500 кг. Вантаж навантажений у 4 штабеля по довжині вагону. Ув'язки цілі не порушені. Вагон у технічному відношенні справний. Зважування вагону проводив приймальник поїздів Орленко в присутності комерційного агента Алєксєйчук. При повторному зважуванні недостача 14500 кг вантажу підтвердилась.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у накладній № 32493744 маси вантажу залізницею на підставі ст.122 Статуту залізниць України в розмірі, встановленому ст.118 Статуту залізниць України нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 44 280 грн.

Звертаючись з даним позовом, позивач, посилаючись на ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, нарахував Відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі, що складає 44 280 грн та який Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав, що матеріалами справи підтверджується факт допущення відповідачем порушення, передбаченого статтею 122 Статуту залізниць України, оформленого комерційним актом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 44280 грн. штрафу є правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Статтею 6 Статуту Залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно із ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно із п.9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

В пункті 22 Правил видачі вантажів, затверджених цим же наказом, вказано, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення. В пункті 27 Правил зазначено, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

У даному випадку різниця між вагою вантажу у накладній та у комерційному акті перевищує граничне розходження у визначенні маси нетто.

Як вбачається із матеріалів справи, на станції Кролевець відповідач визначив масу вантажу способом зважування на електронних вагах заводський № 5104179002, про що вказав у накладній, як вимагається статтею 37 Статуту залізниць України. На станції П'ятихатки та Рокувата зважування вагону здійснювалося на 150 - тонних статичних тензометричних вагах, отже, тим самим способом, що і відповідач, тому колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій правомірно не взяли посилання відповідача про невідповідність способу проведення позивачем зважування вантажу.

Судами було встановлено, що комерційний акт АА № 010537/31/3 від 20.07.2015, яким засвідчено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній, складений відповідно до вимог Правил складання актів.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів, які приймає до перевезення.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати згідно зі ст.118 Статуту.

Як свідчать матеріали справи, вартість перевезення складає 8856,00 грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилась на станції призначення в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, тому у відповідності із ст.122 Статуту залізниць України позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 44 280,00 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги правомірно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства "Кролевецький агролісгосп" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 920/1902/15 - без змін.

ГоловуючийН. Нєсвєтова Судді:І. Кондратова І. Вовк