ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 910/8591/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуМіністерства оборони Українина постановуКиївського апеляційного господарського судувід09.08.2016у справі№910/8591/16Господарського судуміста Києваза позовомМіністерства оборони УкраїнидоДержавного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"простягнення сумиза заявоюДержавного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"пропро розстрочку виконання рішення суду

за участю

- позивача:Глазунов М.Ю. (довіреність від 11.01.2016))- відповідача:Поросолова Л.М. (довіреність від 25.04.2016),

В С Т А Н О В И В:

Від Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (далі - відповідач) надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 терміном на 12 (дванадцять) місяців з щомісячною виплатою на користь Міністерства оборони України (далі - позивач) коштів у розмірі 102923,20 грн., починаючи з липня 2016 року та закінчуючи липнем 2017 року, яку воно обґрунтовувало тим, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки єдиним обслуговуючим банком відповідача був ПАТ "Банк "Київська Русь", який знаходиться у стадії ліквідації, у зв'язку з чим відповідач втратив значні кошти, що призвело до порушення зобов'язань за договорами державного замовлення і як наслідок стягнення штрафних санкцій у значних розмірах. Неможливість виконання рішення суду зумовлено можливістю застосування до відповідача санкцій, передбачених за порушення грошових зобов'язань, що призведе до збільшення боргу у відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 (суддя Головатюк Л.Д.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Тищенко А.І., Тарасенко К.В.), заяву відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 по справі № 910/8591/16 задоволено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу у задоволенні заяви про надання розстрочки, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що суди повно встановили обставини справи та правильно застосували норми права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 провадження у даній справі в частині вимог про стягнення 705608,44 грн. попередньої оплати припинено, позов Міністерства оборони України в іншій частині задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 1235078,38 грн. попередньої оплати, 18526,17 грн. витрат по оплаті судового збору.

Заява відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 мотивована тим, зокрема, що обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, як головною причиною є ліквідація ПАТ "Банк "Київська Русь", оскільки в цьому банку перебували грошові кошти відповідача. Також заявник посилається на те, що тривалий час відповідач не мав замовлень, фінансових надходжень, у зв'язку з чим знаходився на межі банкрутства. При цьому відповідач зазначає, що він не має реальної можливості виконати рішення суду в повному обсязі, так як щомісячно сплачує грошові кошти за низкою судових рішень, а стягнення всієї суми призведе до порушення строків виконання державних замовлень стосовно військової техніки, що призведе до невиконання договорів укладених з позивачем по виготовленню та ремонту військової техніки за рахунок державних коштів і буде мати негативні наслідки в масштабах країни, у зв'язку з проведенням Антитерористичної операції.

Апеляційний господарський суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, свою постанову мотивував наявністю правових підстав для задоволення заяви про розстрочку.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються відсутності обставин у відповідача, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених вказаною нормою, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Апеляційним судом встановлено, що 19.03.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято постанову № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим у банку введено тимчасову адміністрацію, а грошові кошти у розмірі 26000000,00 грн., що перебували на рахунках відповідача, було заблоковано.

24.12.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по стягненню з ПАТ "Банк "Київська Русь" за рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/15430/15 коштів у сумі 23 335 000,00 грн., з підстав передбачених п. 3-1 частини першої ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 16.07.2015 № 460 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" з 17 липня 2015 року.

Враховуючи неплатоспроможність наведеного банку, відповідачем було відкрито рахунок в ПАТ "Державний ощадний банк України", на який позивач перераховував грошові кошти за договором від 23.03.2015 № 294/15/24.

Також встановлено, що відповідач повинен сплачувати щомісячно грошові кошти у значній сумі на користь юридичних осіб за низкою судових рішень, відшкодовувати судовий збір на користь держави, сплачувати виконавчий збір та виконавчі витрати.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно платіжного доручення від 01.08.2016 №3785 відповідач здійснив оплату грошових коштів на виконання оскарженої у даній справі ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.2016, що свідчить про сумлінне виконання відповідачем рішення суду.

Посилання позивача на те, що відповідачем були відкриті рахунки в ПАТ "Державний ощадний банк України" на які позивачем були перераховані відповідні грошові кошти, що виключає обставини, що утруднюють виконання відповідачем рішення суду, судом касаційної інстанції спростовуються, з огляду на їх неспроможність, оскільки, як вбачається із наведеного, відкриття вказаного рахунку необхідно для здійснення своєї діяльності та виконання зобов'язань.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що у 2010 році відбулась передача відповідача із сфери управління Міністерства оборони України до складу Державного концерну "Укроборонпром", що спростовує висновки про сплату відповідачем боргів більше ніж 20 млн. грн. по боргах перед юридичними та фізичними особами у тому числі по заробітній платі, обов'язковим платежам, які виникли протягом 2006-2013 років, були перевірені апеляційним судом, який дав їм належну правову оцінку та обґрунтовано відхилив, з огляду на їх безпідставність.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі Господарського суду міста Києва №910/8591/16, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук