ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 924/365/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Поляк О.І.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: прокуратури: Клюге Л.М. - прокурор відділу ГПУ, посв. №014652, позивача, відповідачів: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від25.02.16у справі№924/365/14 Господарського суду міста Києваза позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів Українидо 1. Хмельницької обласної державної адміністрації 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест"провизнання недійсним розпорядження та державного акта на право власності

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Хмельницької обласної державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест" про визнання недійсним розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №146/2011-р від 12.04.11 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Каолін Пром Інвест" та державного акта на право власності на землю серія ЯЛ №833980, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №682558462000001. Прокурор посилався на те, що оспорюване розпорядження прийнято облдержадміністрацією з порушенням норм земельного законодавства щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки та з перевищенням компетенції облдержадміністрації, позаяк відповідне рішення (про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки) повинно погоджуватися Кабінетом Міністрів України. Оскільки спірне розпорядження є незаконним, то і державний акт на право власності на землю серія ЯЛ №833980, виданий на підставі такого розпорядження, підлягає визнанню недійсним. Позов обґрунтований приписами статей 20, 21 Земельного кодексу України, статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", пункту 10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 №502.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.15 (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №146/2011-р від 12.04.11 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Каолін Пром Інвест". В решті позову відмовлено. Господарський суд виходив з того, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки, яка відноситься до ріллі, проводиться за погодженням з Кабінетом Міністрів України, чого при прийняття оспорюваного розпорядження зроблено не було. Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване розпорядження прийнято облдержадміністрацією з порушенням земельного законодавства, без дотримання визначеної законодавством процедури зміни цільового призначення спірної земельної ділянки та є незаконним. Водночас суд відмовив у позові про визнання недійсним державного акта на право власності на землю серія ЯЛ №833980 з огляду на те, що визнання вказаного акта недійсним позбавить відповідача-2 права власності на земельну ділянку, яка йому належала на праві власності і до прийняття спірного розпорядження. При цьому суд послався на практику Європейського Суду з прав людини.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.16 (судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі в частині відмови у позові про визнання недійсним державного акта на право власності на землю та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, а в іншій частині судові акти у справі залишити без змін. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, прокурор посилається на порушення судами приписів статей 78, 116, 125, 126, 152, 155 Земельного кодексу України, статті 328 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Він зазначає, що оскільки розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №146/2011-р від 12.04.11 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Каолін Пром Інвест" визнано у судовому порядку недійсним, то і державний акт на право власності на землю серії ЯЛ №833980, який виданий на підставі такого розпорядження, підлягає визнанню недійсним. Водночас прокурор посилається на те, що у разі скасування державного акта на право власності на землю власник не позбавлений можливості оформити право власності на земельну ділянку з попередньо визначеним цільовим призначенням у відповідності до вимог законодавства.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від Хмельницької обласної державної адміністрації відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

В процесі розгляду спору господарськими судами було установлено, що розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №146/2011-р від 12.04.11 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Каолін Пром Інвест" змінено цільове призначення земельної ділянки, загальною площею 2 га, яка належить на праві власності відповідачу-2 (ТОВ "Каолін Пром Інвест"), та розташована на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району (за межами населених пунктів), із категорії земель сільськогосподарського призначення на категорію - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Господарські суди також установили, що на підставі цього розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест" був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯЛ №833980, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №682558462000001. В процесі розгляду спору суди установили та це підтверджено матеріалами справи, що земельна ділянка, площею 2 га, до зміни її цільового призначення за оскаржуваним розпорядженням, відносилась до категорії земель сільськогосподарського призначення - угіддя (рілля); що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (ріллі) проводиться за погодженням з Кабінетом Міністрів України, проте при переведенні спірної земельної ділянки з однієї категорії в іншу така процедура дотримана не була; що Хмельницька обласна державна адміністрація, прийнявши оспорюване розпорядження, вийшла за межі наданих їй законом повноважень. Отже, як установили суди, оскаржуване розпорядження було прийнято з порушенням норм земельного законодавства щодо порядку зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення - ріллі, що, між іншим, прокуратурою і позивачем не оскаржується. Як вже зазначалося, на підставі вказаного розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест" (відповідачу-2) був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯЛ №833980. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Заступника прокурора Хмельницької області заявлена в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Хмельницької обласної державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест" про визнання недійсним розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №146/2011-р від 12.04.11 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Каолін Пром Інвест" та державного акта на право власності на землю серія ЯЛ №833980. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним розпорядження від 12.04.11 та відмовили у позові про визнання недійсним державного акта на право власності на землю, виданого на підставі такого розпорядження. Як убачається з матеріалів справи, прокурором оскаржуються судові акти лише в частині відмови у позові про визнання недійсним державного акта на право власності на землю. Щодо задоволення позову про визнання недійсним розпорядження №146/2011-р від 12.04.11 судові акти прокурором не оскаржені. Отже, рішення та постанова у справі переглядаються в оскарженій частині. Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема щодо використання землі. Відповідно до пункту 2 статті 21 названого Закону та статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій віднесено розпорядження землями державної власності відповідно до закону. За приписами статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (стаття 21 Цивільного кодексу України). Згідно з приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття спірного розпорядження та видачі державного акта) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Державний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, а тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 23.10.13 у справі № 6-93цс13, від 18.09.13 у справі №6-12цс13. Як вже зазначалося, і це установили суди, розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №146/2011-р від 12.04.11 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Каолін Пром Інвест" прийнято з порушенням вимог земельного законодавства щодо порядку зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення (ріллі), оскільки така зміна має проводитися лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Отже, спірне розпорядження було прийнято з перевищенням компетенції облдержадміністрації та є недійсним. Установили суди і те, що на підставі вказаного незаконного розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест" (відповідачу-2) був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯЛ №833980 (зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №682558462000001), із зазначенням нового цільового призначення земельної ділянки. Враховуючи наведені приписи, а також те, що оспорюване розпорядження облдержадміністрації судами визнано недійсним, законних підстав для видачі спірного державного акта на право власності на землю не було, то останній підлягає визнанню недійсним як виданий з порушенням наведеного законодавства. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду України (постанова від 30.09.15 у справі №926/11/14). Суди при вирішенні спору зазначеного не врахували, і, відповідно, невірно застосували приписи наведених норм до встановлених ними ж обставин справи. Водночас, як вже зазначалося, прокурором не оспорюється право власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку, ним оскаржується порядок переведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, який був порушений. Крім того, власник не позбавлений права на оформлення свого права на землю у відповідності до дійсного цільового призначення земельної ділянки у встановленому законом порядку. Отже, висновок господарських судів про необґрунтованість позову в частині визнання недійсним державного акта на право власності на землю визнається помилковим та суперечить викладеному. Поза тим, господарські суди у частині відмови у позові про визнання недійсним державного акта на право власності посилались на рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.03 у справі "Стретч проти Сполученого Королівства". У цьому рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". У цій справі Європейський суд дійшов висновку про те, що, оскільки особу позбавили права на її майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені лише з боку публічного органу (а не громадянина) в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 "Першого протоколу Конвенції". У розумінні наведених приписів визначальним є неусвідомлення порушень вимог закону громадянином (у даному випадку при зміні цільового призначення спірної земельної ділянки), чого суди не встановили, а сторони не довели. У відповідності до приписів статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на викладене та наведені приписи, судові акти у справі підлягають скасуванню в оскарженій частині, а касаційна скарга задовольняється.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.16 у справі №924/365/14 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.15 скасувати в частині відмови у позові про визнання недійсним державного акта на право власності на землю та прийняти нове рішення в цій частині, яким позов про визнання недійсним державного акта на право власності на землю серії ЯЛ №833980, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №682558462000001, задовольнити, визнавши його недійсним. В решті постанову залишити без змін.

Стягнути з Хмельницької обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Пром Інвест" на користь Прокуратури міста Києва по 1461,60 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задовольнити.

Головуючий, суддя Т. Гоголь

Судді Т. Добролюбова

О.Поляк