Постанова ВГСУ від 19.05.2016 року у справі №910/28939/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 910/28939/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Яковенко К.В. - дов. від 25.03.16, відповідача: Чугай М.В.- дир., Стоженко Б.В. - дов. від 08.12.15,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кем Трейд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від22.03.16у справі№910/28939/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кем Трейд"

простягнення 645319,37 грн.

Публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №3" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кем Трейд" 645319,37 грн. штрафу. Позивач посилався на порушення строків введення першого пускового комплексу котельні в експлуатацію, що згідно з пунктом 10.3 договору підряду №18/3 від 28.03.14, є підставою для нарахування і стягнення з відповідача спірної суми штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.16 (суддя Пукшин Л.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кем Трейд" на користь Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" 441557,23 грн. штрафу. У решті позову відмовлено. Суд виходив з факту прострочення виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо введення в експлуатацію об'єкта будівництва. Водночас суд визнав, що термін виконання спірних робіт сторонами не змінювався; що прострочка у виконанні склала понад 13 тижнів. Крім того, судом було враховано, що загальна вартість робіт сторонами була змінена згідно з додатковими угодами №1, №3, у зв'язку з чим суд визнав підставним стягнення з відповідача штрафу у розмірі 441557,23 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.16 (судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В., Буравльов С.І.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кем Трейд" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у справі та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 33965,94 грн. штрафу. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 11, 208 Цивільного кодексу України та незастосування статей 849, 852 Цивільного кодексу України. Він не погоджується із здійсненим судами розрахунком суми штрафу та вважає, що до стягнення підлягає штраф у розмірі 33965,94 грн. Скаржник наголошує на тому, що строк прострочення склав 10 днів - з 20.04.15 до 30.04.15 та при цьому посилається на акт про закінчення робіт і передачу технічного звіту. Він також вказує на те, що направляв позивачеві відповіді на його претензії щодо сплати штрафу; що позивач міг відмовитися від договору підряду чи розірвати його, проте цього не зробив.

Від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке задоволенню не підлягає, оскільки підстави для такого відкладення відсутні; представники обох сторін з'явилися у судове засідання.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.03.14 між Публічним акціонерним товариством "Домобудівна компанія №3"- замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кем Трейд" - підрядником був укладений договір підряду №18/3. Відповідно до пункту 2.1 договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з проектування та будівництва котелень на провулку Відрадному, 103, а саме: повний комплекс робіт з проектування будівництва індивідуальної газової водогрійної котельні потужністю 4,2 МВт, в тому числі І пусковий комплекс - 1,6 МВт та ІІ пусковий комплекс - 2,6 МВт, з проектуванням каналізації, енергозабезпечення тощо, оформлення від імені замовника необхідних технічних умов, дозвільних документів, експертизи, погоджень; повний комплекс робіт з проектування реконструкції існуючої газової парової котельні потужністю 25 тон пару/годину з реконструкцією (при необхідності) інженерних мереж газифікації, водозабезпечення, енергозабезпечення, каналізації, необхідних для експлуатації котельні у зв'язку з її реконструкцією, оформлення від імені замовника необхідних технічних умов, дозвільних документів, експертизи, погоджень тощо; повний комплекс будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з І пускового комплексу будівництва індивідуальної газової водогрійної котельні, потужністю 4,2 МВт, відповідно до погодженого проекту, та надання повного комплексу виконавчої документації, що дає право на експлуатацію І пускового комплексу котельні; повний комплекс будівельно-монтажних робіт з зовнішніми інженерними мережами газифікації, водозабезпечення, енергозбереження, каналізування, індивідуальної газової водогрійної котельні потужністю 4,2 МВт, відповідно до погодженого та затвердженого проекту, та надання повного комплексу виконавчої документації по мережам, що дає право на експлуатацію котельні; повний комплекс робіт за рахунок замовника з оформлення від імені замовника технічних умов на котельні та зовнішні мережі, погодження проектів, експертизи, дозвільних документів. При цьому, повний комплекс робіт з будівництва (у розумінні пункту 1.1.12 договору) означає виконання повного комплексу необхідних будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт, виконання необхідних інженерних мереж та введення в експлуатацію І пускового комплексу котельні; надання повного комплексу виконавчої документації, що дає право на експлуатацію І пускового комплексу котельні. Згідно з пунктом 2.4 договору будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи виконуються відповідно до календарного графіку. Відповідно до додатку №4 до договору, яким затверджено календарний графік виконання та фінансування БМР і ПНР 1 пускового комплексу котельні на просп. Відрадному, 103, здача об'єкта визначена на першу декаду жовтня 2014 року. Загальна вартість робіт за договором складає 1370124,62 грн., в т. ч. ПДВ 228354,10 грн., згідно з протоколом погодження договірної ціни та може бути змінена шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 3.1). Додатковою угодою №1 від 19.05.14 сторонами було погоджено та затверджено загальну вартість додаткових робіт у сумі 91066,44 грн. з ПДВ, а додатковою угодою №3 від 11.09.14 визначено загальну вартість робіт з монтажу системи зовнішнього газопостачання у сумі 405069,41 грн. Отже, як установили суди, загальна вартість робіт за спірним договором склала 1866260,47 грн. Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт упродовж 3 днів з моменту підписання договору і після отримання на свій рахунок авансового платежу, зазначеного в пункті 3.2, а також забезпечити безперешкодний доступ до об'єкта. Термін виконання робіт, передбачених пунктом 2.1 договору, становить 198 календарних днів з початку виконання робіт, зазначених у пункті 5.1 договору. У пункті 10.3 договору сторони визначили, що за порушення підрядником граничного строку введення І пускового комплексу котельні в експлуатацію, на письмову вимогу замовника, підрядник сплачує замовнику штраф, розмір якого визначається диференційовано, залежно від строку прострочення виконання зобов'язання, окрім іншого, за порушення строку на 13 і більше тижнів розмір штрафу становить 23,66 % від загальної вартості робіт за договором. Господарські суди установили, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до завдання на виконання РП "Реконструкція системи теплопостачання ПАТ "Домобудівний комбінат №3" на пр. Відрадному, 103, у м. Києві" роботи за договором були розпочаті 12.06.14; що відповідач за умовами договору повинен був виконати їх до 01.01.15, що, між іншим, ним не заперечується. Водночас суди установили, що термін виконання робіт за договором сторонами не змінювався; відповідні зміни у договір не вносилися. В процесі розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідач комплекс робіт виконав з простроченням; що об'єкт будівництва (водогрійна котельня для теплопостачання офісних і виробничих приміщень на пр. Відрадному, 103, у м. Києві) був введений в експлуатацію лише 30.04.15 (акт готовності об'єкта до експлуатації від 30.04.15, підписаний сторонами і скріплений їх печатками); що прострочка у виконанні договірного зобов'язання склала понад 13 тижнів. Як вже зазначалося, відповідальність сторін обумовлена у розділі 10 спірного договору. Зокрема, за порушення граничного строку введення І пускового комплексу котельні в експлуатацію передбачені санкції у вигляді сплати штрафу (пункт 10.3 договору). Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кем Трейд" 645319,37 грн. штрафу. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення цього позову. Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до приписів статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статей 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів. Згідно з приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Статтею 530 цього ж Кодексу унормовано, що уразі, коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено, окрім іншого штраф (частина перша статті 230 Господарського кодексу України). Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України. За приписами наведеної норми розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Як вже зазначалося, пунктом 10.3 спірного договору сторони передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення підрядником граничного строку введення об'єкта в експлуатацію у вигляді сплати штрафу. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, на підставі повного та всебічного розгляду справи, господарські суди установили, що підрядник (за умовами договору) повинен був виконати комплекс робіт за договором до 01.01.15, проте їх виконав з порушенням цих строків. Суди установили, що об'єкт будівництва був введений в експлуатацію лише 30.04.15 (акт готовності об'єкта до експлуатації від 30.04.15), отже прострочка у виконанні зобов'язань за спірним договором (введення в експлуатацію котельні) склала понад 13 тижнів. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Враховуючи викладене та установлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для стягнення з відповідача 441557,23 грн. штрафу (у перерахованому судами розмірі) за порушення строків виконання зобов'язань. Довід касаційної скарги про те, що строк прострочення склав 10 днів (з 20.04.15 до 30.04.15) і він обраховується з моменту складання сторонами акта про закінчення робіт і передачу технічного звіту, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки йому надавалася оцінка судами і він був мотивовано відхилений судами. Як установили суди, вказаним актом сторони підтвердили лише проведення еколого-теплотехнічних випробувань водогрійного котлоагрегату; він не змінює установлених договором термінів виконання спірних робіт, а доказом введення в експлуатацію котельні є акт введення об'єкта в експлуатацію від 30.04.15. Інші доводи касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк не спростовують встановленого судами; їм усім надавалася оцінка судами та вони ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка, за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції; приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, судами до встановлених обставин застосовані вірно.