ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 910/3353/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Владимиренко С.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 28.04.2015 Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015у справі№ 910/3353/15-г Господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_5 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" 2) Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Реєстраційна службатреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1) Головне управління юстиції у м. Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 2) ОСОБА_4провизнання недійсним зборівза участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: ОСОБА_6, дов. від 29.05.2015 б/н

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.04.2015) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Реєстраційна служба про визнання недійсним зборів, скасування рішення зборів учасників та скасування реєстраційної дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 у справі № 910/3353/15-г (суддя Головатюк Л.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Синиці О.Ф., суддів Зеленіна В.О., Ткаченка Б.О.) позов задоволено повністю; визнано недійсними збори учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20.01.2015, що оформлені протоколом № 1 від 20.01.2015, скасовано рішення, прийняті на зборах учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20.01.2015, що оформлені протоколом № 1 від 20.01.2015, скасовано реєстраційну дію (рішення) від 22.01.2015 № 1681070007022051, якою вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Плато Плюс", не пов'язану зі змінами до установчих документів, проведену на підставі протоколу зборів учасників № 1 від 20.01.2015, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києва Шубіною Т.Я.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/3353/15-г, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення всупереч приписам ст.ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без належного дослідження та з'ясування обставин справи щодо участі позивача у спірних загальних зборах Товариства та його голосування по питаннях порядку денного.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/3353/15-г без змін, касаційну скаргу без задоволення.

19.08.2015 до суду касаційної інстанції від ОСОБА_5 та його представника надійшли клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

З огляду на визначені у ГПК повноваження Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, враховуючи те, що неявка позивача та його представника не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідачі та третя особа-1 не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.01.2008 проведено збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" (далі - Товариство), що підтверджується протоколом № 28-01/2008 від 28.01.2008, на яких ухвалено низку питань, зокрема про створення Товариства, затвердження редакції Статуту, його державну реєстрацію та призначення на посаду директора ОСОБА_5. Статутний фонд Товариства розділений на дольові частки, якими ОСОБА_5(позивач) і ОСОБА_8 володіють у розмірі 50 % кожен.

Як зазначає позивач, 23.01.2015 йому стало відомо про те, що 20.01.2015 відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора, яке оформлено протоколом № 1 від 20.01.2015.

Посилаючись на те, що під час проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства від 20.01.2015 було порушено процедуру повідомлення учасників про дату, час та місце проведення зборів, жодних вимог від учасників про проведення загальних зборів та їх призначення на 20.01.2015 на адресу Товариства не надходило, позивач як директор товариства рішення про проведення зборів 20.01.2015 не ухвалював, і у протоколі загальних зборів № 1 від 20.01.2015 не зазначено, які рішення загальними зборами ставилися на голосування і не визначено, які рішення були прийняті, позивач вважає, що рішення загальних зборів Товариства не відповідає вимогам чинного законодавства України, прийнято неправомочними загальними зборами та вказаним рішенням незаконно звільнено позивача з посади директора ТОВ "Плато Плюс".

У зв'язку із наведеними обставинами позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.04.2015) про:

визнання зборів учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20.01.2015 недійсними, як таких що відбулися за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення без затвердженого порядку денного та належним чином отриманих повідомлень учасників товариства про проведення загальних зборів;

скасування рішення зборів учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20.01.2015 у зв'язку з тим, що воно не відповідає нормам чинного законодавства та прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо, оскільки воно прийнято за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

скасування, як похідної вимоги від позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Плато Плюс" від 20.01.2015, реєстраційну дію (рішення) від 22.01.2015 № 1681070007022051, якою вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Плато Плюс", не пов'язану зі змінами до установчих документів, проведену на підставі протоколу зборів учасників № 1 від 20.01.2015, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києва Шубіною Т.Я.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Товариством порушено встановлену статутом та статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" процедуру скликання та проведення загальних зборів товариства, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості взяти участь у позачергових загальних зборах; загальні збори проведені без встановленого ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" кворуму; позивач не мав бажання та не подавав до зборів учасників заяви про звільнення з посади директора Товариства та не ознайомлювався з наказом про звільнення, а протокол зборів учасників Товариства не містить інформації про винесення питань порядку денного на голосування та самого голосування учасників по питаннях порядку денного.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення корпоративних прав позивача та визнали обґрунтованими позовні вимоги.

Переглядаючи у касаційному порідку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 ).

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Визнаючи недійсними збори учасників Товариства від 20.01.2015 та скасовуючи прийняті на них рішення, суди попередніх інстанцій всупереч вимогам ст.ст. 4-7, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України належним чином не дослідили наявний в матеріалах справи протокол загальних зборів учасників Товариства від 20.01.2015, не надали правової оцінки відомостям, що містяться у вказаному протоколі щодо обставин присутності та участі позивача у спірних загальних зборах, та обставинам підписання ним протоколу від 20.01.2015, у зв'язку із чим дійшли передчасного висновку, що порушення відповідачем-1 порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів Товариства від 20.01.2015 призвело до порушення корпоративних прав позивача.

При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій також не надали правової оцінки предмету заявлених позовних вимог (визнання зборів недійсними, скасування рішення зборів) та відповідності його способам захисту прав та законних інтересів осіб, передбачених чинним законодавством.

Надаючи оцінку порушенню права позивача спірними рішеннями загальних зборів та, зокрема, оцінюючи його доводи в частині рішення про звільнення позивача з посади директора Товариства, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою приписи ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, відповідно до якої члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010 положення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України "члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків" слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов'язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/3353/15-г скасувати.

Справу № 910/3353/15-г направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: С. Владимиренко

В. Саранюк