ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 910/32695/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В. Данилова М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі№ 910/32695/15Господарського судуміста Києваза позовомКомунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенергія"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"прозбов'язання вчинити дії,В засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з"явився,- відповідача: Громніцький Ю.П. дов від 13.05.2014,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2016 р. (суддя Селівон А.М.) позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" списати Комунальному виробничому підприємству "Комсомольськтеплоенерго" 704 305,31 грн штрафу, що підлягає стягненню на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 року у справі №18/1803/12.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 р. залишено без змін.

Господарські суди дійшли висновків, що у позивача існувало право, а у відповідача обов'язок щодо списання, зокрема, присудженого до стягнення судовим рішенням штрафу у загальному розмірі 1336267,37 грн, нарахованого за прострочення позивачем строків оплати поставленого згідно договору №14/2381/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 в жовтні 2011 року - червні 2012 року природного газу, за умови виконання вимог ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, в позові відмовити.

Скаржник доводить, що суди неправильно застосували ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", оскільки списання пені, штрафних та фінансових санкцій є одним з елементів процедури реструктуризації заборгованості і не може бути розглядатися як самостійна підстава для списання поза вказаною в законі процедурою; враховуючи відсутність станом на 06.06.2015 р. основного боргу за спожитий до 01.01.2014 р. природний газ та відсутність між сторонами цього спору правовідносин з реструктуризації боргу, спожитого в період з 01.01.2014 по 31.12.2014, тому висновки судів щодо зобовязання списання штрафу є ннезаконним.

Комунальне виробниче підприємство "Комсомольськтеплоенергія" звернулося до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки він не може взяти участь в судовому засіданні через несприятливі погодні умови.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням також підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Касаційна інстанція не має підтвердження на обґрунтування обставин несприятливих погодніх умов до такого рівня, що не дозволяють заявнику взяти участь в судовому засіданні.

Суд відзначає, що визнаючи незаперечне право учасника судового процесу брати участь в засіданні суду, суд враховує належне повідомлення заявника про час та місце розгляду справи, достатність наданого учасникам судового процесу часу для висловлення суду своїх доводів по суті оскаржених у справі судових рішень шляхом надання пояснень та їх направлення суду у письмовій формі, і не вбачає у обставинах відсутності заявника в судовому засіданні перешкод для розгляду касаційної скарги за наявними матеріалами.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що вязли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 у справі №18/1803/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2013, позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" задоволено частково, стягнуто з КВП "Комсомольськтеплоенерго" на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 2467358,68 грн основного боргу за спожитий природний газ, який використовувався для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання населенню, згідно Договору №14/2381/11 від 30.09.2010, 568422,56 грн пені, 57665,19 грн інфляційних, 141054,78 грн 3% річних, 1336267,37 грн штрафу та 64380,00 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.06.2013 наказ у справі №18/1803/12 був визнаний таким, що частково не підлягає виконанню, а саме: в частині стягнення 2 467 358,68 грн основного боргу.

Листом від 07.07.2015 №3381, копія якого міститься в матеріалах справи, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про відсутність заборгованості за природний газ, зокрема, за Договором №14/2381/11 від 30.09.2010 в сумі 779 616,44 грн та з проханням списати пеню, штрафні та фінансові санкції за вказаним договором на підставі п. 13 Закону України №423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної компанії "Нафтогаз України", тобто списати в порядку ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" нараховані за прострочення по оплаті поставленого згідно договору №14/2381/1 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 у жовтні 2011 - червні 2012 року природного газу 779 616,44 грн залишку штрафних санкцій, стягнутих з КВП "Комсомльськтеплоенерго"" за рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 у справі №18/1803/12.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходили з норм ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", погашення заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року за договором купівлі-продажу природного газу №14/2381/11 від 30.09.2011, що підтверджується фактами, встановленими Господарським судом Полтавської області під час розгляду заяви про визнання наказу від 01.02.2013 у справі №18/1803/12 та винесення 06.06.2013 відповідної ухвали про визнання наказу в частині основного боргу в сумі 2467358,68 грн таким, що не підлягає виконанню, з чим приписи наведеної норм пов'язують можливість списання розмірі 704305,31 грн штрафу за прострочення по оплаті такого газу.

Касаційна інстанція визнає правові висновки судів попередніх інстанцій неправомірними та необґрунтованими з огляду на наступні мотиви.

Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010, який втратив чинність з 01.10.2015 згідно із Законом України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015, був чинним на момент існування спірних правовідносин та визначав правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015, який набрав чинності 06.06.2015, статтю 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" було доповнено частиною 13 такого змісту:

"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України."

Таким чином, за наведеними нормами реалізація передбаченого законом права на списання штрафних санкцій можлива у випадку існування у боржника непогашеної заборгованості на момент набрання чинності зазначеним законом, тобто на 06.06.2015, за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 до 31.12.2014; та заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.2014, яка була сплачена у період з 06.06.2015 до 06.09.2015.

Встановлені судами обставини свідчать, що заборгованість позивача за газ, спожитий до 01.01.2014 за договором купівлі-продажу природного газу №14/2381/11 від 30.09.2011, наявність якої була підставою для нарахування та стягнення спірних штрафних санкцій, погашена, що підтверджується фактами, встановленими господарським судом Полтавської області під час розгляду заяви про визнання наказу від 01.02.2013 у справі №18/1803/12 та винесення 06.06.2013 відповідної ухвали про визнання наказу в частині основного боргу в сумі 2467358,68 грн таким, що не підлягає виконанню.

Однак суди не звернули уваги, що встановлений факт у справі №18/1803/12 не вказує, що у позивача була заборгованість на момент набрання чинності зазначеним законом, тобто на 06.06.2015, оскільки суди вказали, що ухвала від 06.06.2013 р. засвідчила відсутність заборгованості, тому слід дійти висновку, що заборгованість була відсутня вже станом на 06.06.2013 р.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, не встановивши, що на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 06.06.2015, у позивача існувала заборгованість по оплаті природного газу, погашення, якої відбувалося у визначений законом період протягом червня - вересня 2015 року, дійшли передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові, збирати нові докази, додатково перевіряти докази.

Обставини, які стосуються предмету спору про наявність підстав для списання штрафних санкцій підлягають доказуванню за наслідками дослідження та оцінки доказів, в тому числі тих, що стосуються існування заборгованості за природний газ з врахуванням часу її існування та переоду погошення, тому справа направляється на новий розгляд.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 р. у справі № 910/32695/15 Господарського суду міста Києва скасувати.

3. Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна М.В. Данилова