ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 910/2300/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Стратієнко Л.В. (доповідач) Черкащенка М.М.за участі представників: позивача: відповідача: Купрієнко В.І. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 18 березня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2015 рокуу справі№ 910/2300/15-гза позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"до товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс"про стягнення 2 113,44 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 113, 44 грн збитків, завданих внаслідок завищення вартості підрядних робіт за договором № 1208000590 від 22.08.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 (суддя - Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 (головуючий - Коршун Н.М., судді - Алданова С.О., Дикунська С.Я.), у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 22.08.2012 між дочірньою компанією "Укртарнсгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є публічне акціонерне товариство "Укртарнсгаз") в особі Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (підрядник) було укладено договір № 1208000590, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору розширення системи лінійної телемеханіки на переходах через р. Ворскла та р. Псел магістральних газопроводів "Шебелинка-Полтава-Київ", "Єлець-Диканька-Київ", "Шебелинка- Диканька-Київ" Диканське ЛВУМГ, в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів та технічної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

У п. 2.2. договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати роботи упродовж 240 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2).

Здача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору ціна договору становить 11 680 500,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 1 946 750,00 грн, з якої вартість робіт складає 4 325 020,80 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 720 836,80 грн; вартість обладнання складає 7 355 479,20 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 1 225 913,20 грн.

Згідно з п. п. 6.1. - 6.3. договору оплата за виконані роботи здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 90 календарних днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 90 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акта здачі-приймання виконаних робіт. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.

Як встановлено судами, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в від 24.04.2013 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ типової форми КБ-3 від 24.04.2013, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень і скріпленими печатками сторін.

Вказані роботи були оплачені позивачем на суму 9 748 641,33 грн.

Державною фінансовою інспекцією України проводилась планова ревізія фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укртарнсгаз" за період з 01.10.2012 по 31.05.2014, за результатами якої був складений акт № 05-21/132 від 17.09.2014. Ревізією проведено перевірку правильності застосування коефіцієнтів та розцінок зазначених ДБН Д.1.1-1-2000 в акті приймання виконаних робіт форми № КБ-2в за квітень 2013 р. за договором № 1208000590 від 22.08.2012, зокрема відповідність розміру включеної до вказаного акту заробітної плати, правильність нарахування кошторисного прибутку та адміністративних втрат та встановлено такі порушення.

До акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2013 р. ТОВ "Норма Плюс" включено усереднений показник для визначення кошторисного прибутку 6,2 грн/люд-год, як при новому будівництві промислових підприємств та об'єктів виробничого призначення, тоді як згідно з п. 16 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000 при монтажі технологічних трубопроводів та технологічного устаткування повинен застосовуватись усереднений показник для визначення кошторисного прибутку 2,5 грн/люд-год.

Також актом № 05-21/132 від 17.09.2014 встановлено, що ТОВ "Норма Плюс" виконало не повний комплекс робіт, який передбачений проектною документацією, а тільки монтаж лічильників, IP GPRS роутерів та комплектів технічних засобів телемеханізації, тобто фактично виконувались роботи із монтажу технологічного устаткування.

Отже, актом Державної фінансової інспекції України № 05-21/132 від 17.09.2014 встановлено, що Диканському ЛВУМГ філії "УМГ "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" завдано збитків на суму 2 113,44 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок завищення вартості підрядних робіт за договором № 1208000590 від 22.08.2012 йому було завдано збитків у розмірі 2 113,44 грн.

Стаття 224 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Стаття 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем не доведено наявність в діях відповідача складу господарського правопорушення, внаслідок вчинення якого позивачу були заподіяні збитки, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Щодо доводів позивача в касаційній скарзі про те, що факт порушення відповідачем зобов'язань і заподіяння позивачу збитків підтверджується актом Державної фінансової інспекції України № 05-21/132 від 17.09.2014, то вказані доводи були предметом розгляду господарських судів, які прийшли до висновку, що вказаний акт не може обмежувати права і обов'язки сторін щодо виконання зобов'язань за договором № 1208000590 і змінювати його умови, в тому числі щодо ціни договору, а відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі давати переоцінку наявним у справі доказам.

Інші посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2015 року у справі за № 910/2300/15-г - без змін.

Головуючий, суддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко Суддя М. Черкащенко