ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 918/1326/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ 2. Фізичної особи ОСОБА_4, м. Славута Хмельницької області на постанову та ухвалувід 16.08.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 господарського суду Рівненської областіу справі№ 918/1326/15 господарського суду Рівненської областіза заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод", с. Миротин Здолбунівського району Рівненської областіпровизнання банкрутом розпорядник майнаарбітражний керуючий Драгун І.І.

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ДПАТ "НАК "Украгролізинг" - Опенько Д.А.,

- ПАТ "Дельта банк" - Лисенко В.М.,

- ОСОБА_4 - ОСОБА_8,

- ОСОБА_4 (особисто)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.12.2015 у справі № 918/1326/15 прийнято до розгляду заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - ДПАТ "НАК "Украгролізинг", Кредитор) про порушення справи про банкрутство (далі - ТОВ "Племзавод", Боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Племзавод", визнано грошові вимоги ДПАТ "НАК "Украгролізинг" до Боржника на суму 1 882416 грн. 37 коп., з яких: 1 712 019 грн. 72 коп. - безспірні грошові вимоги( основний борг) та 170 396 грн. 65 коп. - неустойка (штраф,пеня), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Драгун І.І. та ін.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 (суддя - Пашкевич І.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Племзавод", згідно якого визнано вимоги кредиторів, зокрема: публічне акціонерне товариство "Дельта банк" (далі - ПАТ "Дельта банк") - витрати на оплату судового збору в сумі 2 756 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог перша. Окремо внесено до реєстру вимоги заставного кредитора: ПАТ "Дельта банк" з грошовими вимогами в сумі 8 861 193 грн. 00 коп. Відхилено вимоги ПАТ "Дельта Банк" до Боржника на суму 27 691 024 грн. 33 коп. Відхилено вимоги ОСОБА_4 до Боржника на суму 1 800 000 грн. 00 коп.

Не погодившись частково із вказаною ухвалою суду, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 в частині відмови ПАТ "Дельта Банк" у визнані вимог до боржника - ТОВ "Племзавод" на суму 27 691 024 грн. 33 коп., та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" в частині визнання вимог до боржника - ТзОВ "Племзавод" на суму 36 552 217 грн. 33 коп. з віднесенням до відповідної черги задоволення вимог кредиторів згідно із Законом про банкрутство.

Крім того, також не погодившись частково із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 в частині відхилення вимог ОСОБА_4 до Боржника на суму 1 800 000 грн. 00 коп. та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_4 в частині визнання вимог до боржника на суму 1 800 000 грн. 00 коп., з віднесенням до відповідної черги задоволення вимог кредиторів згідно із Законом про банкрутство.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 (головуючий суддя - Огороднік К.М., судді Тимошенко О.М., Савченко Г.І.) апеляційні скарги залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 в частині кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_4- без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.06.2016, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 та прийняти нове рішення про задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" повністю в розмірі 36 552 217 грн. 33 коп. окремо включивши їх до реєстру вимог кредиторів Боржника, внести до реєстру вимог кредиторів Боржника витрати на оплату судового збору, понесені ПАТ "Дельта Банк" при поданні заяви з грошовим вимогами до суду першої інстанції в розмірі 2 756 грн. 00 коп. з віднесенням до першої черги задоволення.

Також не погоджуючись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 в частині відхилення вимог ОСОБА_4 на суму 1 800 000 грн. 00 коп. та відправити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційні скарги мотивовані порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, п.3 ст. 6, ст.ст. 509, 526, 543, 627 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ч.8 ст. 23, ст. 45 Закону про банкрутство, ст.ст. 52, 54 Закону України "Про господарські товариства", ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його представника, представників ПАТ "Дельта Банк" і ДПАТ "НАК "Украгролізинг", обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про визнання вимог ПАТ "Дельта банк" в сумі 2 756 грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору (перша черга), про внесення окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Племзавод" вимог ПАТ "Дельта банк" як заставного кредитора з грошовими вимогами в сумі 8 861 193 грн. 00 коп. та про відхилення вимог ПАТ "Дельта Банк" до Боржника на суму 27 691 024 грн. 33 коп., суд першої інстанції виходив з того, що задоволення вимог заставодержателя до заставодавця обмежується виключно предметом застави, в даному випадку - майном Боржника, переданим в заставу Банку - основне стадо (свиноматки та кнури) в кількості 654 голів, середньою вагою 190 кг.; стадо на відгодівлі в кількості 3962 голів, договірною вартістю 8 861 193 грн. 00 коп.

Поряд з викладеним, ухвалюючи рішення про відхилення вимог ОСОБА_4 до Боржника на суму 1 800 000 грн. 00 коп., місцевий господарський суд виходив з того, що моментом виходу ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Племзавод" є дата спливу строку, передбаченого ч. 1 статті 148 ЦК України, тобто 16.03.2016, відтак строк виконання Боржником зобов'язання ще не настав, оскільки в силу приписів ст. 10, 54 Закону України "Про господарські товариства" ТОВ "Племзавод" зобов'язаний здійснити розрахунок з учасником до 16.03.2017. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч. 15 ст. 16 Закону про банкрутство з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, а задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки в майні боржника у звязку з виходом із складу його учасників забороняється.

Зазначені висновки були підтримані апеляційним судом в повному обсязі. Разом з цим, суд апеляційної інстанції стосовно заяви ОСОБА_4 додав, що останнім не надано належних доказів - первинних документів на підтвердження заявленого розміру заборгованості станом на дату подання заяви, а також доказів на підтвердження вчинення дій на виконання ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

ПАТ "Дельта банк", заперечуючи наведені вище висновки в частині своїх вимог до Боржника, в касаційній скарзі вказує на те, що суди дійшли помилкового висновку про те, що майновий поручитель несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості заставного майна. На думку заявника касаційної скарги, місцевий та апеляційний суди порушили права ПАТ "Дельта банк" як заставного кредитора, оскільки обмеживши банк визнанням вимог за договором кредитної лінії лише на суму вартості застави, змінили в бік зменшення обсяг відповідальності ТОВ "Племзавод".

В свою чергу, ОСОБА_4, заперечуючи висновки місцевого та апеляційного судів стосовно відхилення його заяви з грошовими вимогами до Боржника, у касаційній скарзі зазначає, що довідка від 15.12.2015 відповідає всім вимогам первинного документу, складена у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджує факт сплати частки ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ "Племзавод" в розмірі 1 800 000 грн. 00 коп. При цьому, скаржник також вказує на те, що суди допустили помилку у визначенні дати, з якої настає обов'язок товариства сплатити учаснику його частку при виході зі складу товариства.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями як ПАТ "Дельта банк", так і ОСОБА_4, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства та викладені без врахування всіх встановлених судами обставин справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, до господарського суду надійшла заява ПАТ "Дельта банк" з кредиторськими вимогами до Боржника на суму 36 552 217 грн. 33 коп. Зазначені вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006404 від 15.06.2011 (з урахуванням додаткових договорів до нього), укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Полісся-Агро", в забезпечення виконання умов якого між ПАТ "Дельта Банк" (заставодержатель) та ТОВ "Племзавод" (заставодавець) було укладено договір застави № НКЛ-2006404/S-2 від 15.06.2011.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

За приписами норм частин 2, 8 ст. 23 Закону про банкрутство, забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Статтею 572 ЦК України та ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною 4 ст. 42 Закону про банкрутство визначено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки).

У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом застави за договором застави № НКЛ-2006404/S-2 від 15.06.2011 є основне стадо (свиноматки та кнури) в кількості 654 голів, середньою вагою 190 кг.; стадо на відгодівлі в кількості 3962 голів. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 8 861 193 грн. 00 коп.

До того ж, як було встановлено та вбачається з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 48970270 від 16.02.2016, на майно ТОВ "Племзавод", що передане в заставу ПАТ "Дельта Банк" згідно договору застави № НКЛ-2006404/S-2 від 15.06.2011 зареєстроване приватне обтяження - застава рухомого майна.

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами обставин справи, колегія суддів вважає правомірним висновок попередніх судових інстанцій щодо внесення до реєстру вимог кредиторів Боржника витрат ПАТ "Дельта Банк" на оплату судового збору в сумі 2756,00 грн. (перша черга) та щодо внесення до реєстру окремо вимог ПАТ "Дельта банк" з в сумі 8 861 193 грн. 00 коп. (в межах вартості заставного майна), та відхилення грошових вимог ПАТ "Дельта банк" до ТОВ "Племзавод" на суму 27 691 024 грн. 33 коп.

Стосовно ж заяви ОСОБА_4 з грошовими вимогами до ТОВ "Племзавод" касаційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, до господарського суду надійшла заява ОСОБА_4 з кредиторськими вимогами до Боржника на суму 1 800 00 грн. 00 коп. Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 був учасником (засновником) ТОВ "Племзавод" і 15.12.2015 (до порушення провадження у справі про банкрутство) подав заяву про вихід зі складу засновників товариства. Відтак, на думку ОСОБА_4, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, він є кредитором ТОВ "Племзавод", оскільки у останнього виник обов'язок щодо проведення розрахунків з учасником, що вибув зі складу засновників, згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства". На підтвердження факту сплати частки у статутному капіталі ТОВ "Племзавод" у розмірі 1 800 000 грн. 00 коп. ОСОБА_4 надав довідку від 15.12.2015 за підписом директора ТОВ "Племзавод" ОСОБА_9

Статтею 148 ЦК України визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено, ОСОБА_4 із заявою про вихід зі складу учасників товариства звернувся до керівника ТОВ "Племзавод" 15.12.2015. Відтак, як встановив суд першої інстанції, оскільки Статутом Боржника не передбачений інший строк виходу учасника (засновника) з товариства, то моментом виходу ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Племзавод" є дата спливу строку, передбаченого ст. 148 ЦК України, тобто 16.03.2016.

Разом з цим, за приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі, а майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що доказів на підтвердження вчинення дій на виконання ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" заявником не надано.

Виходячи з вказаних правових норм та встановлених під час розгляду вимог ОСОБА_4 обставин, якими заявник обґрунтував свої кредиторські вимоги до Боржника, зокрема, обов'язком останнього провести з ним розрахунки у зв'язку з вибуттям зі складу засновників Боржника, колегія суддів погоджується з висновком та рішенням судів першої та апеляційної інстанцій про відхилення заяви ОСОБА_4 про грошові вимоги до ТОВ "Племзавод" у розмірі 1 800 000 грн. 00 коп.

При цьому, касаційна інстанція враховує положення норм ст. 1 Закону про банкрутство, згідно яких до складу грошових зобов'язань боржника не включаються, зокрема, зобов'язання перед засновками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

У зв'язку з наведеним, касаційний суд вважає правомірними висновки місцевого та апеляційного судів стосовно кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк" і ОСОБА_4

Доводи касаційних скарг зводяться до тлумачення зазначених вище норм матеріального та процесуального права на свою користь та не спростовують обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Доводи ж касаційних скарг, які зводяться також і до необхідності здійснення переоцінки доказів та встановлення обставин справи, з огляду на визначені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, до уваги не приймаються.

Попередніми судовими інстанціями відповідно до ст. 43 ГПК України повно та всебічно досліджено доводи та заперечення як ПАТ "Дельта банк", так і ОСОБА_4, про що зазначено в оскаржуваних судових рішеннях з посиланням на норми чинного законодавства, встановлені обставини справи та наявні докази.

Враховуючи наведене, оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій в частині кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_4 підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

3. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 у справі № 918/1326/15 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 21.10.2016