ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 13/193-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПоляк О.І.(доповідач), Бакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі№ 13/193-09 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плато"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана-Рось"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський парк культури та відпочинку"про визнання договору дійсним та визнання права власностіза участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: Сабодаш Р.Б. дов. від 05.01.2017 б/н, Хоменко М.М. дов. від 20.01.2015 б/н;

від ТОВ "Трайдент": Нагорна І.В., дов від 08.02.2016 б/н;

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Плато" (далі за текстом - ТОВ "Плато", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана-Рось" (далі за тестом - ТОВ "Роксолана-Рось", відповідач) про визнання договору купівлі-продажу від 27.12.2002 дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю літ. А1, площею 36,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Б. Церква, вул. Леся Курбаса 7а.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2009 у справі №13/139-09 (суддя Наріжний С.Ю.) позов задоволено повністю, визнано договір купівлі-продажу від 27.12.2002, укладений між ТОВ "Плато" та ТОВ "Роксолана-Рось" дійсним. Визнано за ТОВ "Плато" право власності на нежитлову будівлю літ. "А1" площею 36,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 7А. Стягнуто з ТОВ "Роксолана-Рось" на користь ТОВ "Плато" 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайдент" (далі за текстом - ТОВ "Трайдент") як особа, що не брала участі у розгляді справи, але права якої порушено, звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 (головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді Коротун О.М., Сулім В.В.) подану апеляційну скаргу повернуто на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського кодексу України.

У лютому 2015 року ТОВ "Трайдент" вдруге звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2015 (головуючий суддя - Станік С.Р., судді Корсакова Г.В., Шаптала Є.Ю.) ТОВ "Трайдент" відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2015 (головуючий суддя - Селіваненко В.П., судді - Львов Б.Ю. Палій В.В.) винесеною за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Трайдент", ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2015 скасовано, справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ТОВ "Трайдент" на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009 до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 (головуючий суддя - Хрипун О.О., судді Станік С.Р., Корсакова Г.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Трайдент" на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (головуючий суддя - Хрипун О.О., судді Самсін Р.І., Тищенко А.І.) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський парк культури та відпочинку".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 (головуючий суддя - Хрипун О.О., судді Власова Ю.Л., Корсакова Г.В.) провадження, порушене за апеляційною скаргою ТОВ "Трайдент", припинено з огляду на встановлені судом обставини відсутності порушення прав заявника оскаржуваним ним рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2009.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015 (головуючий суддя - Селіваненко В.П., судді - Львов Б.Ю. Палій В.В.) винесеною за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Трайдент", ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 скасовано, справу скеровано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2015 (головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Трайдент" на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Склад суду неодноразово змінювався на підставі розпоряджень керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 №09-52/254/16, від 05.05.2016 №09-52/1286/16, від 07.06.2016 №09-52/2111/16, від 08.08.2016 №09-52/3669/16, від 22.08.2016 №09-52/4019/16, від 31.10.2016 №09-52/5729/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2016 для розгляду справи №13/193-09 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (головуючий суддя - Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.), з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 про виправлення описки у справі №13/193-09 (головуючий суддя - Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.) припинено провадження, порушене за апеляційною скаргою ТОВ "Трайдент", з огляду на встановлені судом обставини відсутності порушення прав заявника оскаржуваним ним рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2009.

Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайдент" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Трайдент" на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009 по суті.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Висновки апеляційного суду про відсутність порушень прав ТОВ "Трайдент" рішенням Господарського суду Київської області не відповідають дійсним обставинам справи.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський парк культури та відпочинку" від 10.01.2017 б/н, у якому третя особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, з мотивів у ній викладених.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників третьої особи та заявника касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі № 23/294 судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

З'ясовуючи наявність правового зв'язку між сторонами у справі та ТОВ "Трейдент" апеляційним судом встановлено, що 09.06.2004 між ТОВ "Трайдент" та Білоцерківською міською радою на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 27.02.2004 № 70 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,4396 га, під розміщення центру молодіжного дозвілля, що знаходиться: м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, строком на 5 років. Відповідно до п. 36 договору від 09.06.2004 у разі закінчення строку, на який його було укладено, дія договору припиняється.

Строк оренди позивачем земельної ділянки за договором від 09.06.2004 припинився 09.06.2009. 10.04.2009 ТОВ "Трайдент" звернулось до Білоцерківської міської ради із заявою про продовження дії договору оренди землі.

За рекомендацією засідання голів депутатських фракцій міської ради 22.09.2009 було прийняте рішення виключити до вивчення з проекту рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Трайдент", про що ТОВ "Трайдент" повідомлено листом від 02.11.2009.

Наступний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:04:019:0099 був укладений 29.04.2010, згідно з рішенням Білоцерківської міської ради № 1323 від 18.03.2010 "Про передачу земельних ділянок в оренду", за ним ТОВ "Трайдент" передано в оренду на 5 років земельну ділянку, загальною площею 0,4396 га, під розміщення центру молодіжного дозвілля, що знаходиться: м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого (на місці існуючої споруди літнього кінотеатру міського парку культури та відпочинку). Земельна ділянка була передана в оренду ТОВ "Трайдент" за актом від 29.04.2010.

За договором від 27.06.2012 ТОВ "Трайдент" на підставі рішення Білоцерківської міської ради № 626-27-VI від 21.06.2012 придбав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:04:019:0099, що знаходиться: м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 3.

31.10.2012 ТОВ "Трайдент" продало частину земельної ділянки - виділену у кадастровий номер 3210300000:04:019:0135, площею 0,2803 га, ТОВ "АТБ-Інвест". Право власності ТОВ "Трайдент" на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:04:019:0136, площею 0,1593 га, розташовану в м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 3, підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 450454.

Апеляційним судом також з'ясовано, що ТОВ Білоцерківський парк культури та відпочинку" звернулось до ТОВ "Трайдент" з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту, оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:019:0136, площею 0,1593 га, що належить ТОВ "Трайдент", знаходиться нежитлова будівля, загальною площею 32 кв.м., яка на праві власності належить ТОВ "Білоцерківський парк культури та відпочинку", була придбана останнім у ТОВ "Плато".

Незважаючи на розбіжності в адресах, ТОВ "Трайдент" та ТОВ "Білоцерківський парк культури та відпочинку" не заперечують, що будівля, право власності на яку за ТОВ "Плато" було визнане рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2009 у справі № 13/193-09, на даний час знаходиться на земельній ділянці, придбаній ТОВ "Трайдент" за договором від 27.06.2012 на підставі рішення Білоцерківської міської ради № 626-27-VI від 21.06.2012, та яка перебувала в оренді ТОВ "Трайдент" за договорами від 29.04.2010 та від 09.06.2004.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що на момент апеляційного провадження між третьою особою та ТОВ "Трайдент" існує спір, обумовлений бажанням ТОВ "Білоцерківський парк культури та відпочинку" встановити земельний сервітут на земельну ділянку, що належить ТОВ "Трайдент".

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.08.2002 між ТОВ "Роксолана-Рось" та ТОВ "Трайдент" було укладено договір найму нежитлової будівлі з правом викупу. Відповідно до п.1.1 вказаного договору ТОВ "Роксолана-Рось" (наймодавець) зобов'язується надати ТОВ "Трайдент" (наймач) у тимчасове користування з правом викупу нежитлову будівлю - пункт прокату дитячого, культурного, спортивного та туристичного інвентарю, загальною площею 35 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 7а.

Листом № 38 від 18.11.2002 ТОВ "Трайдент" повідомило ТОВ "Роксолана-Рось" про дострокове розірвання договору найму від 21.08.2002 у зв'язку зі зміною програми виробничої діяльності ТОВ "Трайдент" та укладенням договору найму приміщення Літнього театру Білоцерківського міського парку культури та відпочинку. Відповідно до абз.2 вказаного листа, договір найму від 21.08.2002 ТОВ "Трайдент" вважає розірваним з 21.11.2002.

Листом № 43 від 25.12.2002 ТОВ "Роксолана-Рось" повідомило ТОВ "Трайдент" про намір укласти договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - пункту прокату дитячого, культурного, спортивного та туристичного інвентарю, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 7а з ТОВ "Плато".

Листом № 47 від 26.12.2002 ТОВ "Трайдент" повторно повідомило ТОВ "Роксолана-Рось", що ТОВ "Трайдент" вважає договір найму нежитлової будівлі з правом викупу - пункту прокату дитячого, культурного, спортивного та туристичного інвентарю достроково розірваним з 21.11.2002, тому будь-яких претензій до ТОВ "Роксолана-Рось" і заперечень щодо укладення договору купівлі-продажу між ТОВ "Роксолана-Рось" та ТОВ "Плато" не має.

Листом № 78 від 11.07.2004 ТОВ "Плато" звернуло увагу ТОВ "Трайдент", що на земельній ділянці, яка надана в оренду ТОВ "Трайдент" для будівництва центру молодіжного дозвілля на місці існуючої будівлі Літнього театру, що належить Білоцерківському міському парку культури та відпочинку імені Т.Г.Шевченка, розташована нежитлова будівля - пункт прокату дитячого, культурного, спортивного та туристичного інвентарю. В зазначеному листі ТОВ "Плато" зазначило, що вищевказана будівля належить ТОВ "Плато" та використовується за своїм цільовим призначенням. В абз.3 даного листа ТОВ "Плато" зазначило, що при розробці проекту будівництва та благоустрою прилеглої території просить ТОВ "Трайдент" врахувати надану інформацію та не створювати перешкод в організації виробничої діяльності ТОВ "Плато" та експлуатації пункту прокату дитячого, культурного, спортивного та туристичного інвентарю.

Листом № 61 від 18.07.2004 ТОВ "Трайдент" повідомило ТОВ "Плато", що згідно рішення Білоцерківської міської ради №70 від 27.02.2004 укладено договір оренди землі від 09.06.2004, згідно умов якого ТОВ "Трайдент" надана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,4396 га під розміщення центру молодіжного дозвілля по вул. Ярослава Мудрого. В абз. 3 вказаного листа ТОВ "Трайдент" зазначило, що на цій ділянці дійсно знаходяться деякі атракціони парку культури, а також пункт прокату дитячого, культурного, спортивного та туристичного інвентарю, на який ТОВ "Плато" звертає увагу у своєму листі. ТОВ "Трайдент" запевняло ТОВ "Плато", що при розробці проекту будівництва і благоустрою території та при проведенні будівельних робіт не буде створено жодних перешкод для експлуатації пункту прокату дитячого, культурного, спортивного та туристичного інвентарю і використанню його за цільовим призначенням.

За встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що ТОВ "Трайдент" не є стороною договору, правомірність якого поставлена ним під сумнів та не має суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, які б стосувалися будівлі, яка є предметом договору, укладеного між позивачем та відповідачем. Крім цього, переписка між ТОВ "Роксолана-Рось", ТОВ "Плато" та ТОВ "Трайдент" свідчить про відсутність між згаданими особами спору відносно земельної ділянки на якій розміщено нерухоме майно за адресою м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 7а як на момент укладення договору купівлі-продажу у 2002 році, так і на момент укладення договору оренди у 2004 році.

Вирішуючи питання про порушення оскаржуваним ТОВ "Трайдент" рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2009 прав товариства на земельну ділянку, апеляційним судом встановлено наступне.

Як убачається із позовної заяви, предметом позову ТОВ "Плато", із яким останній звернувся до ТОВ "Роксолана-Рось" є вимога про визнання договору купівлі-продажу від 27.12.2002 дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю літ. А1, площею 36,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Б. Церква, вул. Леся Курбаса 7а.

Задовольняючи позов, Господарський суд Київської області виходив із наявності правових підстав для визнання згаданого договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, з огляду на встановлені ним обставини погодження сторонами цього договору усіх істотних умов договору, часткового виконання ТОВ "Плато" (покупцем) умов договору щодо оплати придбаного майна та ухилення ТОВ "Роксолана-Рось" (продавця) від нотаріального посвідчення договору, що є предметом спору.

Таким чином, у позові про визнання права власності суд керувався нормами, які визначають можливість визнання такого права, як такого, що виникло внаслідок переходу прав від однієї особи до іншої за цивільно-правовою угодою, тобто, рішення за своїм змістом носить правопідтверджуючий характер. У справах, порушених за такими позовами дійсно не можуть бути учасниками інші особи чиїх прав, крім сторін договору, стосується таке рішення.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи з 2004 року ТОВ "Трайдент" було користувачем земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт нерухомості, що є предметом договору купівлі-продажу від 27.12.2002, а з 2012 року набуло цю земельну ділянку у власність. Натомість, оскільки до 2004 року ТОВ "Трайдент" не мало жодних майнових прав щодо згаданої земельної ділянки та нерухомого майна, розміщеного на ній, колегія суддів погоджується із позицією апеляційного суду про відсутність правових підстав для висновку про можливість порушення договором купівлі-продажу від 27.12.2002 прав товариства. На момент прийняття рішення Господарським судом Київської області від 28.09.2009 у справі №13/193-09, за результатами розгляду спору про дійсність цього договору, товариство, як встановлено апеляційним судом, було лише фактичним користувачем згаданої земельної ділянки та було обізнане із розміщенням на ній спірного нерухомого майна, про свідчать наявні в матеріалах справи договір найму нежитлової будівлі від 21.08.2002, укладений між ТОВ "Роксолана-Рось" та ТОВ "Трайдент", лист № 38 від 18.11.2002, лист № 43 від 25.12.2002, лист № 47 від 26.12.2002, лист № 78 від 11.07.2004 надіслані ТОВ "Плато" ТОВ "Трайдент" та лист № 61 від 18.07.2004 надісланий ТОВ "Трайдент" ТОВ "Плато".

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ТОВ "Трайдент", ніколи не перебувала у користуванні чи власності попередніх власників нежитлової будівлі літ. "А1" площею 36,4 м2, розташованої за адресою: м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 7А - ТОВ "Плато" та ТОВ "Роксолана-Рось". Зазначене підтверджується розпорядженнями Білоцерківської міської ради від 24.12.2002 № 442 "Про попереднє погодження місця розташування об'єкту, надання земельних ділянок в оренду"; від 27.02.2004 № 70 "Про попереднє погодження місця розташування об'єкту, надання земельних ділянок в оренду та у власність"; від 18.03.2010 №1323 "Про передачу земельних ділянок в оренду"; а також копіями договорів 2004 року та 2010 року, на підставі яких товариству передано в оренду земельну ділянку під розміщення центру молодіжного дозвілля в місті Біла Церква по вулиці Ярослава Мудрого, загальною площею 0,4396 га, терміном на 5 (п'ять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

Згідно з пунктом 12 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, єдиним власником спірної земельної ділянки до укладення між Білоцерківською міською радою та ТОВ "Трайдент" договору купівлі-продажу від 27.06.2012 була Білоцерківська міська рада.

Як свідчать матеріали справи, приймаючи рішення у 2009 році, Господарський суд Київської області не з'ясовував питання правомірності набуття ТОВ "Роксолана-Рось" (продавцем за договором купівлі-продажу від 27.12.2002) права власності на нежитлову будівлю літ. А1, площею 36,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Б. Церква, вул. Леся Курбаса 7а.

Згадане питання досліджувалось судом апеляційної інстанції на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 15.12.2015 та встановлено, що спірна нежитлова будівля була збудована ТОВ "Роксолана-Рось" та введена в експлуатацію Білоцерківським міським парком культури та відпочинку 25.07.1997 на підставі акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі.

Наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 №48 (далі за текстом - Наказ №48) затверджено Державні будівельні норми України "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (ДБН А.3.1-3-94), якими встановлено порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від їх форми власності та призначення, способів проведення будівельних робіт і поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт (далі - будівництво) об'єктів - будівель, споруд, приміщень підприємств, їх окремих черг, пускових комплексів (п.1.1. Наказу №48).

Пунктом 3.1. Наказу №48 визначено, що порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не є державною власністю, встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України.

Ці об'єкти приймаються в експлуатацію за рішенням державних технічних комісій, які призначаються районними, районними міста Києва, Севастопольською міською державними адміністраціями та виконавчими органами міст обласного підпорядкування.

До складу державних технічних комісій включаються представники забудовника (замовника), проектувальника, підрядника (при здійсненні будівництва підрядним способом), місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду та державного пожежного нагляду, виконавчого органу відповідних місцевих Рад, а на підконтрольних об'єктах Державної екологічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції з енергозбереження додатково включаються представники цих органів.

Результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акта державної технічної комісії, в якому приймається рішення про введення об'єкта в експлуатацію.

Підписаний та затверджений акт державної технічної комісії є підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт (пункт 3.10 Наказу №48).

Як убачається з матеріалів справи, право власності на спірне нерухоме майно не було зареєстроване у реєстрі станом на момент підписання між ТОВ "Роксолана-Рось" та ТОВ "Плато" договору купівлі-продажу. Матеріали справи не місять доказів, що Білоцерківська міська рада приймала рішення про надання земельної ділянки ТОВ "Роксана-Рось" для будівництва об'єкта нерухомості, який у подальшому було ним продано ТОВ "Плато", як і доказів того, що вона брала участь при введенні цього об'єкту в експлуатацію та оформленні права власності на новозбудоване майно.

Таким чином, об'єкт, який за рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2009 набув нового власника, не існував у цивільному обороті, а відтак, суд фактично за наслідками розгляду спору про визнання дійсною угоди виніс рішення правопороджуюче, на підставі якого об'єкт нерухомості з'явився у реєстрі та його було введено в цивільний оборот. Як свідчать матеріали справи, у подальшому це майно було придбане у ТОВ "Плато" ТОВ "Білоцерківський парк культури та відпочинку".

Наведені обставини свідчать про порушення ТОВ "Роксана-Рось" та ТОВ "Плато" прав власника земельної ділянки, на якій ТОВ "Роксана-Рось" збудувала об'єкт нерухомості. Таким власником, як уже було зауважено, на момент винесення Господарським судом Київської області рішення від 28.09.2009 була Білоцерківська міська рада, а не ТОВ "Трайдент".

Як роз'яснено у пункті 52 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо буде встановлено, що права особи, яка не була залучена до участі у справи, оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Апеляційним судом встановлено, що скаржник не є стороною у спірних правовідносинах власності, спір про захист права власності на будівлі (споруди) не стосується прав та обов'язків скаржника; суд не зобов'язував скаржника вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно спірного майна, або утримуватися від їх вчинення, а згадка про скаржника в судовому рішенні відсутня.

Отже, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини відсутності порушення прав та охоронювані законом інтересів ТОВ "Трайдент" при винесенні рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009 колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для припинення апеляційного провадження у справі №13/193-09, порушеного за апеляційною скаргою ТОВ "Трайдент" на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2009 на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи межі перегляду справи і повноваження касаційної інстанції щодо переоцінки доказів, встановлені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 13/193-09 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент" - без задоволення.

В силу приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 13/193-09 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 13/193-09 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

О.В. Яценко