ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 904/1253/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Рогач Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016у справі Господарського суду№ 904/1253/15 Дніпропетровської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна"до товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп"простягнення 109 000,33 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна" (далі - Товариство "Торговий дім "Едельвейс Україна") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень позовних вимог (т. 1, а.с. 222- 224), просило стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп" (далі - Товариство "Укр-Агро-Інвест-Груп") 109 000,33 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором поставки від 24.09.2014 № 8 у розмірі 68 641,40 грн., штрафу у розмірі 8 000,00 грн., пені у розмірі 4 291,33 грн., 3% річних у розмірі 1 581,69 грн. та інфляційних витрат у розмірі 26 485,90 грн.

Позовні вимоги Товариство "Торговий дім "Едельвейс Україна", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовувало тим, що на виконання укладеного з Товариством "Укр-Агро-Інвест-Груп" договору поставки від 24.09.2014 № 8, відповідно до чотирьох видаткових накладних, воно поставило обумовлений товар, проте останнє свої грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, у зв'язку із чим ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням встановлених у договорі штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 (суддя Кеся Н.Б.) позовні вимоги Товариства "Торговий дім "Едельвейс Україна" задоволено частково. Стягнуто з Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" на користь Товариства "Торговий дім "Едельвейс Україна" 43 941,38 грн. основної заборгованості, 6 000,00 грн. штрафу, 2 810,08 грн. пені, 1 069,38 грн. 3% річних та 17 565,80 грн. інфляційних втрат. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 (колегія суддів: Широкобокова Л.П., Березкіна В.О., Орєшкіна Е.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 залишено без змін.

В частині задоволення позовних вимог вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством "Торговий дім "Едельвейс Україна" у позовній заяві та уточненнях до неї. В іншій частині рішення судів мотивовано недоведеністю поставки товару за однією з видаткових накладних, а відтак і відсутністю підстав для стягнення заборгованості, штрафу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за нею.

Товариство "Укр-Агро-Інвест-Груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Укр-Агро-Інвест-Груп" обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст. 664, 692 ЦК України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні", зазначаючи про надання невірної правової оцінки обставинам справи та наявним у ній доказам.

Товариство "Торговий дім "Едельвейс Україна" не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів в оскаржуваній частині.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови в оскаржуваній частині, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Торговий дім "Едельвейс Україна" (постачальник) та Товариством "Укр-Агро-Інвест-Груп" (покупець) 24.09.2014 було укладено договір поставки № 8, за яким постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця натуральну ковбасну оболонку (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (далі - Договір);

- відповідно до п. 1.3 Договору асортимент, якість, кількість, ціна товару зазначаються у видаткових накладних;

- згідно з п. 4.1 Договору грошові кошти за товар перераховуються на банківський поточний рахунок Позивача, зазначений в договорі протягом 21 банківського дня з моменту фактичної поставки товару за адресою, зазначеною в узгодженій заявці;

- Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Строк договору діє з моменту укладення та до 31.12.2014 року, а з виконаних поставок - до повних взаєморозрахунків між сторонами (п. п. 10.1, 10.2 Договору);

- Товариство "Торговий дім "Едельвейс Україна" стверджує, що в період з жовтня по листопад 2014 року ним була здійснена поставка товару Товариству "Укр-Агро-Інвест-Груп" на загальну суму 68 641,40 грн., згідно видаткових накладних № РН-0000137 від 13.10.2014 на суму 14 560,02 грн., № РН-0000142 від 23.10.2014 на суму 16 388,02 грн., № РН-0000146 від 05.11.2014 на суму 13 993,34 грн., № РН-0000155 від 17.11.2014 на суму 23 700,02 грн. та довіреностей на отримання товару № 35 від 13.10.2014, № 36 від 23.10.2014, № 37 від 05.11.2014 (том 1, а.с. 40-52);

- Товариство "Укр-Агро-Інвест-Груп" кошти за товар не сплатило, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої та другої ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень частин першої та другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Товариство "Укр-Агро-Інвест-Груп" заперечує підписання видаткових накладних та отримання товару за ними.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За клопотанням Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" Господарським судом Дніпропетровської області у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз 02.02.2016 складено висновок № 5208-15 про те, що три підписи від імені ОСОБА_1, що розміщені в графі "Отримав(ла)" кожної видаткової накладної № РН-0000146 від 05.11.2014, № РН-0000142 від 23.10.2014, № РН-0000137 від 13.10.2014, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням справжньому його підпису.

Разом із тим, в силу положень частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи доказів судами було встановлено, що:

- видаткові накладні № РН-0000146 від 05.11.2014, № РН-0000142 від 23.10.2014, № РН-0000137 від 13.10.2014, підписання яких заперечується Товариством "Укр-Агро-Інвест-Груп", містять його печатку, справжність якої не заперечується сторонами та про викрадення якої Товариством "Укр-Агро-Інвест-Груп" до правоохоронних органів не заявлялося;

- факт поставки товару опосередковано підтверджується довіреностями на отримання товару № 35 від 13.10.2014, № 36 від 23.10.2014, № 37 від 05.11.2014, які містять найменування цінностей, що мають бути отримані, що співпадають за кількістю з відповідними накладними, підписаними повноважним представником Товариством "Укр-Агро-Інвест-Груп" із відтиском печатки останнього.

Як вірно відзначено судом апеляційної інстанції довіреності на отримання товару передаються постачальнику саме під час здійснення господарських операцій, зокрема передачі товару.

Виходячи з встановлених обставин справи, надаючи правову оцінку матеріалам справи у їх сукупності суди попередніх інстанцій визнали доведеними поставку і отримання товару за видатковими накладними № РН-0000146 від 05.11.2014, № РН-0000142 від 23.10.2014, № РН-0000137 від 13.10.2014.

Натомість Товариство "Укр-Агро-Інвест-Груп", не погоджуючись з такими висновками судів попередніх інстанцій, просить касаційний суд надати іншу оцінку доказам у справі, у тому числі видатковим накладним № РН-0000146 від 05.11.2014, № РН-0000142 від 23.10.2014, № РН-0000137 від 13.10.2014 та довіреностям на отримання товару № 35 від 13.10.2014, № 36 від 23.10.2014, № 37 від 05.11.2014, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин справи, виходячи зі змісту наведених норм та враховуючи наявність підтвердженої матеріалами справи заборгованості Підприємства за поставлений товар за видатковими накладними № РН-0000146 від 05.11.2014, № РН-0000142 від 23.10.2014, № РН-0000137 від 13.10.2014, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги Товариства "Торговий дім "Едельвейс Україна" про стягнення на його користь з Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" основної заборгованості у розмірі 43 941,38 грн. місцевим і апеляційним господарськими судами задоволено правомірно і обґрунтовано.

Доводи касаційної скарги Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

У відповідності до ст. 610 та частини першої ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 частини першої ст. 611 ЦК України).

Як було з'ясовано господарськими судами попередніх інстанцій, у п. 7.3 Договору сторони погодили, що при затриманні повної оплати вартості поставленого товару на строк, який перевищує 14 днів від дати зазначеної в п. 4.1 Договору, покупець одноразово оплачує постачальнику штраф в розмірі 2 000,00 грн. При затриманні повної оплати вартості поставленого товару Відповідач оплачує Позивачу пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу (п. 7.4 Договору).

Окрім того, згідно з частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.

Розрахунок заявлених до стягнення з Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати поставленого за видатковими накладними № РН-0000146 від 05.11.2014, № РН-0000142 від 23.10.2014, № РН-0000137 від 13.10.2014 товару судами попередніх інстанцій перевірено та визнано арифметично вірним.

За таких обставин, враховуючи доведеність неналежного виконання договірних зобов'язань Товариством "Укр-Агро-Інвест-Груп", колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується також із висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" на користь Товариства "Торговий дім "Едельвейс Україна" штрафу у розмірі 6 000,00 грн., пені у розмірі 2 810,08 грн., 3% річних у розмірі 1 069,38 грн. та інфляційних втрат у розмірі 17 565,80 грн.

Доводи касаційної скарги Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" вищевикладеного також не спростовують.

Посилання Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи у касаційному порядку, у зв'язку із чим, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 в оскаржуваній частині ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "Укр-Агро-Інвест-Груп" зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарських судів першої та другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається. В частині відмови у задоволені позову зазначені судові рішення не оскаржуються, у зв'язку із чим підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-Інвест-Груп" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 904/1253/15 Господарського суду Дніпропетровської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя Л.І. Рогач