ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 922/81/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівМачульського Г.М., Полянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Еллада", м. Кіровоградна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 рокуу справі господарського суду Харківської областіза позовомПриватного підприємства "Агротех", смт. Казанка, Миколаївська обл.до1. Приватного підприємства "Еллада", м. Кіровоград; 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харківпростягнення суми

за участю представників

позивача: Чумаченко А.В.,

відповідача-1: Свистунов Д.В.,

відповідача-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агротех" (далі за текстом - ПП "Агротех") звернулось до господарcького суду Харківської області з позовом до приватного підприємства "Еллада" (далі за текстом - ПП "Еллада") та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.), в якому просило стягнути з ПП "Еллада" на користь позивача суму заборгованості у розмірі 19 742 691, 39 грн. та стягнути солідарно з ПП "Еллада" та ФОП ОСОБА_4 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 20 000 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2016 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ПП "Еллада" на користь ПП "Агротех" заборгованість в сумі 19 742 691, 39 грн. та судовий збір, в частині солідарного стягнення з відповідачів (ПП "Еллада" та ФОП ОСОБА_4.) 20 000 грн. за договором поруки від 25.07.2015 року - відмовлено.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПП "Еллада" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

ПП "Агротех" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник відповідача-1 просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідача-2 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2010 року приватним акціонерним товариством "Креатив" (далі за текстом - ПрАТ "Креатив") (покупець) та ПП "Агротех" (постачальник) укладено Договір № 1088 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (товар).

Згідно з п. п. 2.3, 2.4 Договору вартість за одиницю товару визначається сторонами в специфікаціях/додаткових угодах до Договору. Ціна, вартість, кількість конкретної партії товару визначається сторонами в Специфікаціях/Додаткових угодах до Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.

03.09.2014 року ПрАТ "Креатив" та ПП "Агротех" укладено Специфікацію № 1 до Договору № 1088 від 21.06.2010 року, в п. п. 1 - 4 якої сторонами погоджено, що в термін до 01.08.2015 року продавець поставить товар у вигляді насіння соняшника в кількості 2 458, 350 т на умовах РСА склад продавця (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо передбачених умовами Договору, за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, с. Казанка.

Відповідно до п. 6 даної Специфікації ціна товару з якісними показниками, передбаченими в п. п. 8.1 - 8.6 Специфікації, встановлюється сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (далі за текстом - Додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше 01.08.2015 року.

В п. 9 Специфікації № 1 від 03.09.2014 року до Договору № 1088 від 21.06.2010 року вказано, що для розрахунків на підставі Додаткової угоди визначення ціни формується акт визначення кінцевої ціни та вартості товару з врахуванням вимог даної Специфікації.

Як зазначено в судових актах попередніх інстанцій, на виконання умов Договору позивач в період з 03.09.2014 року по 03.10.2014 року поставив, а ПрАТ "Креатив" отримало насіння соняшнику у кількості 2 458, 350 т, що підтверджується видатковими накладними.

23.07.2015 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Специфікації № 1 від 03.09.2014 року до Договору № 1088 від 21.06.2010 року, на підставі якої було укладено Акти переоцінки насіння соняшника № 1 та № 2 від 23.07.2015 року.

Після проведення переоцінки насіння соняшнику сторонами погоджено збільшення його вартості на загальну суму 14 561 389, 39 грн.

Таким чином, остаточна вартість насіння соняшнику по Договору склала 26 361 469, 39 грн. Станом на 28.07.2015 року у ПрАТ "Креатив" існувала перед ПП "Агротех" непогашена заборгованість по Договору № 1088 від 21.06.2010 року у розмірі 19 742 691, 39 грн.

28.07.2015 року ПрАТ "Креатив" (первісний боржник), ПП "Еллада" (новий боржник) та ПП "Агротех" (кредитор) укладено Договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить борг за Договором № 1088 від 21.06.2010 року, укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе боргові зобов'язання за названим Договором.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи колегій суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за невиконання умов договору поставки з нового боржника за договором про переведення боргу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі - продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 520, 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з ПП "Еллада", господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що позивачем належним чином виконано умови договору поставки, що підтверджується додатковими угодами та актами переоцінки насіння соняшнику, в яких погоджено остаточну вартість всіх поставлених партій товару та актом звірки розрахунків, що узгодили розмір непогашеної заборгованості. В подальшому, ПП "Еллада" уклало з позивачем та ПрАТ "Креатив" Договір про переведення боргу, в якому погоджено, зокрема, розмір та підстави виникнення взятих на себе зобов'язань, а також строки їх виконання, однак, доказів сплати заборгованості ПП "Еллада" не надано. Відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що ПП "Еллада" не виконано взяті на себе боргові зобов'язання за Договором № 1088 від 21.06.2010 року, чим допущено порушення умов укладених Договорів про переведення боргу від 28.07.2015 року, та у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ПП "Еллада" суми заборгованості необхідно задовольнити.

Щодо позовних вимог до ФОП ОСОБА_4, то вони обґрунтовані наявністю Договору поруки, укладеного 25.07.2015 року, згідно якого відповідач-2 зобов'язався перед позивачем у разі порушення зі сторони ПрАТ "Креатив" обов'язку за основним Договором, самостійно виконати часткове погашення заборгованості боржника перед кредитором в розмірі 20 000 грн. на підставі письмової вимоги кредитора.

При цьому, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до п. 4.2.2 Договору поруки від 25.07.2015 року порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

В той же час, судами відзначено, що докази того, що ФОП ОСОБА_4 поручився за нового боржника - ПП "Еллада", в матеріалах справи відсутні.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів 20 000 грн. за договором поруки, оскільки порука є припиненою.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними з огляду на наступне.

Так, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що позовні вимоги ПП "Агротех" було заявлено до ПП "Еллада" (м. Кіровоград) та ФОП ОСОБА_4 (м. Харків) про стягнення з ПП "Еллада" на користь позивача суми заборгованості у розмірі 19 742 691, 39 грн. та солідарно з ПП "Еллада" та ФОП ОСОБА_4 на користь позивача суми заборгованості у розмірі 20 000 грн.

При цьому, за результатами розгляду даної справи суди попередніх інстанцій дійшли висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних в частині солідарного стягнення з відповідачів (ПП "Еллада" та ФОП ОСОБА_4.) 20 000 грн. за договором поруки від 25.07.2015 року, оскільки порука є припиненою.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що судам попередніх інстанцій необхідно дослідити підстави виникнення солідарної відповідальності ФОП ОСОБА_4

Крім того, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що для правильного вирішення спору господарським судам попередніх інстанцій слід було дослідити як обставини виникнення заборгованості ПрАТ "Креатив" перед ПП "Агротех" і з'ясувати чи підтверджується документально заявлена сума боргу належними та допустимими доказами, так і обставини укладення договору про переведення боргу.

Однак, зазначені обставини залишились поза увагою господарських судів попередній інстанцій, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення даного спору.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій в частині первісного позову не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити коло та правовий статус учасників цієї справи і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ПП "Еллада" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2016 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року у справі № 922/81/16 - скасувати.

3. Справу № 922/81/16 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіГ.М. Мачульський А.Г. Полянський