ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 6/51

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової І.О.

на постанову та на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 господарського суду Сумської області від 05.11.2015

у справі№ 6/51 господарського суду Сумської областіза заявою доДПІ у Тростянецькому районі Сумської області ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс"провизнання банкрутомліквідаторВоловик Євгенія Миколаївна

в судовому засіданні взяли участь представники :

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової І.О. Динник В.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.07.2003 порушено провадження у справі №6/51 про визнання ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" банкрутом.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.02.2004 затверджено мирову угоду від 28.01.2004 у справі про банкрутство ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс", провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.07.2007 мирову угоду від 28.01.2004 визнано недійсною, поновлено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс".

Оголошення про поновлення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" опубліковано в газеті "Голос України" від 01.08.2007.

ПАТ "КБ "Надра" подано до господарського суду заяву про визнання кредиторських вимог на суму 7 429 488,91 грн. (т.5 а.с. 57-101).

Постановою господарського суду Сумської області від 17.12.2007 боржника ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

ПАТ "КБ "Надра" подано до господарського суду заяву про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 74 692 524,60 грн. (т.10 а.с. 35-66).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.10.2012 визнано грошові вимоги ПАТ "КБ" Надра" до боржника ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" в сумі 74 692 524,60 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів.

ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" звернулося 04.02.2015 до господарського суду з клопотанням від 29.01.2015 про виключення з реєстру кредиторів грошові вимоги ПАТ "КБ" Надра" до боржника ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" у розмірі 7 429 488,91 грн. та в розмірі 74692524,60 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2015 (суддя Соп'яненко О.Ю.) клопотання боржника від 29.01.2015 про виключення з реєстру кредиторів вимог ПАТ "КБ" Надра" в розмірі 7 429 488,91 грн. та в розмірі 74692524,60 грн. задоволено; визнано вимоги ПАТ КБ "Надра" такими, що є погашеними та підлягають виключенню з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" у розмірі 7 429 488,91 грн. та в розмірі 74 692 524,60 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 (колегія суддів: Пуль О.А., Білоусова Я.О., Шутенко І.А.) ухвалу господарського суду Сумської області від 05.11.2015 залишено без змін.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" Стрюкова І.О. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 05.11.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2016, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" про виключення з реєстру кредиторів вимог ПАТ "Комерційний банк "Надра" в розмірі 7 429 488,91 грн. та в розмірі 74692524,60 грн. (вимоги касаційної скарги з урахуванням уточнень представника скаржника, заявлених в судовому засіданні).

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 526, 598, 599 ЦК України, ст.ст.12, 17 Закону України "Про іпотеку".

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що 26.05.2006 між ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" та ВАТ "КБ "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра") укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого передано в іпотеку іпотекодержателю нежитлові будівлі, (а.с.86-а.с.88, том 5), 29.05.2006 між ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" та ВАТ КБ "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра") укладено договір застави транспортних засобі та основних засобів (а.с.89-а.с.94, том 5). За умовами зазначених договорів боржник є майновим поручителем ТОВ "Тера" перед кредитором (ПАТ КБ "Надра") за виконання в повному обсязі усіх боргових зобов'язань, що випливають з кредитної угоди №25/6/2005/980-К/161 від 21.12.2005. Загальна сума заборгованості станом на 28.08.2007 за кредитною угодою №25/6/2005/980-К/161 від 21.12.2005 та додаткових угод до неї складає 7429488,91 грн., яка не погашена ні позичальником, ні боржником.

З матеріалів справи вбачається, що до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс", який складено станом на 07.09.2007 року, розпорядником майна боржника включено вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, зокрема, вимоги ВАТ КБ "Надра" у сумі 7429488,91 грн. (а.с.188, том 5).

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2012 ПАТ КБ "Надра" звернулося до господарського суду Сумської області з заявою (вх.№4433) про визнання поточних кредиторських вимог, яка обґрунтована заборгованістю за період від 28.08.2007 по 01.03.2012 у ТОВ "Тера" по кредитній угоді №25/6/2005/980-К/161 від 21.12.2005 на загальну суму 74462124,60 грн. по тілу кредиту та нарахованим відсоткам. Кредитор просив суд визнати поточну кредиторську заборгованість ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" перед ПАТ "КБ "Надра" у розмірі 74692524,60 грн. (а.с.35, том 10).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.10.2012 визнано грошові вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" у сумі 74692524,60 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів (а.с.140-а.с.141, том 11).

ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" звернулося 04.02.2015 до господарського суду з клопотанням від 29.01.2015 про виключення з реєстру кредиторів грошових вимог ПАТ "КБ" Надра" до боржника ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс". В обґрунтування клопотання заявник посилався на те, що основне зобов'язання - кредитний договір, укладений між ПАТ "КБ" Надра" та позичальником ТОВ "Тера" є припиненим у зв'язку з ліквідацією ТОВ "Тера" у межах справи у справі №5021/1230/12 господарського суду Сумської області. Заявником зазначено, що у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, зобов'язання боржника перед кредитором, що виникли на підставі договору іпотеки від 26.05.2006 і договору застави від 29.05.2006 також припинилися, і відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є погашеними та підлягають виключенню з реєстру вимог кредиторів. (т.16 а.с. 77-78).

Судами зазначено, що у справі №5021/1230/12 господарського суду Сумської області про банкрутство ТОВ "Тера" визнано грошові вимоги ПАТ КБ "Надра" до ТОВ "Тера" у загальному розмірі 109268445,35 грн., які виникли відповідно до кредитної угоди №25/6/2005/980-К/161 від 21.12.2005, що укладена між кредитором - ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Тера". Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.12.2014 у справі №5021/1230/12 затверджено звіт та ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "Тера", провадження у справі припинено; вимоги кредиторів, незадоволені за недостатністю майна банкрута, визнано погашеними.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання боржника про виключення з реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ КБ "Надра", послався на ст.17 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.593, 609 ЦК України, ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999) та виходив з того, що вимоги ПАТ КБ "Надра" є погашеними та підлягають виключенню з реєстру вимог кредиторів у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, зобов'язання боржника перед кредитором у справі №6/51, що виникли на підставі договору іпотеки від 26.05.2006 і договору застави від 29.05.2006, також припинилися.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, при цьому послався на постанову Верховного Суду України від 11.09.2013 у справі №6-52цс13, в якій викладено правову позицію про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. Отже, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.82 ГПК України суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи приписи ст.ст. 526, 590, 599 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України "Про іпотеку", ч.4 ст.82, ч.1 ст. 11128 ГПК України, висновки Верховного Суду України викладені у постановах від 10.02.2016 у справі №6-216цс14, від 09.09.2015 у справі №6-216цс15, вважає за необхідне відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України у справі №6-52цс13 з огляду на наступне.

Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином.

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. (ч.6 ст.3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання та гарантує кредитору у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок іпотеки.

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРЮО та ФОП. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Таким чином, факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником. (правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 10.02.2016 у справі №6-216цс14)

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням та його виключення з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб-підприємців не тягне за собою припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, оскільки до цього іпотекодержатель звернувся з вимогами до нього, його вимоги визнано та включено до реєстру вимог кредиторів, оскільки позичальник неналежним чином виконував взяте на себе зобов'язання по погашенню боргу.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення клопотання банкрута про виключення з реєстру кредиторів вимог ПАТ "КБ "Надра", оскільки припинення юридичної особи - позичальника за наявності заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником та відповідно визнання вимог кредитора погашеними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи, що місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції обставини справи встановлено повно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок допущеної помилки в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 та ухвала господарського суду Сумської області від 05.11.2015 підлягають скасуванню.

Оскільки клопотання банкрута про визнання вимог ПАТ "КБ "Надра" такими, що є погашеними та виключення їх з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" суперечить нормам ст.526, 599, 590 ЦК України та висновкам Верховного Суду України викладеним у постановах від 10.02.2016 у справі №6-216цс14, від 09.09.2015 у справі №6-216цс15, колегія дійшла висновку про прийняття нового рішення про відмову у задоволенні клопотання ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" про виключення з реєстру кредиторів вимог ПАТ "КБ "Надра" в розмірі 7429488,91 грн. та 74692524,69 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст.49 ГПК України за розгляд апеляційної скарги та касаційної скарги ПАТ "КБ "Надра" покладається на ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс".

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової І.О. задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 та ухвалу господарського суду Сумської області від 05.11.2015 у справі № 6/51 скасувати.

У задоволенні клопотання ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" про виключення з реєстру кредиторів вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в розмірі 7429488,91 грн. та 74692524,69 грн. відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" (код 13997035) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (код 20025456) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень) 60 коп., судовий збір за подання касаційної скарги 2947,56 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок сім гривень) 56 коп.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук