ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 904/8969/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О. (доповідач) , суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши касаційну скаргуМіського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2016у справі№ 904/8969/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Общепроммаш"доМіського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно-механічний завод"простягнення 40 555,64 грн.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Общепроммаш" звернулося з позовом до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про стягнення заборгованості в сумі 40 555,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами поставки № 161-14-Т від 10.02.2014 та № 160-14-Т від 10.03.2014 в частині погашення заборгованості за отриманий товар на спірну суму боргу. Водночас позивач зазначав, що право вимоги спірного боргу набуто ним на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.04.2015 № 19/7-2015, укладеного позивачем з Публічним акціонерним товариством "Придніпровський ремонтно-механічний завод", як постачальником за договорами поставки. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2015, ухваленим суддею Фещенко Ю.В., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення місцевий господарський суд виходив з доведеності заборгованості відповідача за отриманий товар відповідно до договорів поставки. Водночас установивши обставини передачі позивачу права вимоги спірного боргу за договором від 07.04.2015 № 19/7-2015, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд керувався приписами статей 512, 514, 516, 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Орєшкіної Е.В. - головуючого, Сизько І.А., Широбокової Л.П., постановою від 09.03.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами того, що за договором про відступлення права вимоги позивачу було передано недійсну вимогу. З огляду на що, на думку скаржника, спірний договір про відступлення права вимоги є недійсним, що свідчить про відсутність у позивача права вимоги за цим договором. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 203, 215, 229 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Придніпровський ремонтно-механічний завод" (постачальник) та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (покупець) укладено договір поставки № 161-14-Т, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві запорну арматуру в асортименті та кількості відповідно до накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених у договорі. Згідно з пунктом 5.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за договором, за ціною, що діяла на момент поставки, яка вказана у рахунках-фактурі та накладних. Розрахунок здійснюється упродовж 90 календарних днів з моменту переходу права власності на товар від постачальника до покупця. Форма розрахунку безготівкова шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункти 7.1, 7.2 договору). Судами установлено, що на виконання умов договору Публічне акціонерне товариство "Придніпровський ремонтно-механічний завод" у період з 11.03.2014 по 22.12.2014 поставило відповідачу товар на загальну суму 783 221,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Установлено судами і те, що оплату поставленого позивачем товару відповідачем здійснено частково лише в сумі 743 285,72 грн. Внаслідок чого у відповідача утворився борг перед постачальником за вказаним договором у розмірі 39 935,82 грн. Також судами установлено, що 10.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Придніпровський ремонтно-механічний завод" (постачальник) та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (покупець) укладено договір поставки № 160-14-Т, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві фітиги трубопровідні сталеві в асортименті та кількості відповідно до накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених у договорі. Відповідно до пункту 5.1. договору № 160-14-Т покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за договором за ціною, передбаченою у накладних на товар. Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору № 160-14-Т розрахунок здійснюється впродовж 90 календарних днів з моменту переходу права власності на товар від постачальника до покупця. Форма розрахунку безготівкова шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Судами установлено, що на виконання умов договору № 160-14-Т Публічне акціонерне товариство "Придніпровський ремонтно-механічний завод" у період з 11.03.2014 року по 10.07.2014 поставило відповідачу товар на загальну суму 110 702,70 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Установлено судами і те, що оплату поставленого позивачем товару відповідачем здійснено частково лише в сумі 99 522,88 грн. Внаслідок чого у відповідача утворився борг перед постачальником за вказаним договором у розмірі 11 179,82 грн. Також судами установлено, що 07.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Придніпровський ремонтно-механічний завод" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Общепроммаш" (новий кредитор) укладено договір №19/7-2015 про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1. якого (в редакції додаткової угоди № 2 від 03.08.2015) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе права вимоги, що належать первісному кредитору, і стає кредитором за договором поставки №161-14-Т від 10.02.2014 на суму боргу у розмірі 39 935,82 грн. та за договором поставки № 160-14-Т від 10.03.2014 на суму боргу у розмірі 11 179,82 грн., що укладені між первісним кредитором та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (боржник). Судами установлено, що Публічне акціонерне товариство "Придніпровський ремонтно-механічний завод" повідомило відповідача у справі про відступлення права вимоги спірного боргу позивачу. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Общепроммаш" до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про стягнення заборгованості в сумі 40 555,64 грн. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Водночас за приписами статті 514 Цивільного кодексу України уступка вимоги є однією з підстав заміни сторони у цивільно-правовому зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Уступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує. Право вимоги має узгоджуватись за загальними принципами та умовами виконання як цивільно-правових, так і господарських зобов'язань. За таких обставин повинна бути незмінність істотних умов та зміст зобов'язання для боржника. З огляду на що, установивши факт невиконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого за договорами поставки товару та обставини щодо передачі позивачу права вимоги спірної суми боргу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Довід скаржника про наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 у справі № 904/4186/15, яким вирішено спір між тими ж сторонами, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки йому надавалася оцінка судами та він був відхилений як необґрунтований. Як установили суди, предметом розгляду у справі № 904/4186/15 є заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок несплати товару за видатковою накладною №РМ- 0312 від 10.07.2014, яка позивачем вдруге не включена до загальної суми боргу за договором поставки №161-14-Т від 10.02.2014. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк вони не спростовують встановленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 у справі № 904/8969/15 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

Т. Данилова