ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 910/7826/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Кіровоградської філіїна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.08.2016у справі№910/7826/16 Господарського суду міста Києваза позовомКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Кіровоградської філіїдоНаціональної телекомпанії Українипростягнення боргу у сумі 43 521,28 грн. за Договором № 518-40 від 30.06.2010У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: ОСОБА_4 (представник за дов. №4548/9 від 11.10.2016)

від відповідача: ОСОБА_5 (представник за дов. №01-09/1240 від 31.05.2016)

ВСТАНОВИВ:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 43 521,28 грн. боргу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору №518-40 від 30.06.2010 відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати вартості отриманих від позивача послуг за грудень 2010 року відповідно до Рахунку №147.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016, у задоволені позовних вимог відмовлено на підставі статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) через пропуск позивачем позовної давності за спірними вимогами.

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, на думку скаржника поза увагою суддів залишилась та обставина, що за приписами статей 509, 599, 631 Цивільного кодексу України та за умовами договору спірне зобов'язання відповідача може вважатись припиненим тільки після сплати заявлених до стягнення коштів. Відтак скаржник вважає, що судами порушено ч.4 ст. 267 ЦК України та статті 32, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Державним підприємством Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр (правонаступником якого є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Кіровоградської філії; надалі - виконавець, позивач) та Національна телекомпанія України (надалі - замовник, відповідач) 30.06.2010 укладено Договір №518-40 (надалі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого Виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до цього Договору (далі - "Технічні засоби"), надає Замовнику телекомунікаційні послуги з розповсюдження (трансляції) програм Замовника поза межами державного замовлення (далі - "Послуги").

Відповідно до п. 3.2. вказаного правочину, вартість послуг на строк дії цього Договору становить 98 111,51 грн., в тому числі ПДВ (20%)-16 351,92 грн., що відповідає вартості трансляції 473,32 годин мовлення.

Додатковою угодою №1 від 28.07.2010 до Договору, сторони домовились збільшити обсяг мовлення на 197,13 годин та збільшити вартість послуг за Договором на 40 861, 84 грн., в тому числі ПДВ - 6810,31 грн. Загальний обсяг годин мовлення за Договором становить 670,45 годин мовлення.

Додатковою угодою №2 від 28.07.2010 до Договору, сторони встановили, що обсяг мовлення поза межами державного замовлення з урахуванням Додаткової угоди №1 може збільшуватись до 1660,0 годин мовлення, а вартість цих послуг до 344 090,00 грн., в тому числі ПДВ - 57 348,33 грн.

Відповідно до п. 4.7. Договору, щомісячна оплата здійснюється Замовником за фактично відпрацьований час упродовж 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгодженого Сторонами Акта шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

При розгляді даного спору судами обох інстанцій установлено, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на підтвердження факту надання відповідачеві в грудні 2010 року послуг за Договором №518-40 від 30.06.2010 посилався на односторонньо підписаний з боку виконавця Акт від 31.12.2010 "виконання за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно з Договором №518-40 від 30.06.2010 за грудень 2010 року" та Рахунок №147 на суму 43 521,28 грн. з ПДВ.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення визнав, що в порушення пунктів 2.2.1 та 4.2 договору, позивачем не було направлено відповідачеві рахунок, акти здавання-приймання наданих послуг і звернення за грудень 2010 року, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не надано відповідачеві в грудні 2010 року послуги за умовами спірного Договору. При цьому суд відмовив у позові у зв'язку зі спливом позовної давності про застосування наслідків якого було заявлено відповідачем.

Проте такі висновки визнаються судом касаційної інстанції передчасними.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Тобто, якщо суд, розглянувши справу у відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, прийде до висновку щодо відсутності у позивача суб'єктивного права чи відсутності порушень такого права з боку відповідача, він має відмовити в позові не за пропуском строку позовної давності, а по суті спору. В разі ж, коли позов підлягає задоволенню, однак позивачем пропущено строк позовної давності, то суд вправі відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску такого строку.

Залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, господарський суд апеляційної інстанції вищенаведене залишив поза увагою, при цьому не зазначив мотивів, з яких вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, не зазначено судом і про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог по суті, не застосовано законодавство, яке врегульовує спірні правовідносини сторін, а лише застосовано строки позовної давності без зазначення обсягу прав та законних інтересів позивача, які порушені у спірних правовідносинах.

Оскільки при винесенні судових рішень про відмову у задоволенні позову як місцевий, так і апеляційний господарський суд вимоги ст. 267 ЦК України не врахували, оскаржувані рішення і постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7826/16 скасувати.

Справу направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Головуючий суддя: Г. П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський