ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Справа № 910/4032/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі № 910/4032/15-г господарського суду міста Києваза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" - Бандола О.О., від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Тукман Ю.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2015 у справі № 910/4032/15-г за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" Жмаєва Андрія Володимировича.

Не погодившись із прийнятою судом першої інстанції постановою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду міста Києва від 18.03.2015 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/4032/15-г апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 910/4032-15-г припинено.

Не погоджуючись із постановою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду міста Києва від 18.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/4032/15-г, припинити провадження у справі № 910/4032/15-г, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що визнання боржника банкрутом унеможливлює проведення перевірки останнього та встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, а також порушують права ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві, як контролюючого органу.

До початку судового засідання від ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві надійшло клопотання про уточнення вимог касаційної скарги, в якому заявник касаційної скарги просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/4032/15-г та повернути справу № 910/4032/15-г до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ДПІ по суті і відповідно до норм ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві, суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не набув статусу ані кредитора у справі, ані учасника провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім", тому не мав права на оскарження постанови від 18.03.2015 про визнання боржника - ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" банкрутом.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановила, що копію ухвали про порушення провадження у справі було скеровано на адресу ДПІ та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, матеріали справи не містять доказів звернення податкового органу до суду першої інстанції з заявою про визнання кредиторських вимог у даній справі, а в апеляційній скарзі скаржник жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2015 у справі № 910/4032/15-г за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" Жмаєва Андрія Володимировича.

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник ( банкрут).

Учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Державна податкова інспекція по суті своїх вимог у справі про банкрутство, виходячи зі змісту поняття " кредитор", не може мати іншого статусу як учасника провадження у справі про банкрутство, окрім статусу конкурсного кредитора.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 названої статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається з матеріалів справи, офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 20.03.2015.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення податкового органу до суду першої інстанції з заявою про визнання кредиторських вимог у даній справі.

Крім того, як вбачається із апеляційної та касаційної скарг ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві, а також встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник жодним чином не посилається на наявність у банкрута заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відсутні будь-які майнові (грошові) претензії, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові) до банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 95 спеціального Закону, заявник апеляційної та касаційної скарги не є конкурсним кредитором, тобто стороною у справі про банкрутство, а є особою, вимоги якої не заявлені у справі взагалі, тобто, враховуючи викладене, заявник касаційної та апеляційної скарги не є учасником провадження у справі про банкрутство.

Також , колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог п. 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року N 462) дані про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Центрального контролюючого органу.

Згідно вимог п. 11.5 вищевказаного Порядку, у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

заяви за формою N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2 - 11.4 цього розділу;

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При отриманні першого з документів про ліквідацію або реорганізацію платників податків робиться запис у журналі за формою N 6-ОПП.

Пунктом 11.6. вказаного Порядку визначено, що при проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі обгрунтовано встановив, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві в даному випадку була завчасно та у встановлено порядку повідомлена про порушення справи про банкрутство ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім", оскільки копію ухвали про порушення провадження у справі було скеровано на адресу ДПІ та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстратором 11.11.2014 було внесено до вищевказаного реєстру дані про припинення юридичної особи - боржника за рішенням засновників.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про те, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також, права на оскарження постанови господарського суду, враховуючи те, що була належним чином повідомлена про порушення справи про банкрутство боржника, але, не зверталася з грошовими вимогами до нього, тому позбавлена можливості оскаржити постанову суду першої інстанції про визнання боржника - ТОВ "Інвестиційна фірма Євродім" банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Доводи заявника касаційної скарги, що визнання боржника банкрутом унеможливлює проведення перевірки останнього та встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, а також порушують права ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві, як контролюючого органу, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги, оскільки, факт прийняття постанови про визнання боржника банкрутом не обмежує право контролюючого органу щодо проведення податкової перевірки банкрута.

Суд касаційної інстанції зазначає, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню, в порядку, передбаченому п.1, ч.1 ст. 80 ГПК України, як таке, що не підлягає вирішенню в господарських судах.

Виходячи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/4032/15-г залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк