ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 908/888/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжяна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016у справі№908/888/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомКомунального підприємства "Водоканал" м. ЗапоріжжядоТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс"простягнення 209 169, 22 грн. за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_4 (представник за дов. №80 від 01.06.2016)

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" про стягнення заборгованості у сумі 209169,22 грн. за безоблікове водокористування внаслідок витоку води.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.05.2016 по справі №908/888/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016, у задоволені позовних вимог відмовлено, з огляду на необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, як встановлено судами, застосування позивачем п.3.4 Правил № 190 щодо розрахунку періоду безоблікового водокористування в один місяць є необґрунтованим, виходячи з фактичних обставин справи. Крім того, за висновком суду, позивач, посилаючись на норми п.п.3.3, 3.4 Правил № 190, не довів належними та допустимими доказами, що початок безоблікового водокористування питної води встановити неможливо, в т.ч. не обґрунтував заявлену до стягнення суму та період, за який вона нарахована.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, КП "Водоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржуваний судовий акт скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 200 802, 45 грн., мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин

Зокрема, як зазначається скаржником:

- наявна в матеріалах справи схема водопровідних та каналізаційних мереж між КП "Водоканал" та ТОВ Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" підтверджує той факт, що виток стався саме на мережі відповідача до засобу обліку. А тому висновок апеляційної інстанції про те, що саме на позивача покладено обов'язок стежити за технічним станом мереж відповідача є помилковим та таким, що не кореспондується із п.п. 15.2. Правил користування , яким визначено що виробники та споживачі зобов'язані;

- апеляційна інстанція не врахувала приписи п.5.22 Правил водокористування які визначають, що у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача;

- судом першої та апеляційної інстанцій порушено ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, щодо принципу вмотивованості судових рішень, оскільки відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди мали посилатися на різні мотиви відмови, мотивуючи відмову у задоволенні позовних вимог в частині нарахування вартості води за період з 21.07.2015 по 13.08.2015 та за 14.08.2015 відповідно із зазначенням у мотивувальній частині судових рішень.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,01.01.2006 року між КП "Водоканал" (за договором -Водоканал) та ВАТ науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" (за договором - Абонент) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №1674.

Відповідно до п. 1.1. договору водоканал забезпечує абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику вул. Кремлівська, 67а.

Згідно підпункту 3.1.1. п. 3.1. Договору Водоканал зобов'язався забезпечити Абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу і якістю у відповідності з ГОСтом на воду питну 2874-82 в точці підключення уводу Абонента до мереж Водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому Договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2. Договору передбачений обов'язок Абонента, а саме: своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. цього Договору.

Умовами п. 3.2.12. Договору (в редакції додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013) визначено, що у випадку самостійного виявлення Абонентом порушення умов цього Договору, він повинен одразу (письмово або телефонограмою) сповістити Водоканал про таке порушення з визначенням місця виникнення порушення та з зазначенням заходів, які були вчинені з метою усунення порушень.

Пунктом 9.1 Договору сторони встановили, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схеми водопостачання та водовідведення, доданих до Договору.

Господарським судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18.08.2015, представниками КП "Водоканал" була проведена перевірка водогосподарської діяльності ТОВ Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" по майданчику: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 67а, за наслідками якої було складено акт № 254.

Вказаним актом встановлено, що питна вода на площадку ТОВ Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" подається від мережі КП "Водоканал" по одному водопровідному вводу діаметром 100 мм.

При цьому, в акті зазначено, що 14.08.2015 о 1247 від 1580 до диспетчерської служби КП "Водоканал" надійшла заявка про витік питної води за адресою вул. Кремлівська 67а. Витік відбувався на мережі Абонента до приладу обліку. 14.08.2015 о 2200 силами бригади АВР КП "Водоканал" витік був локалізований шляхом закриття засувки Ду 100 мм на вводі в колодязі в точці підключення Абонента. На момент огляду 18.08.2015 встановлено, що витік усунений силами Абонента. Дозволено поновити подачу води на об'єкт. Зазначений акт був складений за участі уповноваженого представника Абонента - начальника СОТ Крят Ю.М. та підписаний ним разом з представниками КП "Водоканал".

Одночасно складено Акт технічного обстеження водопроводу № 255 від 18.08.2015, в якому згідно п. 10.1. Правил користування системами централізованого комунального водоспоживання та водовідведення визначено період безоблікового водокористування відповідачем - з 21.07.2015 по 14.08.2015, а саме з дати виставлення останнього рахунка контролером по дату локалізації витоку. Представник Абонента з вказаним актом ознайомився, втім від його підпису відмовився. Актом № 1674/1 від 18.08.2015 здійснено розрахунок суми безоблікового водокористування за вказаний період, яка становить 209169,22 грн. разом з ПДВ.

Умовами п.п. 5.1., 5.2. (п.п. 5.2.1.) Договору сторони визначили, що основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному Абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти виписуються 21-23 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод. По водоспоживанню, нарахованому у відповідності з п.п. 9.6., 21.5 "Правил користування…" та ін. Абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів.

На виконання умов договору, листом вих. № 8889 від 25.08.2015 відповідачу були направлені Акт технічного обстеження водопроводу № 255 та Акт-рахунок № 1674/1 від 18.08.2015 на суму 209169,22 грн. з вимогою про оплату у встановлені строки, що підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2015 та описом вкладення у цінний лист від 25.08.2015.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 209169,22 грн. за безоблікове водокористування за період з 21.07.2015 по 14.08.2015 з посиланням на приписи пунктів 3.3, 3.4., 10.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 № 2918-Ш (далі - Закон України № 2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627 (далі - Правила користування).

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України №2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.10.1 Правил №190 у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (в т.ч. внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п.3.3 цих Правил.

Як встановлено судом, жодного з вказаних у даному пункті випадку позивачем доведено не було.

Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова системи водопостачання.

У відповідності до пункту 15.2. Правил № 190 виробники та споживачі зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Згідно з п. 15.6. Правил № 190 у разі пошкодження мереж, споруд водопостачання або водовідведення особи, що виявили таке пошкодження, зобов'язані негайно повідомити про це виробника та здійснити всі можливі заходи щодо усунення наслідків цього пошкодження. Ліквідація пошкоджень виконується виробником або організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, за участю виробника.

Актом № 254 від 18.08.2015 встановлено, що 14.08.2015 о 1247 від 1580 до диспетчерської служби КП "Водоканал" надійшла заявка про витік питної води за адресою вул. Кремлівська 67а, зокрема зазначено, що витік відбувався на мережі Абонента до приладу обліку. При цьому у вказаному акті зафіксовано, що витік був локалізований 14.08.2015 о 2200 силами бригади АВР КП "Водоканал" шляхом закриття засувки Ду 100 мм на вводі в колодязі в точці підключення Абонента. На момент огляду 18.08.2015 встановлено, що витік усунений силами Абонента. Дозволено поновити подачу води на об'єкт.

Таким чином, за висновком суду, вказаний акт свідчить, що виток води фактично відбувався 14.08.2015 з 12 год. 47 хв. до 22 год. 00 хв. Разом з тим складеним представниками КП "Водоканал" актом технічного обстеження водопроводу № 255 від 18.08.2015 встановлено, що виток питної води відбувався на мережі Абонента до приладу обліку в колодязі ВК-1.

Так, згідно з п. 3.3. Правил користування у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

При цьому пунктом 3.4. Правил користування визначено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

В акті технічного обстеження водопроводу № 254 від 18.08.2015, підписаному представниками КП "Водоканал" та представником Абонента, чітко визначений початок витоку питної води, який відбувся по вул. Кремлівській, 67а, а саме: 14.08.2015 о 12 год. 47 хв. Разом з тим у вказаному акті зафіксовано дату та час локалізації витоку води силами бригади АВР КП "Водоканал" - 14.08.2015 о 22 год. 00 хв. Таким чином, вказаний акт свідчить, що виток води по вул. Кремлівській, 67а відбувся 14.08.2015 року та тривав з 12 год. 47 хв. по 22 год. 00 хв.

Втім, згідно акту № 1674/1 від 18.08.2015 розрахунок витрат води відповідачу за безоблікове водокористування в порядку п. 3.3. Правил користування у зв'язку з виявленим витоком був виконаний позивачем за період з 21.07.2015 по 14.08.2015.

В наданих суду поясненнях позивач зазначив, що вказаний період безоблікового водокористування був визначений відповідно до п. 10.1., 3.3. та п. 3.4. Правил користування у зв'язку з тим, що точний термін початку безоблікового водокористування визначити неможливо, тобто період обчислення розпочинається з наступного дня від дати виписки останнього акту (акт № 1674/1 від 20.07.2015) по дату виявлення порушення. Отже, позивач здійснив розрахунок витрат води за безоблікове водокористування за період більший від періоду витоку води, який зафіксований в акті № 254 від 18.08.2015, підписаному сторонами у справі, що суперечить умовам п. 3.4. Правил користування, а відтак, як вірно зазначено судом першої та апеляційної інстанції, такий розрахунок є неправомірним.

Відповідно до п. 5.1. Договору встановлено, що основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному Абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти виписуються 21-23 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Таким акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Разом з тим, умовами підпункту 5.2.1. п. 5.2. Договору сторони погодили, що по водоспоживанню, нарахованому у відповідності з п.п. 9.6., 21.5. "Правил користування …" та ін. Абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів. При цьому пунктом 9.6. "Правил користування …" № 65 від 01.07.1994, на які посилається вказаний підпункт Договору, та які станом на даний час не діють у зв'язку із затвердженням нових Правил користування (затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008) регулювався порядок проведення розрахунків споживачем з Водоканалом у разі виявлення витоку води. Таким чином, умовами Договору сторони встановили, що розрахунки за питну та послуги стічних вод здійснюються Абонентом на підставі актів (п. 5.1. Договору), а розрахунки по водоспоживанню, в т.ч. у разі витоку води - на підставі актів про порушення (п. п. 5.2.1 п. 5.2. Договору).

Судом встановлено, що відповідно до схеми деталізації колодязів та визначення місця витоку (акт від 18.08.2015 №255) виток відбувся за межами території Абонента в колодязі, який знаходиться на балансі КП "Водоканал". На схемі зазначено, що виток стався в місці приєднання Абонента, але на території, що знаходиться під контролем КП "Водоканал" та обслуговується технічною службою позивача.

Місце витоку води - це межа балансової належності між сторонами у справі, а тому контроль за її станом - це їх спільний обов'язок.

Судом зазначено, що попередньо складений позивачем акт № 1674/1 від 20.07.2015 є рахунком, згідно якого Водоканалом було нараховано відповідачу до сплати вартість поданої питної води та прийнятих стічних вод за липень 2015 р., тобто є підставою для здійснення платежів за липень 2015 року у розумінні п. 5.1. Договору, а не актом технічного обстеження водоводу. При цьому ані зазначений договір, ані Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України не визначають можливості встановлення дати початку витоку (розрахункового періоду) виключно на підставі документів, складених Водоканалом.

Отже, дата, яку визначив позивач початком нарахування вартості витрат питної води - 21.07.2015 (наступний день після виставлення останнього акту-рахунку № 1674/1 від 20.07.2015) є необґрунтованою, в т.ч. з огляду на встановлений в акті № 254 від 18.08.2015 період витоку води.

Таким чином, застосування позивачем п. 3.4 Правил користування щодо розрахунку періоду безоблікового водокористування в один місяць є необґрунтованим.

Враховуючи зазначене, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, колегія суддів визнає правомірним.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 у справі № 908/888/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський