ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Справа № 904/7819/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівКорсака В.А., Данилової Т.Б.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"на постанову від 05.05.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№904/7819/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"доДержавного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"простягнення заборгованості

За участю представників сторін:

Від позивача - Тищенко Т.А. (дов. від 01.04.16)

Від відповідача - Діденко С.М.

Справа розглядається в режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про стягнення 234 959 421, 91грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії №15-Ц від 01.01.2002, з яких: 153 226 100, 56грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 1 476 335, 95грн. заборгованість по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, 4 393 186, 55грн. 3% річних, 70 867 433, 70грн. інфляційні втрати, 4 996 365, 15грн. пеня, та 73 080, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" 153 199 808, 10грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 919 086, 25грн. заборгованості по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, 4 996 365, 15грн. пені, 4 393 186, 55грн. 3% річних, 69 261 177, 36грн. інфляційних втрат та 72 575, 75грн. витрат по сплаті судового збору; в частині стягнення 18 474, 62грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 557 249, 70грн. заборгованості по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, провадження припинено; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2016 у складі: Сизько І.А., Герасименко І.М., Кузнецової І.Л. рішення господарського суду першої інстанції скасовано в частині стягнення 2 498 199, 78грн. пені, 07, 07грн. трьох відсотків річних та 6 980, 29грн. інфляційних втрат, з прийняттям нового рішення в цій частині, тобто стягнуто з ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" 153 199 808, 10грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 919 086, 25 грн. заборгованості по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, 2 498 165, 38грн. пені, 4 393 179, 48грн. три відсотки річних, 69 254 197, 07грн. інфляційних втрат та 72 575, 75грн. судового збору. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 залишено без змін.

ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом першої інстанції норм чинного законодавства, зокрема, ст.233 Господарського кодексу України.

ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 01.01.2002 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якої є ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", (енергопостачальник) та ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (споживач) укладено договір №15-Ц про постачання електричної енергії, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, споживач приймає до оплати обсяг та витрати електроенергії, спожитої підприємством, і не несе відповідальність за обсяги та витрати електроенергії, відпущеної енергопостачальником через мережі споживача за межею балансового розподілу електромереж споживача та інших споживачів (субспоживачів) енергопостачальника.

В п. 2.10, п. 2.11 договору визначено, що вартість поставленої (спожитої) у розрахунковому періоді (місяці) електроенергії визначається за чинними роздрібними тарифами щодо відповідної тарифної групи та за класом напруги, відповідно до яких здійснюється розрахунок обсягу спожитої електроенергії, за формою, що відображена у додатку 5 до цього договору; про всі зміни роздрібних тарифів на електричну енергію енергопостачальник повідомляє споживача через засоби масової інформації, а саме, у газеті "Вісті Придністров'я", до 25 числа місяця, що передує місяцю введення нових тарифів.

Пунктом 4.3 договору визначено, що споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунків-фактур енергопостачальника.

Договір укладено на строк до 31.12.2003, договір набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 11.4 договору).

Судами також встановлено, що на виконання умов договору позивач протягом листопада 2013 року - травня 2014 року та жовтня 2014 року - липня 2015 року поставив відповідачу електроенергію на загальну суму 158 856 562, 15 грн., вартість втрат, пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, протягом жовтня 2014 року - липня 2015 року склала 1 913 736, 00грн., що підтверджується актами та звітами про розподіл електроенергії, кількість використаної електроенергії, показники приладів обліку, групу споживання та клас напруги, складеними фахівцями ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" та посвідченими печаткою підприємства.

Щомісяця позивач надавав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію та на оплату компенсації втрат, які виникають через перетікання реактивної електроенергії, що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача на корінцях виданих рахунків.

Розрахунок розміру плати за поставлену активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії визначено постачальником відповідно до актів про використану електроенергію за показниками розрахункових приладів обліку та актів про обсяги перетікання реактивної електроенергії, підписаних представниками постачальника та споживача, скріпленими печатками підприємств.

Відповідачем, в порушення умов договору, виставлені рахунки за спожиту в період листопад 2013 року - травень 2014 року, жовтень 2014 року - липень 2015 року активну електроенергію та компенсацію за перетоки реактивної енергії в період грудень 2014 року - липень 2015 року оплачено частково.

Станом на 18.08.2015 відповідачем за спожиту активну електроенергію сплачено 5 638 279, 43грн., а за втрати, які виникають через перетоки реактивної електроенергії - 437 400, 05грн., що підтверджується рахунками та банківськими виписками за спірний період.

Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію станом на 18.08.2015 складала 153 218 282, 72грн., заборгованість по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії - 1 476 335, 95грн.

В подальшому відповідачем здійснено оплату за спожиту активну електроенергію: 02.09.2015 - 5 265, 11грн.; 02.09.2015 - 3 754, 02грн.; 07.09.2015 - 9 455, 49грн.

28.09.2015 сторонами підписано протокол заліку зустрічних однорідних вимог №2615, де сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, заліком зустрічних однорідних грошових вимог на суму 557 249, 70грн.

Посилаючись на неповну оплату відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилаючись на те, що докази оплати відповідачем 153 199 808, 10грн. за спожиту активну електроенергію та 919 086, 25 грн. втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, в матеріалах справи відсутні, суди дійшли висновку про задоволення позову в цій частині.

Порушенням зобов'язання, відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.6 договору у разі прострочення платежу за спожиту електроенергію споживач на вимогу енергопостачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Пунктом 4.5 договору визначено, що у разі несвоєчасних розрахунків споживач сплачує енергопостачальнику пеню за кожний день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі 0,04%, але не більше подвійної величини облікової ставки Національного банку України; пеня нараховується енергопостачальником з першого дня одержання остаточного рахунку або рахунку-фактури згідно пунктів 4.2 та 4.3.

З посиланням на вищенаведене, суди дійшли висновку про те, що з відповідача за прострочення виконання зобов'язань за договором підлягають сплаті: пеня, 3% річних та інфляційні. Після перевірки розрахунку апеляційною інстанцією, це: пеня у розмірі 4 996 330, 75грн., 3% річних у розмірі 4 393 179, 48грн., інфляційні у розмірі 69 254 197,07грн.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен виходити з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем було подано клопотання про зменшення розмір пені до мінімального у зв'язку з тим, що підприємство перебуває в тяжкому економічному стані, що спричинено світовою фінансовою кризою та воєнним станом в країні, має затримку з виплати заробітної плати, виплати єдиного внеску, працює в одноденному режимі роботи, відсутні обігові кошти, на даний час підприємство несе великі фінансові збитки.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2005 за №216-р внесене до переліку підприємств, які належать до державного сектору економіки, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 за №83 включене до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; загальна сума пені, 3% річних та інфляційних втрат (78 643 707, 30 грн.) є надмірно великою в порівнянні з невиконаним відповідачем за договором зобов'язанням (154 118 894, 35 грн.) і складає більше 50% суми основного зобов'язання; в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що свідчать про те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань кредитор зазнав збитків; стягнення з відповідача одночасно заборгованості в повному обсязі призведе до призупинення виробничої діяльності підприємства та невиконання державних програм у сфері космічного ракетобудування, затримки у виплаті заробітної плати працівникам підприємства; станом на день прийняття рішення по справі заборгованість відповідача по невиплаченій заробітній платі становить 60 310 381, 34грн., а заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 31 490 597, 91грн.; відповідно звіту про фінансові результати за 2015 рік сума збитків склала 1 175 755 000,00грн., сукупний розмір кредиторської заборгованості відповідача становить 6 623 677 000, 00грн.

Врахувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 50% від заявленої позивачем суми.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Постанову від 05.05.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №904/7819/15 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді В. Корсак

Т. Данилова