ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 924/1808/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазтрейд-Експо"на рішенняГосподарського суду Хмельницької області від 24.12.2015та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016у справі№ 924/1808/15 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"до1. Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазтрейд-Експо"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-11. Перший міський відділ Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції 2. Державне комерційне підприємство "СЕТАМ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Концерн "Укргаз"провизнання недійсними електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочинуза участю представників сторін:

позивача: Атаманенко О.П., дов. від 18.08.2015 б/н

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: Беляєв А.С., дов. від 05.04.2016

третьої особи-1, яка не заявляють самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Присяжний О.І., дов. від 13.01.2016 № 723/06-27

третьої особи-2, яка не заявляють самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: не з'явилися

третьої особи, яка не заявляють самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та зміну предмету позову від 09.12.2015) до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазтрейд-Експо" про визнання недійсними електронних торгів, проведених 20.10.2014 по продажу адміністративного корпусу та гаражів загальною площею 716,7 кв.м., місцезнаходженням майна: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Ланова, буд. 29, оформлених протоколом № 7460 проведення електронних торгів; застосування наслідків недійсності правочину, шляхом скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 18284022 від 24.12.2014 року 12:09:57 та повернення адміністративного корпусу та гаражів загальною площею 716,7 кв.м. місцезнаходження майна: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Ланова, будинок, 29 у власність Концерну "Укргаз".

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.12.2015 у справі № 924/1808/15 (суддя Заярнюк І.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Огороднік К.М., судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсними електронні торги, проведені 20.10.2014 Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України по продажу адміністративного корпусу та гаражів загальною площею 716,7 кв.м., місцезнаходження майна: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Ланова, будинок 29, оформлені Протоколом № 7460 проведення електронних торгів; скасовано рішення про державну реєстрацію прав, а саме - скасовано рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 18284022 від 24.12.2014 року 12:09:57; повернуто адміністративний корпус та гаражі загальною площею 716,7 кв.м. місцезнаходження майна: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Ланова, будинок, 29 у власність Концерну "Укргаз".

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогазтрейд-Експо" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.12.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 у справі № 924/1808/15, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що в основу оскаржуваних рішень судами покладені обставини, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 у справі № 826/18695/14, яке скасоване ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016, а також зазначає про незастосування судами наслідків пропуску позивачем позовної давності, передбаченої ст. 48 Закону України "Про іпотеку" .

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1, третя особа-2 на стороні відповідача-1 та третя особа на стороні відповідачів не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.10.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис № 6231 про звернення стягнення на адміністративний корпус та гаражі, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Ланова, 29, та належать Концерну "Укргаз", в рахунок задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" у розмірі 2455001,00 грн. Відповідно до вказаного виконавчого напису, майно, на яке звернене стягнення, перебувало в іпотеці ПАТ "Альфа-Банк" на підставі договору іпотеки від 23.07.2007 року № 441/07.

На виконанні у Першому міському відділі Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 15424438 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Судами встановлено, що 20.10.2014 відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Ланова, 29, за результатами яких переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогазтрейд-Експо" (протокол № 7460 проведення електронних торгів).

Не погоджуючись із результатами електронних торгів, позивач звернувся до суду із позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та зміну предмету позову від 09.12.2015) про визнання недійсними електронних торгів, проведених 20.10.2014, оформлених протоколом № 7460 проведення електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину, шляхом скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на спірне нерухоме майно та повернення його у власність Концерну "Укргаз".

Обґрунтовуючи підстави недійсності електронних торгів, позивач вказує на те, що торги проведені з порушеннями Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 у справі № 826/18695/14.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що державним виконавцем в порушення вимог Тимчасового порядку не було додано до заявки на проведення електронних торгів документу, що характеризує земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомості та документу, що підтверджує право користування такою земельною ділянкою; при передачі арештованого майна на реалізацію державний виконавець не подав копії необхідних документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, перелік яких визначено статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5; організація та проведення електронних торгів з реалізації майна відбулися без опублікування відповідачем-1 повідомлення про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки в принаймні двох місцевих друкованих засобах масової інформації, тобто з порушенням вимог Тимчасового порядку.

Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд, керуючись ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, виходив з доведеності обставин пов'язаних з наявністю порушень встановлених законодавством правил проведення торгів, і порушення прав та інтересів позивача, як іпотекодержателя, оскільки допущені порушення при проведенні електронних торгів та звуження способів інформування потенційних покупців не сприяли максимальному задоволенню грошових вимог позивача, внаслідок чого майно на електронних торгах було реалізовано за стартовою ціною.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для визнання недійсними електронних торгів, проведених 20.10.2014, оформлених Протоколом № 7460 про проведення електронних торгів.

При цьому, відхиляючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суди виходили з того, що результат прилюдних торгів (аукціону) є складовою частиною відповідного правочину, а не окремим правочином, тобто недійсність результатів прилюдних торгів (аукціону) є фактичною обставиною, яка може виникнути внаслідок визнання недійсними відповідних прилюдних торгів (аукціону), і визнання недійсними результатів прилюдних торгів (аукціону) не може бути здійснене поза межами розгляду вимог про визнання недійсними відповідних прилюдних торгів (аукціону) як правочинів, а тому до даних правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 ).

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Порядок реалізації арештованого майна (на дату виникнення спірних правовідносин) регулюється, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження" і Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 (далі - Тимчасовий порядок).

Зокрема, п. 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку визначено, що підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Отже, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Як передбачено ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом вказаної норми преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п. 2.6 постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Визнаючи недійсними електронні торги, проведені 20.10.2014, суди попередніх інстанцій виходили із доведеності фактів порушення державним виконавцем вимог Тимчасового порядку і порушення прав та інтересів позивача, як іпотекодержателя, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 у справі № 826/18695/14.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 судові рішення у справі № 826/18695/14 були скасовані із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи, що предметом позову у адміністративній справі № 826/18695/14 було визнання протиправним дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію, а однією з умов, яка повинна бути встановлена судами при вирішенні спору про визнання прилюдних торгів недійсними, це наявність порушень при їх проведенні, що могли вплинути на результат торгів, судам належало дати власну правову оцінку обставинам, пов'язаним із проведення спірних торгів і які були встановлені судовими рішеннями у адміністративній справі, з точки зору їх впливу на результат торгів (зокрема, постанова Верховного Суду України від 16.03.2016 у справі 6-323цс16).

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 41 Закону України "Про іпотеку" визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, Законом України "Про іпотеку" визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Як вбачається із встановлених судами попередніх інстанції обставин справи, спірні електронні торги відбулися в рамках виконавчого провадження ВП № 15424438 з примусового виконання виконавчого напису № 6231 про звернення стягнення на майно, в рахунок задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" у розмірі 2455001,00 грн., відповідно до якого майно, на яке звернене стягнення, перебувало в іпотеці ПАТ "Альфа-Банк" на підставі договору іпотеки від 23.07.2007 № 441/07.

Із врахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 26.11.2014 у справі № 6-174цс14 та від 28.01.2015 у справі № 6-199цс14, до правовідносин, пов'язаних із організацією та проведенням прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки, на який звернуто стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, застосовуються норми Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Як зазначено у п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі (іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника, іншого учасника прилюдних торгів).

Судами встановлено, що у спірних правовідносинах Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" є іпотекодержателем нерухомого майна, на яке було звернуто стягнення за виконавчим написом і реалізація якого відбувалася на спірних прилюдних торгах.

Отже, до відповідних вимог іпотекодержателя, пов'язаних із оскарженням прилюдних торгів, підлягав застосуванню тримісячний строк оскарження, передбачений ст. 48 Закону України "Про іпотеку".

Судами встановлено, що спірні торги відбулися 20.10.2014, натомість із позовом у цій справі позивач звернувся лише у листопаді 2015, тобто із пропуском передбаченого ст. 48 Закону України "Про іпотеку" строку і в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачами було заявлено про застосування позовної давності до заявлених вимог.

Таким чином, не визначившись із умовами застосування ст. 48 Закону України "Про іпотеку", суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про застосування до вимог позивача загальної позовної давності, передбаченої ст. 257 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, оскаржувані рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, об'єктивно оцінити інші докази та обставини, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазтрейд-Експо" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.12.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 у справі № 924/1808/15 скасувати.

Справу № 924/1808/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова