ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 914/3533/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України

на постанову та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 господарського суду Львівської області від 19.04.2016

у справі№ 914/3533/14 господарського суду Львівської областіза заявою доПриватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс" Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство"про ліквідаторбанкрутство Шимчишин І.С.в судовому засіданні взяли участь представники :

Міністерства аграрної політики та продовольства УкраїниПантелеєнко Р.М.ПП "Інвестиційна компанія" Сервіс"Горніцький С.І.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Зубик Ю.З.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.12.2014 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство".

Зборами кредиторів Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" 13.01.2015 обрано комітет кредиторів у складі двох кредиторів: приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс" та приватного підприємства "ПЛ".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2015 введено процедуру санації строком на шість місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Шимчишина І.С., оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про введення процедури санації Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство".

У зв'язку з оскарженням Міністерством аграрної політики і продовольства України ухвали господарського суду Львівської області від 30.03.2015 про ведення процедури санації, провадження у справі про банкрутство зупинено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.09.2015 провадження у справі про банкрутство поновлено.

Постановою господарського суду Львівської області від 19.04.2016 (суддя Артимович В.М.) припинено процедуру санації боржника та повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Шимчишина І.С., визнано державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шимчишина І.С.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 (колегія суддів: Гриців В.М., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики і продовольства України залишено без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2016 залишено без змін.

Міністерство аграрної політики і продовольства України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016, припинити ліквідаційну процедуру та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання подальшої судової процедури; припинити повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Шимчишина І.С.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права. Заявником зазначено, що у зв'язку з некомпетентністю керуючого санацією Шимчишина І.С. не було розроблено плану санації, а комітет кредиторів та господарський суд дійшли передчасних висновків про неможливість відновлення платоспроможності боржника. Крім того, заявник посилається на те, що у зв'язку з протиправною бездіяльністю керуючого санацією Шимчишина І.С. орган управління державним майном не зміг скористатися своїм правом щодо погодження плану санації, а призначення ліквідатором арбітражного керуючого Шимчишина І.С. здійснювалося без погодження з органом управління державним майном боржника. Міністерство аграрної політики і продовольства України, посилаючись на те, що боржник не може бути ліквідований, оскільки за Державним підприємством "Львівське агроторгове підприємство" на праві господарського відання перебуває державне майно - цілісний майновий комплекс Львівського виноробного заводу.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов'язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

Керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, з органом, уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов'язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації.

Судами зазначено, що зборами кредиторів Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" 13.01.2015 обрано комітет кредиторів у складі двох кредиторів: приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс" та приватного підприємства "ПЛ".

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого суду від 30.03.2015 введено процедуру санації боржника строком на шість місяців, керуючого санацією Шимчишина І.С. зобов'язано до 30.05.2015 розробити, подати на схвалення комітету кредиторів і на погодження до Міністерства аграрної політики та продовольства України (органу, уповноваженому управляти державним майном боржника) план санації підприємства.

Частиною 7 ст.29 Закону передбачено, що комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його до господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації.

Згідно ч.12 ст.28 Закону процедура санації боржника припиняється достроково в разі невиконання умов плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов'язань боржника, у зв'язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Таким чином, згідно з ч.12 ст.28 Закону правовою підставою відкриття ліквідаційної процедури є встановлення судом обставин невиконання умов плану санації та/або невиконання поточних зобов'язань боржника.

Судами зазначено, що станом на 30.03.2016 комітетом кредиторів боржника не схвалено план санації, запропонований керуючим санації Шимчишиним І.С. та уповноважено голову комітету кредиторів звернутися до господарського суду з клопотанням про припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, послався на ч.12, ч.13 ст.28 Закону та виходив з того, що комітет кредиторів боржника попередньо не схвалив план санації боржника, тому керуючий санацією не мав підстав подавати такий план санації на погодження до Міністерства аграрної політики та продовольства України, боржник характеризується ознаками неплатоспроможності, відсутні звернення інвесторів, Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" не належить до підприємств, що є об'єктами права власності, які не підлягають приватизації. При встановленні ознак неплатоспроможності, судом зазначено, що загальна вартість незавершених капітальних інвестицій становить 5985 080,1 тис. грн.

Отже, судом першої інстанції невірно застосовано ч.12 ст.28 Закону як правову підставу для відкриття ліквідаційної процедури відносно ДП "Львівське агроторгове підприємство".

Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків врегульовано ст.96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суди визнаючи банкрутом державне підприємство не взяли до уваги спеціальні норми Закону, якими врегульовано особливості банкрутства державних підприємств, у зв'язку з чим припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і дійшли передчасних висновків щодо введення ліквідаційної процедури боржника з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 21.03.2012 №140 керуючись Законом України "Про управління об'єктами державної власності", постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та у зв'язку із розірвання договору оренди від 18.05.2000 №4 державного майна - цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу "Укрвино", створено державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" за адресою м. Львів, вул. Погулянка, 26.(т.3 а.с. 121)

Згідно статуту ДП "Львівське агроторгове підприємство" засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (т.3 а.с. 122-129).

Заявником касаційної скарги заявлено доводи відносно того, що ДП "Львівське агроторгове підприємство" за адресою м. Львів, вул. Погулянка, 26, створено на базі майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу "Укрвино". В свою чергу, Львівський державний виноробний завод "Укрвино" (код ЄДРПОУ 05381745, м. Львів, вул. Погулянка, 26) перебуває в переліку підприємств, що не підлягає приватизації згідно з Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до ч.4 ст.96 Закону положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги обставини створення ДП "Львівське агроторгове підприємство", не визначено склад майна, яке закріплене за ним на праві господарського відання та буде в подальшому складати ліквідаційну масу банкрута, не надано правову оцінку тим обставинам, що новостворене ДП "Львівське агроторгове підприємство" перебуває за тією ж адресою, що і Львівський державний виноробний завод "Укрвино" та не взято до уваги, що Львівський державний виноробний завод "Укрвино" перебуває в переліку підприємств, що не підлягає приватизації згідно з Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до ч.2, 3 ст.96 Закону Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації.

Частиною 5 ст.96 Закону передбачено, що з метою запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, може застосовуватися порука у порядку, визначеному частинами дев'ятою - тринадцятою статті 85 цього Закону.

Ці спеціальні норми узгоджуються з загальними нормами встановленими в ст. 5 Закону.

Зокрема, ч.ч. 1, 2 ст.5 Закону передбачено, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.

У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Таким чином, відкриваючи ліквідаційну процедуру стосовно державних підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, суди повинні перевірити обізнаність Кабінету Міністрів України щодо провадження у справі про банкрутство такого підприємства, вжиття Кабінетом Міністрів України заходів для запобігання банкрутству державних підприємств, наявність чи відсутність клопотань органу місцевого самоврядування щодо застосування поруки у порядку, визначеному частинами дев'ятою - тринадцятою статті 85 цього Закону, перевірити дотримання керівником боржника порядку надання власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомостей щодо наявності ознак банкрутства.

Визнаючи боржника - ДП "Львівське агроторгове підприємство" банкрутом, господарським судом, в порушення вимог ст. 84 ГПК України, не встановлено фактичні обставини виконання належним чином керуючим санацією боржника своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.28 Закону, зокрема, не встановлено обставин створення керуючим санацією боржника умов для участі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики і продовольства України для вжиття останніми необхідних заходів для запобігання банкрутству ДП "Львівське агроторгове підприємство", не досліджено обставин створення умов для внесення органом місцевого самоврядування клопотання щодо не застосовування до такого підприємства передбачені цим Законом процедури та припинення провадження у справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції також не виправив вказаних порушень суду першої інстанції, оскільки зазначене вище не знайшло свого відображення в оскаржуваній постанові. Крім того, в порушення вимог ст.105 ГПК України постанова не містить висновків відносно доводів заявника апеляційної скарги щодо некомпетентності та неналежного виконання арбітражним керуючим Шимчишиним І.С. обов'язків керуючого санацією боржника.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 та постанова господарського суду Львівської області від 19.04.2016 підлягають скасуванню, справа підлягає направленню на новий розгляд до господарського суду Львівської області на стадію санації.

Під час нового розгляду судам врахувати наведене вище, встановити обставини створення ДП "Львівське агроторгове підприємство", визначити склад майна, яке закріплене за ним на праві господарського відання та буде в подальшому складати ліквідаційну масу підприємства, надати праву оцінку виконання керуючим санацією своїх обов'язків, встановити наявність/відсутність перешкод та створення необхідних умов для участі Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування та реалізації Міністерством аграрної політики і продовольства України своїх обов'язків.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 та постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2016 у справі №914/3533/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук