ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року Справа № 922/4599/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Бондаря С.В., Чернова Є.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій"напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.15 та рішення господарського суду Харківської області від 22.10.15у справігосподарського суду Харківської області № 922/4599/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій"докомунального підприємства "Харківські теплові мережі",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивача :товариство з обмеженою відповідальністю "Константа",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідача : управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,простягнення коштів та зобов'язання укласти договір оренди,за участю представників сторін:

від позивача - Мазур П.С.,

від відповідача - Яновська В.С.,

від інших осіб - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

11.08.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 375 415,22грн. заборгованості та зобов'язання укласти договір оренди нежитлового приміщення. В обгрунтування позовних вимог посилалися на понесення ними витрат з утримання майна, якими користується комунальне підприємство, що складаються з витрат на: оренду землі під котельною та мережами тепло та газопостачання у сумі 27 829,16грн., використання внутрішніх мереж електропостачання товариства у сумі 27 096,06грн., оренду приміщення в нежитловій будівлі у сумі 320 490,00грн. Також зазначали, що комунальне підприємство починаючи з 2004 року ухиляється від укладення договору, при цьому безпідставно експлуатує об'єкт оренди.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" заперечуючи проти позову, зазначали про відсутність у них обов'язку сплачувати зазначену суму коштів та укладати договір оренди, вказували на відсутність порушеного права позивача, у зв'язку з чим вважали позовні вимоги безпідставними, у задоволенні яких просили відмовити за необгрунтованістю.

22.10.2015 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Хотенець П.В.), залишеним без змін 16.12.2015 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Черленяк М.І., Івакіна В.О., Хачатрян В.С.) у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи відсутністю правових підстав для задоволення його вимог.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.11, 377 ЦК України, ст.ст.43, 82 ГПК України, тому просили скасувати постанову та рішення у справі, а справу скерувати для нового розгляду.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи, 26.12.2003 товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" придбали у закритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій" нежитлову будівлю літ. "ІV-2" за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 1.

Судами установлено, що у приміщенні зазначеної будівлі на території ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" знаходиться котельня, яку експлуатує КП "Харківські теплові мережі", як і мережі газопостачання та теплопостачання, що проходять по території позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості з відповідача у сумі 27 829,16грн. за оренду землі, суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили із того, що відносини компенсації зазначених витрат позивача не регулюються укладеним між сторонами договором оренди №370594 від 01.08.2005 про спільне використання технологічних мереж основного споживача, на який посилався позивач, оскільки відповідно до його умов основний споживач - ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач - КП "Харківські теплові мережі" зобов'язався сплачувати за використання електричної енергії, отримані послуги.

Вирішуючи спір у справі у частині позовних вимог про стягнення 320 490,00грн. заборгованості за оренду приміщення котельні, суди обох інстанцій правильно виходили із того, що договір від 01.08.2005 №370594 не регулює зазначених відносин, договір найму (оренди) у відповідності до ч.1 ст.759 ЦК України не укладався, що не заперечувалось сторонами, як і окремого договору з питань компенсації витрат з орендної плати за приміщення котельні, з узгодженням площі, інших характеристик об'єкту оренди, укладено не було. Таким чином, висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення цих вимог є законними й обгрунтованими.

Що стосується позовних вимог у частині стягнення з відповідача 27 096,06грн. заборгованості за використання внутрішніх мереж електропостачання позивача, то відповідно до п.4.1. договору №370594 від 01.06.2005, яким позивач обгрунтовував підстави зазначених вимог, плата за використання електричних мереж основного споживача вноситься субспоживачем на підставі рахунка, одержаного від основного споживача, тривалість періоду отримання якого становить 10 днів. Узявши до уваги відсутність у матеріалах справи копій таких рахунків, доказів їх вручення та відправлення відповідачу, попередні судові інстанції, застосувавши положення ч.1 ст.530 ЦК України, мотивовано відмовили у задоволенні цих вимог з тих підстав, що строк виконання відповідного зобов'язання не настав.

Із матеріалів справи видно, що заперечуючи проти доводів позивача щодо належності, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірної котельні на праві власності третій особі, відповідач посилався на дані Харківського міського бюро технічної інвентаризації, згідно з якими станом на 31.12.2012 право власності на нежитлові приміщення площею 163,1 кв. м. у будівлі літ."IV-2" по вул. Достоєвського, 1 м. Харків зареєстровано за територіальною громадою м. Харкова, що посвідчується виданим виконкомом Харківської міськради свідоцтвом про право власності від 24.07.2007.

Установивши зазначені обставини, ухвалюючи постанову у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку про існування спору про право стосовно спірного нерухомого майна, до вирішення якого передчасним є питання укладання договору оренди. Тому правильно визнав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання укласти договір оренди нежитлового приміщення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів обох інстанцій, які відмовили у задоволенні позовних вимог із урахуванням положень ст.ст.33, 34 ГПК України через недоведеність позивачем обставин, на яких грунтуються його вимоги.

Належних обгрунтувань, із посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2015 у справі №922/4599/15 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяС.В. Бондар СуддяЄ.В. Чернов