ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 922/934/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Владимиренко С.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"на рішення та постанову Господарського суду Харківської області від 03.03.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі№ 922/934/13-г Господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"простягнення коштівза участю представників сторін:

позивача-1: не з'явилися

позивача-2: не з'явилися

позивача-3: ОСОБА_10, дов. від 13.08.2015

позивача-4: не з'явилися

позивача-5: не з'явилися

позивача-6: ОСОБА_10, дов. від 28.08.2012

відповідача: ОСОБА_11, дов. від 18.08.2015 б/н

ВСТАНОВИВ:

Фізичні особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_4 звернулися до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.04.2013) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" про:

- стягнення з ТОВ "Актінія" вартості частини нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Люботин, вул. Шевченко, 98, пропорційно їх часткам в статутному фонді Товариства, на користь: ОСОБА_5 - 5,36 % - 44166,40 грн., ОСОБА_6 - 11,32 % - 93276,80 грн., ОСОБА_7 - 4,54 % - 37409,60 грн., ОСОБА_9 - 3,86 % - 31806,40 грн., ОСОБА_8 - 4,54 % - 37409,60 грн., ОСОБА_12 - 3,91 % - 32218,40 грн., ОСОБА_4 - 4,54 % - 37409,6 грн.;

- стягнення з ТОВ "Актінія" на користь позивачів частини прибутку підприємства за підсумками роботи за 2013 рік пропорційно їх часткам у статутному фонді Товариства;

- стягнення з ТОВ "Актінія" судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у справі № 922/934/13-г у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у справі № 922/934/13-г скасовано частково та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі № 922/934/13-г скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2015 прийнято відмову ОСОБА_12 від позову, провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_12 32218,40 грн. вартості нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Лботин, вул. Шевченка, 98 пропорційно долі виділу учасників в статутному фонді ТОВ "Актінія" та стягнення з ТОВ "Актінія" частини прибутку підприємства за підсумками роботи за 2012 рік на користь ОСОБА_12 пропорційно його долі в статутному фонді ТОВ "Актінія" припинено.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.03.2015 у справі № 922/934/13-г (суддя Лавренюк Т.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В.), позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_5 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 49525,81 грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 16,08 грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 990,84 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2035,00грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_6 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 104595,55грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 33,96 грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 2 092,60 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2035,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_7 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 41949,10 грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 13,62 грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 839,25 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2035,00грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_9 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 35608,07 грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 11,58 грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 712,39 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2035,00грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_8 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 41949,10 грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 13,62 грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 839,25 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2035,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_4 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 41949,10 грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 13,62 грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 839,25 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2035,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актінія" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у цій справі, направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій помилково взяли за основу для розрахунку з учасниками, які вийшли з товариства, ринкову вартість майна товариства, зазначає, що судові рішення порушують майнові права інших учасників товариства ОСОБА_13 та ОСОБА_14, за рахунок яких проводилися поліпшення майна товариства і які не були залучені до участі у справі.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі-1, 2, 4, 5 не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно Додаткової угоди до Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" (далі - Товариство), позивачі були учасниками ТОВ "Актінія" із частками у статутному капіталі Товариства у наступних розмірах: ОСОБА_5 - 5,36 %, ОСОБА_6 - 11,32 %, ОСОБА_7 - 4,54 %, ОСОБА_9 - 3,86 %, ОСОБА_8 - 4,54 %, ОСОБА_4 - 4,54 %.

Позивачами були складені нотаріально засвідчені заяви про вихід зі складу учасників Товариства, повернення належної їм частки майна в статутному капіталі та проведення виплати належної їм частки у прибутку Товариства на момент прийняття рішення по факту їх виходу зі складу учасників. Так, ОСОБА_5 складено зазначену заяву 16.08.2012, ОСОБА_6 - 22.08.2012, ОСОБА_7 - 22.08.2012, ОСОБА_9 - 28.08.2012, ОСОБА_8 - 22.08.2012, ОСОБА_4 - 16.08.2012.

08.11.2012 позивачі подали до Товариства нотаріально посвідчені заяви про вихід зі складу учасників Товариства, повернення належної їм частки майна в статутному капіталі та проведення виплати належної їм частки у прибутку Товариства.

05.12.2012 відбулися збори засновників Товариства, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №2 від 05.12.2012, згідно із якими, зокрема, вирішено вивести зі складу засновників Товариства: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_4, а також вирішено на 13.12.2012 підготувати баланс підприємства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду, прибутку підприємства та уточнення дати виплати.

Оскільки відповідачем не було вчинено дій щодо визначення суми та дати здійснення розрахунків із позивачами у зв'язку із виходом із Товариства та не виплачено вартість частини майна Товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі і належну їм частку прибутку Товариства, позивачі звернулися за захистом своїх прав до суду із вказаним позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.03.2015) просили стягнути з ТОВ "Актінія" частину ринкової вартості нерухомого майна пропорційно частці вибулих учасників у статутному капіталі ТОВ "Актінія" та частки прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників у статутному капіталі ТОВ "Актінія".

Згідно із ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією господарських судів попередніх інстанцій про те, що моментом виходу позивачів із складу учасників Товариства є 08.11.2012.

Правові наслідки виходу учасника з товариства передбачені частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України, згідно із приписами якої учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Судами першої та апеляційної інстанцій визначено, що відповідно до п. 10.3 Установчого договору Товариства при виході учасника із товариства йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Зазначене положення кореспондується з нормою частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства".

Зі змісту протоколу № 2 від 05.12.2012 суди попередніх інстанцій встановили, що після розгляду питання щодо прийняття рішення про вихід зі складу учасників (позивачів), надійшла пропозиція підготувати баланс Товариства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду та прибутку товариства, по якій було прийнято рішення - на 13.12.2012 підготувати баланс товариства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду, прибутку товариства та уточнення дати виплати. Фінансовий звіт Товариства за 2012 підписаний керівником Товариства та поданий в орган статистичної звітності 07.02.2013, що підтверджується відміткою на першому аркуші звіту.

Враховуючи наведене та керуючись приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", суди дійшли висновку про те, що позивачі мають право на одержання вартості частини майна товариства, пропорційній їх частці у статутному капіталі Товариства, та право на одержання частки прибутку товариства, отриманого до моменту їх виходу.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Пунктом 3.7. Рекомендацій Президія Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові і поточні біологічні активи.

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Вирішуючи питання про вартість частини майна Товариства, що підлягає виплаті позивачам, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що згідно із фінансовим звітом Товариства станом на 08.11.2012 вартість необоротних активів товариства складається із залишкової вартості основних засобів товариства у розмірі 68,6 тис. грн.; Товариство не проводило переоцінку основних засобів з моменту купівлі нерухомого майна і станом на момент виходу позивачів із Товариства балансова вартість основних засобів Товариства не відповідала дійсній вартості цього майна; відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. ОСОБА_15 № 7385/7430 від 28.11.2014 ринкова вартість нерухомого майна, що належить ТОВ "Актінія", станом на 08.11.2012 складала 996789,00 грн.; балансова вартість оборотних активів складала 6000,00 грн. (готова продукція у сумі 5,5 тис. грн. та грошові кошти в національній валюті у сумі 0,5 тис. грн.); станом на 08.11.2012 суми майнового зобов'язання товариства складали 2600,00 грн. (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у сумі 0,1 тис. грн., поточні зобов'язання з оплати праці у сумі 0,7 тис. грн., інші поточні зобов'язання у сумі 1,8 тис. грн.).

Дослідивши вищевказаний висновок комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи та прийнявши його як належний доказ у справі, врахувавши дані фінансової звітності Товариства станом на 08.11.2012, в тому числі майнові зобов'язання Товариства, зважаючи на те, що балансова вартість основних засобів Товариства не відповідала дійсній вартості цього майна, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вартість майна товариства, з якої слід розраховувати частини, належні до сплати учасникам (позивачам), що виходять з Товариства станом на 08.11.2012, складає 1000189,00 грн.

Виходячи з розміру часток позивачів у статутному капіталі Товариства, врахувавши часткову сплату відповідачем вартості частини майна Товариства позивачам, суди дійшли висновку про задоволення позовних вимоги в частині стягнення на користь позивачів вартості частини майна Товариства у таких розмірах: ОСОБА_5 - 49525,81 грн., ОСОБА_6 - 104595,55грн., ОСОБА_16 - 41949,10грн., ОСОБА_9 - 35608,07 грн., ОСОБА_8 - 41949,10 грн., ОСОБА_17 - 41949,10 грн.

На підставі звіту про фінансові результати ТОВ "Актінія" за 10 місяців 2012, що є додатком до балансу Товариства станом на 08.11.2012, суди попередніх інстанцій встановили, що чистий прибуток Товариства за результатами роботи в 2012 році станом на дату виходу позивачів з товариства, складав 400,00 грн., частина якого пропорційно частці вибулих учасників у статутному капіталі ТОВ "Актінія" підлягає виплаті позивачам у таких розмірах: ОСОБА_5- 16,08 грн., ОСОБА_6 - 33,96 грн., ОСОБА_7 - 13,62 грн., ОСОБА_8 - 13,62 грн., ОСОБА_17 - 13,62 грн., ОСОБА_9 - 11,58 грн.

Таким чином, вирішуючи спір по суті, господарські суди попередніх інстанцій вірно визначили момент виходу позивачів зі складу учасників Товариства та виникнення у зв'язку із цим у Товариства обов'язку здійснити виплату вартості частини майна та прибутку Товариства, пропорційно часткам позивачів у статутному капіталі. З'ясувавши на підставі висновку судової експертизи та за результатами дослідження фінансової звітності Товариства вартість частини майна Товариства, що підлягає виплаті позивачам у зв'язку із їх виходом, встановивши факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачами по виплаті вартості частки останніх, суди дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про задоволення позову.

Суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку, дійшли правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, і прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника щодо необхідності визначення вартості майна товариства, що підлягає виплаті позивачам, виходячи із балансової вартості нерухомого майна, колегією суддів відхиляються, оскільки як вбачається із встановлених судами обставин справи, залишкова вартість основних засобів товариства (нерухомого) майна становить лише 68,6 тис. грн. і товариство з моменту придбання нерухомого майна не проводило його переоцінку, а тому балансова вартість основних засобів Товариства не відповідала дійсній вартості цього майна, що і було встановлено в ході проведення судової експертизи у цій справі.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суду, виплата позивачам вартості частини майна Товариства з урахуванням лише балансової вартості такого майна, яке не відповідає справедливій (дійсній) вартості, як наполягає відповідач, призводить до порушення балансу і рівності прав всіх учасників товариства, ставить в нерівні умови тих учасників, що мають намір вийти з Товариства, порівняно з діючими учасниками, порушує загальні засади цивільного законодавства, такі як справедливість, добросовісність та розумність, сприяє зловживанню своїми правами учасниками Товариства, які мають більшість голосів та вирішальний вплив на прийняття товариством рішень, в тому числі і щодо здійснення переоцінки основних засобів, невиправдано позбавляє учасників, що виходять із Товариства, їх правомірних очікувань на справедливу компенсацію вартості їх частки, що не узгоджується із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Твердження скаржника про те, що прийняті судові рішення стосуються прав та обов'язків фізичних осіб ОСОБА_13О та ОСОБА_14, які не були залучені до участі у справі, та порушення судами у зв'язку із цим норм процесуального права, колегією суддів відхиляється, оскільки суди попередніх інстанцій не вирішували питання про права та обов'язки вказаних осіб, а прийняті судові рішення не змінюють обсягу їх прав та обов'язків у відносинах із сторонами спору.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вищенаведених висновків судів по суті зводяться виключно до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж ті, які були встановлені в ході розгляду справи, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.

Вказані доводи були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанції, цим доводам була надана належна правова оцінка і вони обґрунтовано спростовані місцевим та апеляційним господарськими судами з огляду на встановлені ними фактичні обставини справи.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі № 922/934/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: С. Владимиренко

В. Саранюк