ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року Справа № 909/596/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської міської асоціації адвокатівна рішення та постанову господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 у справі№ 909/596/13 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомІвано-Франківської обласної радидоІвано-Франківської міської асоціації адвокатівтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Апеляційний суд Івано-Франківської областіпроусунення перешкод у користуванні майном шляхом його звільнення,за участю представників: від позивачане з'явився від відповідачаКосар М.Є.від третьої особине з'явивсяВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Івано-Франківська обласна рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської асоціації адвокатів про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2013 у справі № 909/596/13 позов Івано-Франківської обласної ради задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2013 у справі № 909/596/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2013 у справі № 909/596/13 скасовано; справу № 909/596/13 передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

За результатами нового розгляду господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення від 14.04.2015 у справі № 909/596/13 (суддя Фрич М.М.), яким позов Івано-Франківської обласної ради задоволено. Зобов'язано Івано-Франківську міську асоціацію адвокатів усунути перешкоди у користуванні частиною приміщень першого поверху Будинку правосуддя загальною площею 172,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, шляхом його звільнення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючого, Кузь В.Л., Хабіб М.І.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 у справі № 909/596/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 у справі № 909/596/13, Івано-Франківська міська асоціація адвокатів звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу Івано-Франківської міської асоціації адвокатів до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15.12.2015 о 10 год. 40 хв.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 15.12.2015 продовжено строк розгляду касаційної скарги Івано-Франківської міської асоціації адвокатів на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд на 19.01.2016 о 10 год. 55 хв.

У відзиві на касаційну скаргу Івано-Франківської міської асоціації адвокатів, який надійшов до Вищого господарського суду України 02.12.2015, Івано-Франківська обласна рада проти касаційної скарги заперечує та зазначає про відсутність правових підстав для її задоволення.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України.

У силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Статтею 87 ГПК України передбачено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Згідно з пп. 2.6.17 п. 2.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи.

Як роз'яснено у пп. 3.9 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК України).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України (абз. 1 пп. 3.9.1 пп. 3.9 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

У пп. 3.9.2 пп. 3.9 п. 3 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що неявка учасника судового процесу у судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2014 провадження у справі № 909/596/13 було зупинено до вирішення іншої справи № 910/21077/13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2015 було поновлено провадження у справі № 909/596/13 та призначено її до розгляду у засіданні на 14.04.2015 об 11 год. 50 хв. Вказаною ухвалою зобов'язано представників сторін з'явитися у судове засідання.

На звороті у лівому нижньому куті оригіналу вказаної ухвали, який знаходиться у матеріалах справи, проставлено штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить, зокрема, відомості про дату відправки - 06.04.2015, та загальну кількість відправлених примірників - 3.

З протоколу судового засідання від 14.04.2015 у справі № 909/596/13 вбачається, що у зазначеному судовому засіданні господарським судом Івано-Франківської області було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. При цьому, відповідно до вказаного протоколу, представник відповідача - Івано-Франківської міської асоціації адвокатів у судове засідання 14.04.2015 не з'явився.

У рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 у даній справі також зазначено про неявку представника відповідача у судове засідання, призначене на 14.04.2015.

Разом з тим, розпочинаючи 14.04.2015 судовий розгляд, суддя мав встановити, чи повідомлений про час і місце цього розгляду відповідач, який не з'явився у засідання суду, призначене на 14.04.2015. При цьому, суду слід було з'ясувати, чи містяться в матеріалах справи докази того, що відсутня в судовому засідання сторона (відповідач) повідомлена належним чином про час і місце вказаного засідання суду, зокрема, повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа з ухвалою суду про призначення розгляду справи.

У той же час, як вбачається зі справи, на час прийняття оскаржуваного рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 у матеріалах даної справи були відсутні будь-які докази належного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду як-то: повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа або повернутий підприємством зв'язку рекомендований лист з ухвалою суду.

Слід зазначити, що на момент прийняття Вищим господарським судом України даної постанови у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу у визначеному законом порядку ухвали суду від 06.04.2015 про призначення розгляду справи на 14.04.2015, зокрема, повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа або повернутий підприємством зв'язку рекомендований лист з ухвалою суду.

Крім того, відповідно до пп. 3.9.1 пп. 3.9 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення про час і місце розгляду справи судом, в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, може бути також долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Однак, такі докази повідомлення відповідача про час і місце розгляду судом справи, що було призначено на 14.04.2015, у матеріалах даної справи також відсутні.

Водночас, суд першої інстанції не вирішив питання про відкладення розгляду даної справи відповідно до ст. 77 ГПК України у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

Натомість, встановивши неявку у судове засідання 14.04.2015 представника Івано-Франківської міської асоціації адвокатів, місцевий господарський суд визнав за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача з міркувань запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, про що зазначено в оскаржуваному рішенні суду.

Наведене дає підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що полягає в неповідомленні належним чином відповідача про час та місце розгляду даної справи, оскільки 14.04.2015, починаючи розгляд справи та приймаючи рішення за відсутності представника відповідача, суд не пересвідчився, чи був повідомлений про час і місце цього розгляду відповідач, представник якого не з'явився у судове засідання.

Таким чином, суд першої інстанції не вжив заходів щодо забезпечення учасникам судового процесу рівних процесуальних прав та не забезпечив відповідачу можливість реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 22 ГПК України, а саме: взяти участь у засіданні, подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти доводів інших учасників судового процесу, чим порушив принципи змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачені ст.ст. 42 та 43 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

В апеляційній скарзі Івано-Франківська міська асоціація адвокатів звертала увагу суду апеляційної інстанції на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке виявилось у неповідомленні у встановленому порядку відповідача про час та місце розгляду справи, що позбавило можливості представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні 14.04.2015.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Однак, апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, в порушення вимог ст. 105 ГПК України, залишив поза увагою зазначені доводи відповідача, не спростувавши та не відхиливши їх, не надав належної правової оцінки вказаним порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та не з'ясував, чи наявні у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення або повернутий рекомендований лист суду у зв'язку з неможливістю чи відмовою його отримання.

Крім того, всупереч вимог ст. 84 ГПК України, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 14.04.2015 містить суперечливі та взаємовиключні висновки. Так, задовольняючи позов у даній справі, суд першої інстанції, водночас, у мотивувальній частині рішення вказав: "За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, враховуючи вимоги діючого законодавства - не знайшов підстав для задоволення вимог позивача", "За наведених обставин, суд вважає вимогу позивача необґрунтованою, а позов таким, який не підлягає задоволенню".

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, дійшовши висновку, що суперечності у мотивувальній частині рішення місцевого господарського суду слід розцінювати як механічну описку, яка підлягає виправленню в порядку ст. 89 ГПК України, зазначив при цьому дату рішення суду першої інстанції - 06.04.2015, тоді як оскаржуване рішення у даній справі приймалось місцевим господарським судом 14.04.2015.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 11110 ГПК України, за якими порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 у справі № 909/596/13 підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Івано-Франківської міської асоціації адвокатів задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 у справі № 909/596/13 скасувати.

Справу № 909/596/13 передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук