ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року Справа № 908/4307/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Палія В.В.

Студенця В.І.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів" на рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2015

у справі № 908/4307/15 господарського суду Запорізької області

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів"

про стягнення 250 000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів", просило (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.09.2015) (а.с. 64) стягнути з відповідача 250 000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015 № 9-рш у справі № 02/05-14/02/09/10/11-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (а.с. 3-4).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 (суддя Соловйов В.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2015 (головуючий Агапов О.Л., судді Мартюхіна Н.О., Малашкевич С.А.) (а.с. 126-131) позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів" до Державного бюджету України 250 000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015 № 9-рш у справі № 02/05-14/02/09/10/11-15 (а.с. 89-95).

Оскаржені судові акти мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, публічне акціонерне товариство "Завод малогабаритних трансформаторів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 43, 32, 79 ГПК України, ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (а.с. 152-157).

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 24.12.2015 № 05-05/2664 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Грек Б.М., Палій В.В. (а.с. 150).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2015 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.01.2016 (а.с. 151).

У відзиві на касаційну скаргу Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати від 18.01.2016 № 05-05/129 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Палій В.В., Студенець В.І.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 19.01.2016 представник відповідача - публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Від представника позивача - Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача - публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів", позивача - Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, задовольнивши клопотання останнього.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-XII (далі - Закон № 3659-XII), Законом України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 № 2210-III (далі - Закон № 2210-III).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015 № 9-рш у справі № 02/05-14/02/09/10/11-15 визнано, що публічним акціонерним товариством "Завод малогабаритних трансформаторів" та публічним акціонерним товариством "Запорізький кабельний завод" вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-III у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру) під час участі у січні-березні 2012 у процедурі закупівлі трансформаторів, проведеної публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 025305, опублікованого в інформаційному виданні "Вісник державних закупівель" від 16.01.2012 № 7/2 (609/2)); у січні-лютому 2012 у процедурі закупівлі трансформаторів, проведеної публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 025844, опублікованого в інформаційному виданні "Вісник державних закупівель" від 13.01.2012 № 6/4 (608/4)); у січні-березні 2012 в процедурі закупівлі трансформаторів, проведеної публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 028010, опублікованого в інформаційному виданні "Вісник державних закупівель" від 16.01.2012 № 7/6 (609/6)); у січні-березні 2012 у процедурі закупівлі виробів з дроту (проводу неізольованого), проведеної публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 036212, опублікованого в інформаційному виданні "Вісник державних закупівель" від 30.01.2012 № 13 (615)); у січні-березні 2012 у процедурі закупівлі виробів з дроту, проведеної публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 027268, опублікованого в інформаційному виданні "Вісник державних закупівель" від 16.01.2012 № 7/4 (609/4)) (а.с. 7-22).

За вчинення зазначених порушень на публічне акціонерне товариство "Завод малогабаритних трансформаторів" та публічне акціонерне товариство "Запорізький кабельний завод" накладено штраф по 250 000,00грн. на кожного.

Витяг з вищезазначеного рішення одержано відповідачем 06.04.2015.

У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу у строк, визначений вищевказаним рішенням, Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з даним позовом.

Відповідно до ч. 2, 3, 7 ст. 56 Закону № 2210-III рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідачем добровільно штраф у розмірі 250 000,00 грн., накладений рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015 № 9-рш у справі № 02/05-14/02/09/10/11-15 у двомісячний строк з дня одержання такого рішення не сплачено, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов висновку про задоволення позову.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти вищезазначеному не відповідають.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як свідчать матеріали справи, відповідач заявляв клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з наявністю справи господарського суду Запорізької області № 908/3337/15, предметом якої є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015 № 9-рш у справі № 02/05-14/02/09/10/11-15, однак, зазначене клопотання було відхилено з огляду на те, що позивачем у справі № 908/3337/15 є публічне акціонерне товариство "Запорізький кабельний завод", а не публічне акціонерне товариство "Завод малогабаритних трансформаторів", тому рішення у справі не встановлює і не захищає права відповідача у даній справі.

Проте, суди не звернули уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону № 2210-III порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Крім того, відповідно до п. 20.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" якщо під час розгляду справи за позовом органу Антимонопольного комітету України про стягнення сум штрафу та/або пені відповідно до рішення такого органу господарським судом буде з'ясовано, що у розгляді іншого господарського суду знаходиться справа зі спору про визнання даного рішення недійсним, то господарський суд, який розглядає справу за позовом органу Антимонопольного комітету України, згідно з частиною першою статті 79 ГПК України зупиняє провадження у ній до вирішення іншим господарським судом іншої із зазначених справ.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що предметом позовних вимог у справі № 908/3337/15 є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015 № 9-рш в цілому, а не у певній частині.

Крім того, дійшовши висновку, що рішення у справі № 908/3337/15, яке на час розгляду дійсної справи ще не було прийнято, не встановлює і не захищає права публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів", суди попередніх інстанцій фактично вирішили спір у згаданій справі.

Також без належної уваги судів попередніх інстанцій залишилась обставина щодо залучення публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів" до участі у справі № 908/3337/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на підставі ст. 27 ГПК України, відповідно до приписів якої якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Отже, неправильно застосувавши норми процесуального і матеріального права, не з'ясувавши повно і всебічно обставин та не дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків та прийняв необгрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки оскаржені судові акти прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, як ухвала місцевого господарського суду, так і постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів" задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі № 908/4307/15 скасувати.

Справу № 908/4307/15 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.І. Студенець