ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 914/1231/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Галтранс"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід21.10.2015у справі№914/1231/15Господарського судуЛьвівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Галтранс"доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Імпекс"пропоновлення коштів на особовому рахунку, стягнення інфляційних витрат та 3% річнихза участю

позивача:Каспряк В.І. (довіреність від 10.05.2016)відповідача:Гачак І.С. (довіреність від 28.04.2016),

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Галтранс" (далі - позивач) просило зобов'язати Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (далі - відповідач) поновити безпідставно списані кошти на особовому рахунку позивача в сумі 220 053,27 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача 75028,17 грн. інфляційних витрат за період з 01.08.2014 по 31.03.2015 та 4557,82 грн. трьох відсотків річних за період з 01.08.2014 по 10.04.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно списав кошти з особового рахунку позивача за користування власними іновагонами та зберігання вантажу у вагонах.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2015 (суддя Кидисюк Р.А), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючого - судді Дубник О.П., суддів Матущак О.І., Скрипчук О.С.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення скасувати і прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, вказуючи на необґрунтованість доводів, викладених у касаційній скарзі, просить судові рішення залишити без змін.

Постанову прийнято 18.05.2016 у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні 11.05.2016 відповідно до приписів статей 77, 1115 Господарського процесуального кодексу України, перервою.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.01.2009 між відповідачем та позивачем було укладено договір №201 про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, відповідно до умов п. 1.1 договору, останній регламентує відносини сторін по наданню послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги на умовах попередньої оплати.

Згідно пунктів 2.1-2.3 договору відповідач зобов'язується: здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги позивачу при умові попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг. Надання відповідачем послуг здійснюється на підставі належно оформлених планів та заявок; здійснювати своєчасне, якісне перевезення вантажів та їх збереження відповідно до статті 22 Закону України "Про залізничний транспорт"; надавати платні послуги по підготовці та подачі вагонів, перевезення вантажів та інших додаткових зборів; розрахунок провізних платежів, послуг та додаткових зборів проводиться згідно ставок Тарифного керівництва №1 з врахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум відповідач через Єдиний Технологічний центр обробки перевізних документів (Єдине ТехПД) відкриває для позивача особовий рахунок з присвоєнням відповідного коду платника та вантажовідправника/вантажоодержувача. Одержані кошти відповідач зараховує на особовий рахунок позивача.

Відповідно до розділу 3 договору позивач виступає платником за перевезення вантажів та/або вантажовідправником/вантажоодержувачем та зобов'язується: здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів авансом в сумах, відповідних до обсягу запланованого перевезення на рахунок Єдиного ТехПД за відповідними реквізитами; направляти до відповідача уповноваженого представника не рідше одного разу на місяць для проведення звірки розрахунків по цьому договору і складання акта взаємозвірки з підписами обох сторін.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4. договору сторони встановили, що розмір оплати та періодичність її внесення визначається позивачем виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. У міру виконання перевезень та надання послуг відповідач через Єдине ТехПД на підставі перевізних документів, накопичувальних карток та ін. списує з наявних на коді позивача авансові суми належні відповідачу. Після списання коштів відповідач надає позивачу через опорну станцію перелік списаних сум. По закінченні кожного місяця відповідач через Єдине ТехПД надає позивачу витяг з його особового рахунку і податкову накладну. Не рідше одного разу на місяць відповідач через Єдине ТехПД проводить звірку розрахунків за участю уповноваженого представника позивача, результати якої оформляються актом, який від імені відповідача підписується начальником Єдиного ТехПД.

Згідно п.5.1 договору відповідач несе відповідальність перед позивачем за списання сум з його особового рахунку за документами, що не мають відношення до перевезень позивача. У разі виявлення такого відповідач негайно відновлює неправильно списану суму на особовому рахунку позивача.

Судами встановлено, що 10.05.2014 зі станції відправлення Говора Румунія відправник "Чієк Сполка Аксижна Румунія" на станцію Вадул-Сірет відповідно до накладних СМГС №№53100812-53100816, прибуло 26 власних іновагонів (перевізник АО ГФР), із вантажем сода кальцинована, з яких:

- 8 вагонів №№ 835366538253, 835366515582, 835366525771, 835366520244, 835366561487, 835366540630, 835366561115 відправка № 100813, 835366529583 відправка № 100812 станція призначення Вадул-Сірет, одержувач та платник позивач;

- 3 вагони №№ 835366513546, 835366521697, 835366516176 відправка № 100814 станція призначення Нікель Побужський Одеської залізниці, одержувач ООО "Побужський феронікелевий комбінат", платник позивач;

- 8 вагонів №№ 835366519857, 835366535853, 835366526621, 835366536851, 835366528635, 835366521283, 835366558236, 835366528460 станція призначення Костопіль Львівської залізниці, одержувач ЗАТ "Костопольський завод скловиробів, платник позивач;

- 7 вагонів №№ 835366542891, 835366522638, 835366550746, 83536653164, 835366559101, 835366516291, 835366514353 відправка № 100816 станція призначення Клевань Львівської залізниці, одержувач ПАТ "Консюмерс Скло Зоря" платник позивач.

10.05.2014 о 09-29 год. вагони були затримані в очікуванні розмитнення, у зв'язку з чим були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 199-202, а 12.05.2014 о 22.00 год. вагони були розмитнені, про що складені акти загальної форми №№203-206. Згідно пам'яток на подачу вагонів ГУ-45 №№47, 48 вагони були подані під вивантаження 12.05.2014 о 22:00.

29.05.2014 на виконання звернення позивача та третьої особи на станцію Вадул-Сірет було надано наказ, що вагони призначенням станції Нікель Побужський Одеської залізниці, Костопіль, Клевань Львівської залізниці по старим документам (накладним СМГС) переадресувати на станцію Вадул-Сірет. Згідно пам'ятки на забирання вагонів ГУ-45 №61, дані навантажені вагони 30.05.2014 о 6:30 забрані для переадресування та подані згідно пам'ятки на подачу вагонів ГУ-45 №59 о 12:10 на вивантаження.

Судами встановлено, що після переадресування та вивантаження вагони призначенням Вадул-Сірет забрані по пам'яткам ГУ-45:

- №56 вагон 835366561115 вивантажений 21.05.2014 о 08:00;

- №61 вагон 835366529583 вивантажений 27.05.2014 о 23:10;

- №73 вагон 835366538253 вивантажений 04.06.2014 о 10:40;

- №77 вагони 835366515582 та 835366525771 вивантажили 06.06.2014 о 20:50;

- №83 вагон 835366520244 вивантажили 13.06.2014 о 21:00;

- №86 вагон 835366561487 вивантажили 19.06.2014 о 00:20;

- №73 вагон 835366540630 вивантажили 04.06.2014 о 10:40.

Вагони призначенням станція Костопіль Львівської залізниці по пам'яткам:

-№64 вагони 835366519857, 835366528460, 835366535853, 835366526621, 835366536851, 835366528635, 835366558236 вивантажили 30.05.2014 о 13:10;

- №70 вагон 835366521283 вивантажили 02.06.2014 о 17:10.

Вагони призначенням станція Клевань Львівської залізниці по пам'яткам №64:

- вагони 835366542891, 835366559101, 835366522638, 835366550746 вивантажили 30.05.2014 о 13:10;

- №72 вагон 835366531647 вивантажили 04.06.2014 о 10:30;

- №75 вагон 835366516291 вивантажили 05.06.2014 о 18:40;

- №76 вагон 835366514353 вивантажили 06.06.2014 о 01:10.

Вагони призначенням станція Нікель Побужський по пам'яткам №64: 835366516176, 835366521697, 835366513546 вивантажили 30.05.2014 о 13:10.

На підставі пам'яток по відомостях плати за користування вагонами станції Вадул-Сірет відповідачем було нараховано та стягнуто з Єдиного ТехПД позивача кошти за користування вагонами в сумі 128389,00 грн. з коду 7362445: відомість плати №21050001 - 2528,70 грн., №29050002 - 4270,10 грн., №30050004 - 801,20 грн., №30050005 - 69280,40 грн., №03060008 - 5781,50 грн., №05060009 - 6241,40 грн., №05060010 - 12482,80 грн., №06060011 - 6592,00 грн., №06060012 - 6657,60 грн., №07060013 - 13753,30 грн.

Крім того, по накопичувальним карткам з коду 7362445 позивачу було нараховано та стягнуто кошти за зберігання вантажу в сумі 132332,50грн. відповідно до розділу 3 п. 2.1 "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, а також за переадресування вантажів, заповнення документів, повідомлення одержувача.

Судами встановлено, що 10.07.2014 позивач звертався до відповідача з претензію № 75, у якій просив його повернути на особовий рахунок в Єдиному ТехПД 153 113,76грн. як безпідставно нарахованих та стягнених коштів за зберігання вантажу у вагонах, але відповідач листом за вих. № МЮ 5154/П-5-2014 від 27.08.2014 відхилив вимоги позивача.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивував тим, що списання коштів з Єдиного ТехПД позивача здійснювалось на підставі розрахункових відомостей, відомостей плати за користування вагонами, пам'яток подачі та забирання вагонів, зміст яких позивач не спростував. Відмовляючи в позові в частині стягнення інфляційних та трьох відсотків річних, суд послався на недоведеність позивачем перебування в зобов'язальних правовідносинах з відповідачем з приводу невиконання останнім грошових зобов'язань.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи з наступного.

У касаційній скарзі як на підставу для задоволення своїх вимог позивач посилається на те, що іновагони Румунської залізниці, відносно яких виник спір, були здані нею в оренду, а оскільки плата за користування вагонами у спірних правовідносинах здійснюється, якщо вони належать залізниці, тому позивач вважає, що судові рішення є незаконними у зв'язку з відсутністю правових підстав для оплати за такі іновагони.

Між тим, ці обставини справи були досліджені судом апеляційної інстанції та їм надано належну правову оцінку.

Так, цим судом встановлено. що в додатку 10 до § 7 статті 6 Угоди про міжнародне вантажне залізничне перевезення - СМГС, зазначено, що вагони допускаються до міжнародного перевезення за умови, що вони відповідають нормам діючих правил. На вагонах повинні бути нанесені знаки і надписи про власника або орендатора вагона, станція і дорога приписки. На вагонах повинна бути нанесена велика буква "Р".

Також цим судом встановлено, що у § 8 розділу "Записи в накладній" додатку 10 до § 7 статті 6 СМГС вказується, що відправник зобов'язаний вказати при пред'явленні до перевезення завантаженого вагону в графі, що передбачає назву вантажу, відомості про те, чи це приватний вагон, вказати власника чи те, що вагон зданий в оренду, та орендатора.

Позивач, як встановлено судом апеляційної інстанції, доказів на підтвердження орендних правовідносин стосовно вказаних вагонів, не надав, встановлених судом апеляційної інстанції обставин не спростував, у своїй касаційній скарзі продовжує посилатись на те, що вказані іновагони перебували в оренді.

Між тим, відповідно до положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).

Отже повноваження, надані суду касаційної інстанції, відрізняються від повноважень, наданих судам попередніх інстанцій, і суд касаційної інстанції не має права в черговий раз розглядати спір по суті, а лише перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, доводи, викладені у цій частині, не дають правових підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено, або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Крім того, за приписами п. 3 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 №113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, облік часу користування вагонами та нарахування відповідної плати провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п. п. 4, 6 цих Правил користування вагонами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Згідно з п. 8 Правил користування вагонами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно ж до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 (зареєстровано в МЮ 08.07.2002р. за № 567/6855) акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, при відмові вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); затримці вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Яке встановлено судом апеляційної інстанції жодних заперечень про складені акти зі сторони позивача не викладено.

Матеріали справи містять повідомлення позивача про необхідність підписання відомостей плати за користування вагонами, накопичувальних карток, повідомлень про закінчення вантажних операцій.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що при звірянні сторонами розрахунків згідно особового рахунку № 7362445, були підписані без зауважень акти звірки розрахунків між ЄТехПД ДТГО "Львівська залізниця" та позивачем. Позивач також шляхом підписання актів звіряння розрахунків підтверджує правомірність списання коштів в тому числі нарахованих за травень-червень 2014 року станцією Вадул-Сірет.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов правових висновків про те, що ці обставини свідчать, що позивач визнав правомірним списання коштів з його особового рахунку за надані в травні-червні 2014 року залізницею послуги.

Таким чином правові підстави для звільнення позивача від плати за користування вагонами відсутні.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 07.10.2014 зі справи № 904/5778/13, від 02.09.2014 зі справи № 904/6846/13, яка відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися судами.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що оскільки в Угоді про міжнародне вантажне залізничне перевезення - СМГС не передбачено плату за затримку вагонів в очікуванні подачі під вантажні операції та за час очікування проходження митних процедур, то згідно статті 36 цієї Угоди підлягають застосуванню внутрішні правила відповідної країни, яка є учасником даної Угоди, тобто України.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Галтранс" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 у справі Господарського суду Львівської області №914/1231/15, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук