ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 904/6949/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Губенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 06.07.2016у справі Господарського суду№ 904/6949/15 Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізькій металургійний комбінат "Запоріжсталь"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця"простягнення штрафу

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Селезень Г.Ю.; Чепурна Л.В.;- відповідача - третьої особи Шляєв І.В.; повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізькій металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 153 307, 09 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 11/2058364 (АЮ) - т. 1 а. с. 139).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 у справі № 904/6949/15 (суддя Золотарьова Я.С.) у позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 904/6949/15 (колегія суддів у складі: Орєшкіна Е.В. - головуючий суддя, судді Сизько І.А., Широбокова Л.П.) замінено відповідача Державне підприємство "Придніпровська залізниця" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця". Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 у справі № 904/6949/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 91 378, 85 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. В іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 904/6949/15, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Запорізькій металургійний комбінат "Запоріжсталь" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 904/6949/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 153 307, 09 грн. на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на адресу позивача у 2015 році здійснювались поставки вантажу залізничним транспортом за накладними №№ 33262007, 33262023, 33261991, 33397969, 33236423, 33244898, 42294173, 42442426, 42446377, 42429100, 42473231, 42465377, 42493155, 42537324, 42539056, 42537977, 42538009, 42538033, 42538017, 42529123, 42558619, 42558767, 42558551, 42556282, 42568451, 42556266, 42556365, 42549949, 42584987, 42584995, 44450328, 44502193, 44477826, 44532133, 44531267, 44588200, 44635332, 44664399, 45846938, 45939956, 45939865, 46297321, 46297065, 46297354, 46297362, 46297370, 46308722, 46297099, 46311114, 46411732, 46337010, 46337317, 46311031, 46405700, 46440483, 48533327, 49203995, 49466675, 49463946, 49463961, 49446990, 49446776, 49498306, 49441876, 49474539, 49474554, 49594500, 49617624, 49617632, 49649668, 49689862, 49689854, 49744873, 49745136, 49753494, 49633944, 49816689, 49842149, 49842180, 49843899.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наявні у матеріалах справи накладні засвідчують факт укладення договору транспортного перевезення між ДП "Донецька залізниця" в якості перевізника та ТОВ "Метпромгруп", ПАТ "АКХЗ", ТОВ "Компанія "Максімет", ПАТ "ММК імені Ілліча", ТОВ "Атлас-2001", ТОВ "ПРОГРЕСС- МЕТ", ПАТ "Красноармійський динасовий завод", ДП "Нігинський кар'єр", в якості вантажовідправників; ні позивач, ні відповідач не є сторонами договору на перевезення вантажу; господарські зобов'язання сторін виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність (ч. 1 ст. 174 ГК України). Пославшись на ч. 3 ст. 313 ГК України, згідно із якою розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону, суд першої інстанції вказав, що така норма є спеціальною для спірних правовідносин, та оскільки предметом даного спору є стягнення з перевізника (залізниці) штрафу за прострочення в доставці вантажу, а відповідний закон, який би встановлював розмір такого штрафу, відсутній, договір між сторонами щодо спірних правовідносин не укладено, та дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, прийшов до протилежного висновку - про наявність підстав для часткового задоволення позову, з яким погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, з огляду на таке.

У роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України "Про залізничний транспорт".

Питання, пов'язані з укладенням та виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908 - 928 ЦК України, статтями 306 - 315 ГК України.

Згідно із статтями 908 ЦК України, 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Відповідно до статей 908 ЦК України, 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1510 та від 25.12.2002 № 1973).

Статтею 5 Статуту на Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс України, Мінтрансзв'язку України) покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Отже, у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, господарським судам необхідно керуватися: Законом України "Про транспорт"; Законом України "Про залізничний транспорт"; статтями 908 - 928 ЦК України, статтями 306 - 315 ГК України; Статутом; Правилами планування перевезень вантажів; Правилами приймання вантажів до перевезення; Правилами пломбування вагонів і контейнерів; Правилами оформлення перевізних документів; Правилами обчислення термінів доставки вантажів; Правилами користування вагонами і контейнерами; Правилами зберігання вантажів; Правилами видачі вантажів; Правилами переадресування вантажів; Правилами реалізації вантажів; Правилами розрахунків за перевезення вантажів; Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій; Правилами перевезення вантажів з оголошеною вартістю; Правилами перевезення вантажів навалом і насипом; Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу; Правилами перевезення вантажів, які змерзаються; Правилами перевезення вантажів маршрутами відправника; Правилами перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів); Правилами перевезень швидкопсувних вантажів; Правилами перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю; Правилами перевезення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю; Правилами перевезення вантажів у транспортних пакетах; Правилами перевезення вантажів в універсальних контейнерах; Правилами перевезень вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів; Правилами перевезення вантажів дрібними відправками; Правилами перевезення вантажів залізничними лініями вузької колії; Правилами перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні; Правилами складання актів; Правилами заявлення та розгляду претензій, затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами і доповненнями), Правилами перевезення наливних вантажів (частина друга Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 18.04.2003 № 299); Правилами реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Мінтрансзв'язку України від 28.09.2004 № 856; Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України - Тарифним керівництвом N 1, затвердженим наказом Мінтрансу України від 15.11.1999 № 551 (далі - Тарифне керівництво № 1); Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими 05.04.1996 на п'ятнадцятому засіданні Ради залізничного транспорту держав - учасниць СНД; іншими нормативними документами, затвердженими Мінтрансом (Мінтрансзв'язку) України у встановленому порядку.

Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення (ст. 6 Статуту).

Згідно із п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 41 Статуту передбачено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Правила обчислення термінів доставки вантажів затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Згідно з п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п.2.1 Правил).

Відповідно до п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).

Згідно із п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил).

Відповідно до ст. 131 Статуту претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Статтею 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДП "Придніпровська залізниця" зазначала, що позивачем не розкредитовано перевізні документи - залізничні накладні №№ 44477826, 33397969, 42429100, 42442426, 42446377, 46311114, 46311031, 44635332, 42473231, 42465377, 46337010, 46337317, 42493155, 46411732, 42537324, 42539056, 42537977, 42538009, 42538033, 42538017, 42529123, 44664399, 46440483, 42549949, 42556365, 42556266, 42556282, 42558551, 42558767, 42558619, 42568451, 49203995, 49649668, 49689862, 49689854, 49745136, 49753494, 49816689, 49842149, 49842180, 49843899, за якими нараховано штрафу у розмірі 52 673, 92 грн., по закінченню доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну його доставку згідно із ст.116 Статуту залізниць України.

Відповідно до п.1 Правил видачі вантажу про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Згідно із п. 2 Правил видачі вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій.

Відповідно до п. 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзній колії визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій. При цьому договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Сторонами розроблений і затверджений Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (надалі - ЄТП), яким передбачені операції з вантажами (вагонами), що прибувають чи відправляються на/з під'їзної колії.

Пунктами 5, 6 договору № ПР/М-07-3/1-НЮ від 24.07.2007 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, передбачено, що усі вагони передаються на під'їзну колію через інтервал - 2 години, прийомо-здавальні операції проводяться на узгоджених коліях парків "А" і "Б" станції Запоріжжя - Ліве, вагони для під'їзної колії подаються локомотивами залізниці. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Окрім того, порядок приймально-здавальних операцій і оформлення документів, зокрема, відомостей подачі вагонів, передбачені в п.п.3.1, 3.2, 3.3 ЄТП.

Згідно з п. 3.2 ЄТП вагони, які передаються на під'їзну колію ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" виставляються локомотивом залізниці на приймально-здавальні шляхи парків "А", "Б" станції, подальше просування вагонів проводиться локомотивом комбінату.

Здійснення передачі вагонів на під'їзну колію Запоріжжя-Ліве, відбувається організованими маршрутами з парків "А", "Б" через горловину парка "А" збірними потягами - через парк "Б".

Відповідно до п. 3.3 ЄТП приймально-здавальні операції при подачі вагонів на під'їзну колію здійснюються на приймально-здавальних шляхах парків "А", "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Виконання приймально-здавальних операції здійснюється робітниками станції та під'їзного шляху паралельно. Передача вагонів оформлюється складанням відомостей передачі та визначення придатності вагонів під навантаження в 2-х примірниках (машинна форма), в якій вказується час здачі вагонів. Одночасно заповнюється пам'ятка про користування вагонами (ГУ-45) в двох примірниках. Відомість і пам'ятка підписуються старшим прийомоздавальником і оглядачем вагонів станції Запоріжжя-Ліве, прийомоздавальником і оглядачем вагонів під'їзної колії комбінату. На підставі пам'ятки ГУ-45 складаються "Відомості плати за користування вагонами (контейнерами)" ГУ-46.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" доводить, що відповідачем після повідомлення про прибуття вантажу невчасно подавались вагони, що унеможливило йому вивантажити вантаж у встановлений законом строк, зокрема, вказує, що факт подачі вагонів під вивантаження (із зазначенням дати і часу) засвідчується у відомостях передачі вагонів, оформлення яких передбачене п.3.1.5 ЕТП.

Так, з простроченням встановленого строку доставки були подані під вивантаження наступні вагони: 1) № 66241225 (залізнична накладна №44477826): нормативний строк доставки (за відстані 793 км) - 4 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 5 діб. Фактично строк доставки склав 8 діб (відправлення 28.01.2015, подання під вивантаження 06.02.2015 в 20:00 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 381. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 3 доби (штраф 20% - 2 888, 00 грн.); 2) № 65888455 (залізнична накладна № 33397969): нормативний строк доставки (за відстані 833 км) - 5 діб + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 6 діб. Фактично строк доставки склав 11 діб (відправлення 31.01.2015, подання під вивантаження 12.02.2015 в 12:35 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 435. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 5 діб (штраф 30% - 3 737, 70 грн.); 3) № 53577524 (залізнична накладна № 42442426): нормативний строк доставки (за відстані 308 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 5 діб (відправлення 15.02.2015, подання під вивантаження 21.02.2015 в 19:10 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 527. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 109, 46 грн.); 4) № 53598710 (залізнична накладна № 42446377): нормативний строк доставки (за відстані 308 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 5 діб (відправлення 15.02.2015, подання під вивантаження 21.02.2015 в 19:10 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 527. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 109, 46); 5) № 56943939 (залізнична накладна № 42429100): нормативний строк доставки (за відстані 308 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 6 діб (відправлення 14.02.2015, подання під вивантаження 21.02.2015 в 19:10 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 527. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 3 доби (штраф 20% - 218, 92 грн.); 6) № 55724587 (залізнична накладна № 42473231): нормативний строк доставки (за відстані 318 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 5 діб (відправлення 16.02.2015, подання під вивантаження 22.02.2015 в 13:10 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 534. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 442, 20 грн.); 7) № 67670778 (залізнична накладна № 49203995): нормативний строк доставки (за відстані 457 км) - 3 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 4 доби. Фактично строк доставки склав 17 діб (відправлення 18.01.2015, подання під вивантаження 05.02.2015 в 13:20 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 370. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 13 діб (штраф 30% - 2 916, 30 грн.); 8) № 65331282 (залізнична накладна № 49753494): нормативний строк доставки (за відстані 420 км) - 3 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 4 доби. Фактично строк доставки склав 6 діб (відправлення 14.02.2015, подання під вивантаження 21.02.2015 в 19:10 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 527. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 1 164, 20 грн.); 9) № 65283012 (залізнична накладна № 49843899): нормативний строк доставки (за відстані 453 км) - 3 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 4 доби. Фактично строк доставки склав 7 діб (відправлення 20.02.2015, подання під вивантаження 28.02.2015 в 15:45 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів №601. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 3 доби (штраф 20% - 2 563, 60 грн.).

Крім того, з простроченням встановленого строку доставки прибули на станцію наступні вагони: 1) № 56736804 (залізнична накладна № 46311114): нормативний строк доставки (за відстані 227 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 6 діб (відправлення 16.02.2015, прибуття 23.02.2015). Прострочка - 3 доби (штраф 20% - 265, 22 грн.); 2) № 50050095 (залізнична накладна № 46311031): нормативний строк доставки (за відстані 227 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 6 діб (відправлення 16.02.2015, прибуття 23.02.2015). Прострочка - 3 доби (штраф 20% - 265, 22 грн.); 3) № 55070684 (залізнична накладна № 463337010): нормативний строк доставки (за відстані 227 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 5 діб (відправлення 17.02.2015, прибуття 23.02.2015). Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 132, 61 грн.); 4) № 50051192 (залізнична накладна № 46337317): нормативний строк доставки (за відстані 227 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 5 діб (відправлення 17.02.2015, прибуття 23.02.2015). Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 132, 61 грн.); 5) № 68750660 (залізнична накладна № 49689854): нормативний строк доставки (за відстані 437 км) - 3 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 4 доби. Фактично строк доставки склав 6 діб (відправлення 10.02.2015, прибуття 17.02.2015). Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 1 206, 60 грн.); 6) № 68613249 (залізнична накладна № 49689862): нормативний строк доставки (за відстані 437 км) - З доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 4 доби. Фактично строк доставки склав 6 діб (відправлення 10.02.2015, прибуття 17.02.2015). Прострочка - 2 доби (штраф 10% - 1 206, 60 грн.); 7) № 52238250 (залізнична накладна № 44664399): нормативний строк доставки (за відстані 333 км) - 2 доби + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу = 3 доби. Фактично строк доставки склав 7 діб (відправлення 19.02.2015, подання під вивантаження 27.02.2015 в 21:00 год., що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 590. Акт загальної форми про затримку вивантаження з вини вантажоодержувача не складався. Прострочка - 4 доби (штраф 30% - 2 422, 50 грн.).

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач вказував на те, що прострочення у доставці вантажу за накладними №№ 49203995, 49689862, 49689854, 49753494, 49843899, 49441876, 48533327, 49633944, 49463961, 49463946, 49466675, 49446990, 49446776, 49474554, 49474539, 49498306, 49594500, 49617632, 49617624, 49744873, на підставі яких нараховано штраф у розмірі 43 475, 96 грн., сталося через затримку на шляху прямування у зв'язку з проведенням антитерорестичної операції в Донецькій області, тобто з незалежних від залізниці обставин.

Донецька залізниця здійснює перевезення вантажів зі станцій Донецької залізниці на Придніпровську та Південну залізниці. Згідно із планом формування відправка повинні слідувати: Шпичкине - Красний Лиман - Запоріжжя-Ліве, Рубіжне -Дебальцеве-Сортувальна - Запоріжжя-Ліве, Переїзна - Попасна - Дебальцеве-Сортувальна - Запоріжжя-Ліве, Авдіївка - Ясинувата - Запоріжжя-Ліве, Маріуполь-Сортувальний - Волноваха - Ясинувата - Запоріжжя-Ліве зі здачею по стику Чаплине на Придніпровську залізницю. З серпня 2014 року по момент розгляду справи з причини пошкодження та невикористання ділянок Ясинувата - Авдіївка, Горлівка - Новобахмутівка - Очеретине відправки зі станцій Шпичкине, Рубіжне, Переїзна, Авдіївка, Маріуполь-Сортувальний слідують: Шпичкине - Лозова зі здачею по стику Пост 4 км. на Південну залізницю, Рубіжне - Куп'янськ-Сортувальний зі здачею по стику Сватове на Південну залізницю. Переїзна - Куп'янськ-Сортувальний зі здачею по стику Сватове на Південну залізницю, Авдіївка -Красноармійськ зі здачею по стику Чаплине на Придніпровську залізницю, Маріуполь-Сортувальний - Волноваха - Запоріжжя-Ліве зі здачею по стику Комиш-Зоря на Придніпровську залізницю. На ділянці Волноваха - Комиш-Зоря рух поїздів здійснюється по одноколійній ділянці. Пропускна здатність з урахуванням пасажирських поїздів та роботи контролюючих органів України (прикордонна служба, фіскальна служба штабу АТО по станції Волноваха) складає на Волноваху з Комиш-Зоря 12 поїздів (4 пасажирські), на Комиш-Зорю з Волновахи 12 поїздів (4 пасажирські). Пропускної здатності недостатньо. На перегоні Сватове - Попасна рух поїздів здійснюється по одноколійній ділянці. Пропускна здатність з урахуванням пасажирських поїздів та роботи контролюючих органів України (фіскальна служба штабу АТО по станції Переїзна) складає на Сватове з Попасної 6 поїздів (3 пасажирські), на Попасну зі Сватове 6 поїздів (3 пасажирські). Пропускної здатності недостатньо. По станції Авдіївка вагони затримувались внаслідок активних бойових дій та пошкодження колій станції, що засвідчено в дефектному акті від 09.02.2015.

На підтвердження наведених обставин Державне підприємство "Донецька залізниця" надала дефектні акти пошкоджень інфраструктури (верхньої будівлі шляху) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту, що підписані представниками залізниці, в яких зазначено дата пошкодження (виявлення), станція, ділянка (км), інвентарний номер, пошкодження (вид, об'єм, величина), необхідні матеріали для відновлення.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII, за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 № 128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Донецьк.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу.

Щодо сертифікату (висновку) № 1361 про настання обставин непереборної сили від 14.10.2014, копія якого долучена до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції зазначено, що вказаний сертифікат ТПП України, виданий ДП "Донецька залізниця", засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Отже, надані відповідачем дефектні акти, інформація про дислокацію та стан вагонів, письмові пояснення третьої особи, сертифікат ТТП України № 1361 від 14.10.2014 визнано судом апеляційної інстанції неналежними доказами в підтвердження наявності обставин непереборної сили як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу за накладними №№ 49203995, 49689862, 49689854, 49753494, 49843899, 49441876, 48533327, 49633944, 49463961, 49463946, 49466675, 49446990, 49446776, 49474554, 49474539, 49498306, 49594500, 49617632, 49617624, 49744873 в розмірі 43 475, 96 грн. суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими.

Разом з тим, ст. 83 ГПК України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, від 18.02.2015 № 128-р) та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування будови залізничного шляху, суд апеляційної інстанції вважав за можливе за власною ініціативою зменшити пред'явлений до стягнення штраф у розмірі 43 475, 96, нарахований позивачем за накладними №№ 49203995, 49689862, 49689854, 49753494, 49843899, 49441876, 48533327, 49633944, 49463961, 49463946, 49466675, 49446990, 49446776, 49474554, 49474539, 49498306, 49594500, 49617632, 49617624, 49744873 до 4 400, 00 грн.

Посилання відповідача на ті обставини, що прострочка доставки вантажу по накладних №№ 33262007, 33262023, 33261991, за якими нараховано штраф у розмірі 12 099, 30 грн., відбулась у зв'язку з усуненням технічної несправності вагонів, тобто не з вини залізниці, судом апеляційної інстанції до уваги не прийнято, оскільки відповідно до п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі затримки вантажу, яка трапилась з вини відправника чи одержувача в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін такої затримки. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. У вищезазначених накладних відсутні відповідні відмітки, тому підстави для збільшення термінів доставки вантажу за ними відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 91 378, 85 грн.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 904/6949/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.Б. ІВАНОВА