ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2016 року Справа № 904/7126/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),
Дунаєвської Н.Г.,
Владимиренко С.В.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства
комерційного банку "Приватбанк"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 05.11.2015 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 01.02.2016 року
у справі № 904/7126/14
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного
банку "Приватбанк"
до Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_4
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача ОСОБА_5
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Басій К.С.
відповідача - ОСОБА_7
третьої особи - не з'явились
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 45 601,17 грн. заборгованості за кредитом, 12 342,72 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 4 571,48 грн. пені, 2872,87 грн. комісії за користування кредитом за договором банківського обслуговування № б/н від 14.03.2011р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015 року (судді: Кармазіна Л.П., Колісник І.І., Рудовська І.А.), залишеним без змін постановою Днпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року (судді: Іванов О.Г., Подобєд І.М. Сизько І.А.), відмолено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення 40 000 грн. основного боргу, а позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 5 601,17 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 12 342,72 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором у розмірі 4571,48 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2872,87 грн. залишено без розгляду.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому, скаржник вказав на безпідставність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки несанкціоноване списання коштів здійснено внаслідок недбалості і з вини відповідача та порушення ним пп. 3.7.14, 3.5.17, 3.5.18 Умов та правил надання банківських послуг і п. 1.19 Інструкції, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 року.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.03.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) підписано заяву, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 14.03.2011 року і взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Також відповідачем накладено електронно-цифровий підпис у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват24.
Станом на 14.03.2011 року відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).
На виконання умов договору банківського обслуговування від 14.03.2011 року позивач надавав ФОП ОСОБА_4 кредит у межах встановленого ліміту у сумі 50 000 грн., які використовувались відповідачем, що підтверджується банківською випискою з рахунку № НОМЕР_2 за період з 14.03.2011 року по 11.07.2014 року.
Відповідно до розділу 3.18.4 Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню") розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості.
22.07.2013 року з рахунку відповідача № НОМЕР_2 здійснено платіж на суму 40 000 грн. та перераховано його на рахунок НОМЕР_3. Платіжне доручення № 1283т на перерахування суми коштів у розмірі 40 000 грн. створено та відправлено 22.07.2013 року через систему інтернет- клієнт- банкінг Приват 24.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що про проведення даного платежу йому стало відомо з СМС повідомлення, яке відправлено на мобільний телефон та отримано ним 22.07.2013 року о 22:27 год., в зв'язку з чим він звернувся з заявами про несанкціоноване списання грошових коштів у розмірі 40 000 грн. до служби безпеки банку та із заявою про кримінальне правопорушення до Марганецького МВ УМВС в Дніпропетровській області. За результатами розгляду 24.07.2013 року слідчим відділом Марганецького міського відділу МВС України розпочато досудове розслідування № 12013040330000815 за фактом викрадення грошових коштів у розмірі 40 000 грн. з розрахункового рахунку ПАТ "КБ"ПриватБанк", відкритого на ім'я ОСОБА_4.
Згідно висновку про результати службового розслідування №ZAKL-2013/1-6871763 від 13.08.2013 року, проведеного банком, 22.07.2013 року платіж з референсом JBKLD0722L25D3.1 на суму 40 000 грн. з рахунку НОМЕР_2 проведено через транзитний рахунок ПриватБанка №29244825509100 на картковий рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_5 за єдиним реквізитом з призначення платежу "безвідсоткова зворотня допомога. згідно дог 5 від 21.07.2013, без ПДВ Поповнення карткового рахунку ОСОБА_5 ІПН НОМЕР_1 карта НОМЕР_3", згідно платіжного доручення №1283. Даний платіж на суму 40 000 грн. сформовано та відправлено з використанням ключів електронного цифрового підпису і паролів відповідача з ІР- адрес178.151.133.147 та 5.9.161.166. З транзитного рахунку кошти в сумі 40 000 грн. зараховані на розрахункову карту ОСОБА_5, які 22.07.2013 року та 23.07.2013 року в проміжок часу з 07 год. 19 хв. по 08 год. 41 хв. зняті невстановленою особою в банкоматах розташованих за адресами: м.Луганськ, вул. Лермонтова, 2в та вул. Челюскінцев, 1а. Викрадення коштів здійснено шахраями з використанням спеціального програмного забезпечення, яке віддалено занесено на комп'ютер, де знаходилась інформація про ключі та паролі в аккаунт ПК "Приват24" клієнта банку ФЛП ОСОБА_4 Після отримання інформації про паролі доступу, шахраями створено та проведено несанкціонований платіж.
Крім того, за результатами направлення матеріалів справи №904/7126/14 до прокуратури Дніпропетровської області, листом №76/1547вих 15 від 16.09.2015 року Прокуратура міста Марганця Дніпропетровської області повідомила, що 24.07.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 1 ст. 185 КК України за фактом крадіжки грошових коштів з пластикової картки "ПриватБанк" в сумі 40 000 грн., які належать гр. ОСОБА_4 Під час досудового розслідування встановлено, що 22.07.2013 року близько 19:23 години невідома особа таємно викрала грошові кошти в розмірі 40 000 грн. з розрахункового рахунку ПАТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_4, спричинивши останньому матеріальну шкоду. Станом на вересень 2015 року досудове розслідування по зазначеному кримінальному провадженню триває.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування від 14.03.2011 року в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 40 000 грн. суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, обгрунтовано вказав на не доведення позивачем належними та допустимими доказами наявності підстав для покладення на відповідача обов'язку погашення суми боргу у розмірі 40 000 грн. з кредиту, яка утворилась внаслідок несанкціонованого переказу коштів 22.07.2013 року, та дотримання відповідачем у зв'язку з цим обов'зків, покладених на нього статтею 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", про невідкладне звернення до служби безпеки банку та Марганецького МВ УМВС в Дніпропетровській області із заявами про несанкціоноване списання грошових коштів.
За приписами ст. ст.1066, 1067 Цивільного кодексу України для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами укладається договір банківського рахунка, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно пункту 3.18.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг", при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" система захисту інформації повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. Електронні документи на переказ, розрахункові документи та документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що містять банківську таємницю, під час їх передавання засобами телекомунікаційного зв'язку повинні бути зашифровані згідно з вимогами відповідної платіжної системи, а за їх відсутності - відповідно до законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Пунктом 11.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. передбачено, що під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлюються банком, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів.
В силу статті 39 цього ж Закону суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. При проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: несанкціонованого доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором; несанкціонованих змін інформації - внесення змін або часткового чи повного знищення інформації щодо переказу особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором. Суб'єкти переказу зобов'язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення злочину, суб'єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов'язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.
Згідно пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пп. 6.7, 6.8 Положення "Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 року № 223 "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів" (чинне на час здійснення переказу - 22.07.2013 року), банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Спростовуючи відмову банку в задоволенні заяви відповідача щодо несанкціонованого платежу 22.07.2013р. в "Приват24" на суму 40 000 грн. і відшкодування йому збитків та посилання банку на відсутність зміни клієнтом паролів входу у Приват24 з дати реєстрації аккаунту у 2005 році та не дотримання останнім пп. 3.7.14, 3.5.17, 3.5.18 Умов та правил надання банківських послуг, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що такий обов'язок не покладено на ФОП ОСОБА_4 угодою між сторонами або будь-якими нормативно-правовими актами.
За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку погашення суми боргу у розмірі 40 000 грн. з кредиту, яка утворилась внаслідок несанкціонованого переказу коштів 22.07.2013р., оскільки факт здійснення переказу спірної суми шляхом правильного введення ключів електронного цифрового підпису та паролів відповідача не свідчить про те, що останній своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, оскільки викрадення грошових коштів здійснено невідомими особами з використанням спеціального програмного забезпечення, яке віддалено занесено на комп'ютер, в якому знаходилась інформація про ключі та паролі в аккаунт ПК "Приват24" ФОП ОСОБА_4, що також підтверджено висновком служби безпеки банку про результати службового розслідування №ZAKL-2013/1-6871763 від 13.08.2013 р.
Також правильним є висновок судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду решти позовних вимог із застосуванням пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України внаслідок невиконання позивачем вимог суду першої інстанції щодо надання обгрунтованого розрахунку цих сум, зокрема, обґрунтування суми боргу у розмірі 5 601,17 грн., пені, комісії та процентів, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 5 601,17 грн. станом на дату подання позовної заяви та відсутності можливості у суду встановити розмір заборгованості відповідача за договором банківського обслуговування б/н від 14.03.2011 року. При цьому, судами враховано відмову позивача оплачувати проведення судової експертизи з метою встановлення розміру заборгованості відповідача за цим договором.
Доводи касаційної скарги щодо наявності обов"язку відповідача оплатити позивачу 40 000 грн. боргу не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року у справі № 904/7126/14 залишити без змін.
Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.Г. Дунаєвська С.В. Владимиренко