Постанова ВГСУ від 19.01.2017 року у справі №910/13244/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 910/13244/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудресурси"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.10.2016у справі№ 910/13244/16 Господарського суду міста Києва за позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1. Кабінету Міністрів України; 2. Державного підприємства "Київське лісове господарство"до1. Київської обласної державної адміністрації; 2. Обухівської районної державної адміністрації Київської області; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудресурси"; 4. Садового товариства "Круг"провизнання недійсними розпоряджень, договорів оренди, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок

за участю представників сторін від:

відповідача-3: Ткач Р.О. (дов. від 27.09.2016),

прокуратури: Хорс К.Б. (посв. №042931 від 15.04.2016)

Представники позивачів - 1, 2 та відповідачів - 1, 2, 4 в судове засідання не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016, прийнятою суддею Отрош І.М., позовну заяву першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Державного підприємства "Київське лісове господарство" та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду. Вмотивовуючи ухвалу суд виходив, зокрема, з обставин сплати судового збору у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". При цьому суд керувався приписами пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Майданевича А.Г. - головуючого, Гаврилюка О.М., Суліма В.В., постановою від 10.10.2016 перевірену ухвалу скасував, матеріали справи № 910/13244/16 передав на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київбудресурси" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник вказує, зокрема на помилковий висновок суду апеляційної інстанції про сплату прокурором судового збору у встановленому розмірі. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір", статей 32, 36, 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 29.12.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Корсака В.А., Сибіги О.М., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудресурси" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.01.2017 було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудресурси" на 19.01.2017 на 12 год. 05 хв.

На адресу Вищого господарського суду України від Київської обласної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 підтримав касаційну скаргу з наведених у ній підстав.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників прокуратури та відповідача-3, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Київське лісове господарство" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудресурси", Садового товариства "Круг", в якому просив: 1) визнати недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 19.10.2004 № 741 (вимога немайнового характеру); 2) визнати недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 19.10.2004 № 743 (вимога немайнового характеру); 3) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07.02.2008 № 164 (вимога немайнового характеру); 4) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 898 (вимога немайнового характеру); 5) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 899 (вимога немайнового характеру); 6) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 900 (вимога немайнового характеру); 7) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 901 (вимога немайнового характеру); 8) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0 га, яка знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, від 25.10.2004 № 7084 (вимога немайнового характеру); 9) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 9,8 га, яка знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, від 25.10.2004 № 7085 (вимога немайнового характеру); 10) визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва у кількості 123 шт. (123 вимоги немайнового характеру) та 11) витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудресурси" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Київське лісове господарство" земельні ділянки загальною площею 14,8 га у кількості 123 земельні ділянки (вимога майнового характеру). З матеріалів справи вбачається, що повертаючи ухвалою від 25.07.2016 позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що додане до матеріалів позовної заяви платіжне доручення № 872 від 17.05.2016 свідчить про сплату прокурором судового збору у розмірі 7 794,16 грн. при необхідних 184 178,16 грн., а тому не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подання цієї позовної заяви у встановленому розмірі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 54-57 Господарського процесуального кодексу України Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 цього Кодексу до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У статті 63 вказаного Кодексу визначені підстави для повернення позовної заяви без розгляду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 цієї статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору. Відповідно до частини 2 статті 4 цього Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 становила 1378 грн. Враховуючи наведені приписи та вимоги позову, за подання позовної заяви перший заступник прокурора Київської області повинен був сплатити судовий збір в розмірі 184 178,16 грн., з яких: 181 896 грн. за 132 вимоги немайнового характеру (зважаючи на загальну кількість правочинів, які прокурор просить суд визнати недійсними), та 2 282,16 грн. за вимогу майнового характеру про витребування земельних ділянок, вартість яких визначена відповідно до нормативно-грошової оцінки (згідно з листом управління Держгеокадастру в Обухівському районі від 01.02.2016 № 05/1-13). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що до матеріалів позовної заяви заявником не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі. З огляду на що, колегія суддів визнає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність беззаперечної підстави для повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, що призвело до безпідставного скасування законної ухвали справі. За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 підлягає скасуванню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 - залишенню в силі. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі щодо судового збору, знайшли своє підтвердження. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.