ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 910/29097/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Студенця В. І., за участі представників сторін А.Довгалюк (дов. від 20.02.2015), О. Гамолі (дов. від 06.01.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2015 року у справі № 910/29097/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" про стягнення 864 187 грн 16 коп.,

УСТАНОВИВ: У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" про стягнення 723 593 грн 35 коп. основного боргу, 32 748 грн 20 коп. пені, 36 179 грн 67 коп. штрафу, 64 307 грн 61 коп. інфляційних втрат і 7 358 грн 33 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору від 2 березня 2006 року № 06420/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на неправомірне зарахування позивачем вартості послуг постачання води, яка йде на підігрів за кодом № 1-51379.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 березня 2015 року (суддя В. Босий), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2015 року, позов задоволено в частині стягнення 396 171 грн 52 коп. основного боргу, 18 739 грн. 05 коп. пені, 19 808 грн 58 коп. штрафу, 37 114 грн 68 коп. індексу інфляції і 4 221 грн 48 коп. річних; у решті позову відмовлено з мотивів безпідставності.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 173-175 193 Господарського кодексу України, статей 526 і 629 Цивільного кодексу України, статей 42, 43, 47, 33, 43, 84 і 105 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

У судовому засіданні з 5 до 19 серпня 2015 року оголошувалася перерва.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 2 березня 2006 року сторони уклали договір № 06420/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі-договір).

Сторони, зокрема, погодили, що облік води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, крім випадків, передбачених Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 1 липня 1994 року № 65; у випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань усіх лічильників, зареєстрованих за абонентом; обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника; зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника; постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів; тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами; у разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів; у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води; у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника для проведення звіряння та підписання акта; у іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ вважатиметься безпідставною (пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 договору).

Позивач стверджує, що з 1 жовтня 2013 року по 30 червня 2014 року надав відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення, загальна вартість яких становить 3 913 124 грн 29 коп., проте відповідач не повно сплатив їхню вартість і борг дорівнює 723 593 грн 35 коп.

До суми боргу позивач зараховує вартість послуг з постачання холодної питної води для потреб гарячого водопостачання, проте договір не передбачає надання цієї послуги, а отже й обов'язку відповідача сплачувати її вартість. Угоду про постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання сторони не укладали.

За правилами статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною першою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Оскільки договір не регулює відносин постачання холодної води для виготовлення гарячої (абонентський код 1-51379), господарські суди правомірно відмовили у позові в частині стягнення вартості цієї послуги - 327 421 грн 83 коп.

Заборгованість відповідача за період з 1 жовтня 2013 року по 30 червня 2014 року за холодне водопостачання та водовідведення становить 396 171 грн. 52 коп.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення 396 171 грн. 52 коп. основного боргу.

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми збитків від інфляції і річних, здійснивши їх перерахунок.

За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пунктів 4.2., 4.6 договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені та штрафу, здійснивши їх перерахунок.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2015 року у справі № 910/29097/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець