ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 910/26786/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРитуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" доРитуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"простягнення 480 840,00 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Файчак В.І.,- відповідача:Петренко А.О.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" (далі - ТОВ "Гепард") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" про стягнення 480840,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором №203 від 22.06.2011 року в частині оплати вартості поставленого за цим договором товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року (суддя Отрош І.М.) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" на користь ТОВ "Гепард" 480840,00 грн. основного боргу та 91616,80 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року (колегія суддів у складі: Руденко М.А. - головуючого, суддів: Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А.) рішення місцевого господарського суду від 16.01.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові рішення мотивовані обгрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Ритуальна служба Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.06.2011 року між Ритуальною службою Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (покупець) та ТОВ "Гепард" (постачальник) було укладено договір №203, відповідно до умов якого постачальник зобов"язується у 2011 році передати у власність покупця товар - продукти нафтопереробні рідкі, а саме бензин А-95 та дизельне пальне, зазначений у специфікації до договору, в повному обсязі, належної якості та в терміни визначені в договорі, а покупець - прийняти та оплатити такий товар.

Згідно з п.3.1 договору ціна договору становить 1 889 998,00 грн.

Оплата за придбаний товар здійснюється покупцем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу на термін не більше ніж 90 банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної (п.4.1 договору).

Передача товару підтверджується накладною підписаною представниками сторін, з обов"язковим наданням постачальнику довіреності на отримання товару оформленої покупцем у порядку, встановленому діючим законодавством (п.5.1. договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 358 890,00 грн., що підтверджується податковими накладними (оригінали видаткових накладних вилучені слідчим прокуратури Шевченківського району міста Києва при проведені обшуку 09.04.2012 року), який відповідач частково у розмірі 659 000,00 грн. оплатив та здійснив повернення товару на суму 219050,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, видатковими накладними повернення постачальнику і розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 480840,00 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами без зауважень та застережень, підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем по видатковим накладним № 1056323 від 05.07.2011 року та №1058028 від 05.08.2011 року на суму 642 390,00 грн (а.с.64).

Листом №10-08/1086-17349 від 18.11.2014 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повідомило, що видаткові накладні № 1056323 від 05.07.2011 року на суму 399950,00 грн. та №1058028 від 05.08.2011 року на суму 299940,00 грн. були зареєстровані в Головному управлінні Казначейства 06.07.2011 року та 09.08.2011 року відповідно.

Згідно з приписами статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, а саме неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором в частині оплати вартості товару, приписи ст. 525, 526, 655 ЦК України, вартість повернутого товару, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 480840,00 грн. заборгованості.

Посилання скаржника, як на підставу для відмови у задоволені позову, на пропуск ТОВ "Гепард" позовної давності по заявленим позовним вимогам не приймаються судом до уваги, з огляду на приписи ч. 3 ст. 267 ЦК України, за якими позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, заява про застосування наслідків спливу позовної давності була подана відповідачем лише в суді апеляційної інстанції.

Також не приймаються судом до уваги доводи скаржника про неналежне його повідомлення судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, оскільки ухвали про призначення та відкладення розгляду справи надсилались судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що за змістом частини першої статті 64 та статті 87 ГПК, а саме в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається таким, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року у справі № 910/26786/14 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко