ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 904/10346/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Грека Б.М., Палія В.В.за участю представників сторін позивача - Павлова О.В. відповідача - Дорош О.Г.; третьої особи - Дорош О.Г.;розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання (АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладання")на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від04.04.2016у справі № 904/10346/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Каскад"доАкціонерного товариства "Корум Криворізький завод гірничого обладнання"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс"простягнення 2 122 624, 26 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Каскад" (далі - ТОВ ВО "Каскад") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання") про стягнення 1 523 529, 54 грн основного боргу, 261 157, 93 грн пені, інфляційних втрат в розмірі 303 188, 57 грн, 3% річних у розмірі 34 748, 22 грн, а всього 2 122 624, 26 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2015 порушено провадження у справі № 904/10346/15 за позовом ТОВ ВО "Каскад" до АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення 2 122 624, 26 грн. Цією ж ухвалою залучено до участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс".

До прийняття рішення по суті спору ТОВ ВО "Каскад" подало заяву про зменшення позовних вимог, в якій просило стягнути з АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання") 1 248 529, 54 грн основного боргу, 261 157, 93 грн пені, інфляційних втрат в розмірі 303 188, 57 грн, 3% річних у розмірі 34 748, 22 грн, а всього 1 847 624, 26 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ніколенко М.О.) від 10.02.2016 позов задоволено частково, суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" заборгованість в сумі 1 248 529, 54 грн, 255 113, 45 грн пені, 34 748, 22 грн 3% річних, 303 188, 57 грн втрат від інфляції, в решті позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016 виправлено описку в резолютивній частині в частині зазначення стягувача - АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" та боржника - ТОВ ВО "Каскад".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Широбокова Л.П., судді Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.) від 04.04.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" на користь ТОВ ВО "Каскад" заборгованість в сумі 1 248 529, 54 грн, 255 113, 45 грн пені, 34 748, 22 грн 3% річних, 303 188, 57 грн втрат від інфляції, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016, ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" (АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання") подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду в частині стягнення з АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" на користь ТОВ ВО "Каскад" заборгованості в сумі 1 248 529, 54 грн, 255 113, 45 грн пені, 34 748, 22 грн 3% річних, 303 188, 57 грн втрат від інфляції скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" на користь ТОВ ВО "Каскад" суму основного боргу за договором у розмірі - 1 048 529, 54 грн, суму пені у розмірі 114 801, 05 грн, у стягненні пені в розмірі 140 312, 40 грн, 3% річних в розмірі 34 748, 22 грн, втрат від інфляції в розмірі 303 188, 57 грн, основного боргу в розмірі 200 000, 00 грн відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними, необґрунтованими, винесеними з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається зокрема на те, що станом на 04.04.2016 (дата прийняття постанови судом апеляційної інстанції) із заявленої позивачем до стягнення суми несплаченою залишилась сума основної заборгованості - 1 048 529, 54 грн та пеня - 255 113, 45 грн.

Також АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" зазначає про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, оскільки не вирішено питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 касаційну скаргу ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" (АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання") прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2016.

ТОВ ВО "Каскад" було подано відзив на касаційну скаргу ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" (АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання"), в якому позивач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ ВО "Каскад" (підрядник) та АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" від імені якого діяв ТОВ "Корум Сорс" (замовник) 29.08.2014 був укладений договір підряду № КС-КЗГО/138-14 Пд про виконання будівельно-монтажних робіт, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та засобами, з використанням власних матеріалів замовника, виконати роботи на об'єкті замовника за адресою м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1 у відповідності з кошторисною документацією (додаток №1 до договору) та Технічним завданням (додаток №2 до договору) у строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток №3 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи в порядку, установленому договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1. договору обумовлено, що вартість робіт визначається на підставі кошторисної документації (додаток №1) і становить: 2 323 999, 99 грн з ПДВ (п.2.1). Додатковою угодою №1 сума договору була збільшена на 174 030, 48 грн та загалом склала 2 498 030,47 грн.

На виконання умов договору підрядником були виконані роботи на загальну суму 2 265 582, 44 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт, що не заперечується замовником.

Пунктом 2.5 договору (в редакції додаткової угоди) передбачено, що розрахунок між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- передплата 20% від загальної вартості робот за договором, що становить 464 800, 00 грн з ПДВ;

- кінцева оплата 80% від загальної вартості робіт за договором, що становить 2 033 230, 47 грн з ПДВ, здійснюється замовником по факту повного виконання робіт підрядником протягом 80 календарних днів з моменту підписання сторонами останнього акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (за формою КБ-3).

В порушення умов договору замовник у повному обсязі оплату за виконані роботи не здійснив. Роботи оплатив частково в сумі 1 017 049, 87 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Заборгованість на час розгляду справи в суді першої інстанції становила 1 248 532, 57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З огляду на те, що як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріалами справи доведена заборгованість АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" за виконані роботи - 1 248 532, 57 грн, строк оплати якої настав 23.03.2015, доказів сплати боргу на час розгляду справи в суді першої інстанції не надано, тому суди дійшли висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах заявленої суми - 1248 529,54 грн.

При цьому, господарськими судами відхилено доводи АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" щодо правомірності утримання частини заборгованості в рахунок погашення застосованої оперативно-господарської санкції відповідно до п. 8.8. договору з огляду на те, що відповідно до п. 8.8 договору замовник має право застосувати до підрядника оперативно-господарську санкцію, виражену в утриманні суми, пред'явленої підряднику штрафної санкції, розрахованих збитків з сум, які належать до сплати, у тому числі й за виконані роботи. Застосування зазначеного пункту договору пов`язано із порушенням підрядником п.3.5 договору щодо виконання робіт у встановлений строк. Втім, АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" у справі не обґрунтовано застосування ним п. 8.8 договору, не надано розрахунок штрафних санкцій за порушення ТОВ ВО "Каскад" строків виконання робіт, що врахований в утримання частини вартості робіт. Вказані обставини є предметом розгляду іншої справи №915/1953/15, що перебуває в провадженні господарського суду Миколаївської області.

З врахуванням викладеного, з огляду на невизначеність та не доведеність суми утримання, заперечення АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" в цій частині судами визнані безпідставними.

Крім того, апеляційний суд не врахував подані АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" в апеляційній інстанції платіжні доручення про сплату інфляційних витрат у сумі 303 188, 57 грн (платіжне доручення №2311 від 14.03.2016), боргу - 200 000, 00 грн (платіжне доручення №2309 від 14.03.2016), 3% річних - 34 748, 22 грн (платіжне доручення №2310 від 14.03.2016) за оскаржуваним рішенням, оскільки оплата за ними здійснена після прийняття рішення у справі, а отже такі докази не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у абз. 7 п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду країни "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що частиною першою статті 104 ГПК України не передбачено можливості скасування або зміни рішення у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами (наприклад, зменшення або збільшення заборгованості), якщо така зміна сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду.

Згідно п. 8.3 договору за порушення замовником строків оплати, передбачених п.2.6 договору, останній сплачує підряднику штраф в розмірі однієї облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати до моменту належного виконання.

З урахуванням ч. 3 ст. 549 ЦК України, як встановлено господарськими судами, визначений сторонами у договорі штраф за своєю правовою природою є пенею.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ ВО "Каскад" заявлено до стягнення з АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" пеню у загальній сумі 261 157,93 грн, розрахованій по періодах з урахуванням здійснених оплат, проте в кожен з періодів існування певної частини заборгованості включений день часткової її оплати, у зв'язку з чим ТОВ ВО "Каскад" невірно розрахована пеня за день, в який була здійснена оплата.

За розрахунком, здійсненим судом, пеня у загальній сумі склала 255 113, 45 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як встановлено судом апеляційної інстанції 3% річних за період прострочення з 24.03.2015 по 29.10.2015 у сукупності, розраховані по кожній частині заборгованості, становлять 35 811, 79 грн та підлягають задоволенню в межах заявленої ТОВ ВО "Каскад" до стягнення суми - 34 748,22 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з квітня по вересень 2015 року у сукупності складають 306 385,37 грн та підлягають задоволенню у межах заявленої суми - 303 188,57 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції відхилено клопотання АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" щодо зменшення суми штрафних санкцій, з огляду на таке.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У підпункті 3.17.4 пункту 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Умовами спірного договору сторони передбачили штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, що є вдвічі меншим ніж встановлений законом граничний розмір; на момент звернення із позовом до суду сума боргу становила 1 523 532, 57 грн, АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання" було сплачено лише 277 249, 87 грн, обґрунтованих причин невиконання зобов`язання останнім не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

В свою чергу, ТОВ ВО "Каскад" зазначено та надано докази, що внаслідок порушення зобов`язання ним понесені збитки в сумі 268 113, 45 грн по оплаті відсотків та комісії за кредитними договорами № № 62614К26, 62614К38, що були укладені для поповнення обігових коштів з метою фінансування поточної виробничої діяльності.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, в судовому засіданні 10.02.2016 судом першої інстанції було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі №904/10346/15, відповідно до якої позов задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселоМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" заборгованість - 1 248 529, 54 грн, 255113,45 грн - пені, 34 748,22 грн - 3% річних, 303 188,57 грн - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору - 27 622,20 грн. В решті позову відмовлено.

Повернуто Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго" із державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 4 125, 01 грн, сплачений за квитанцією №46 від 29.10.2015.

Рішення вказаного змісту також викладено у резолютивній частині повного тексту судового рішення.

За своєю ініціативою суд виніс ухвалу від 29.02.2016 про виправлення описки в резолютивній частині рішення від 10.02.2016, проте суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена ухвала про виправлення описки винесена місцевим господарським судом в порушення норм процесуального права, оскільки в судовому засіданні було прийнято рішення про стягнення саме з інших осіб заборгованості та нарахованих сум санкцій, повернення зайво сплаченого судового збору. Ухвалою про виправлення описки суд змінив суть прийнятого та оголошеного ним рішення, що не допускається господарсько-процесуальним законом. Крім того, вступна та резолютивна частина рішення, оголошена судом у судовому засіданні 10.02.2016, цією ухвалою змінена не була.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та прийняв рішення про права і обов`язки осіб, що не брали участі у справі та до яких вимоги не заявлялися, що відповідно до п.3 ч.3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування судового рішення з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання (АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладання") залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 904/10346/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Грек Б.М.

Палій В.В.