ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Справа № 914/2074/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 господарського суду Львівської області від 15.10.2015у справі№ 914/2074/15 господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс"; 2. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк";треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; 2. Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"; 1. ОСОБА_4; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком";провизнання припиненою застави та зобов'язання до вчинення дійу судовому засіданні взяли участь представники:- ТОВ "Яблуневий дар" Случ О.В., - ТОВ "Танк Транс" Дудяк Р.А., - ПАТ "Дельта Банк" Ханович К.В., Мединський М.М., - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костюков Д.І., - ПАТ "Державний ощадний банк України" Корнєв В.М., Коцюба О.В., - ОСОБА_4 ОСОБА_12, - ТОВ "Інвестком" повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" та до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненою застави (право застави) згідно із договором застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", як заставодавцем; зобов'язання ТОВ "Танк Транс" вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження, зокрема, у п'ятиденний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно із договором застави № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014, звернутися до ПАТ "Дельта Банк" з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно із договором застави № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014 і виключення застави (права застави) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (№ 14411104 від 18.06.2014); припинення обтяження і вилучення (виключення) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 14411104 від 18.06.2014 стосовно об'єкта обтяження: майнові права, а саме: усі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) "ГАЛІЦІЯ" (Galicia), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (заставодавцю) на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 156362 виданого Державною службою інтелектуальної власності України 25.05.2012. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 49 537 000, 00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2015 у справі № 914/2074/15 (колегія суддів у складі: Кітаєва С.Б. - головуючий суддя, судді Петрашко М.М., Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г. - головуючий суддя, судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.), визнано припиненою заставу (право застави) згідно із договором застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", як заставодавцем; припинено обтяження і вилучено (виключено) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 14411104 від 18.06.2014 стосовно об'єкта обтяження: майнові права, а саме: усі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) "ГАЛІЦІЯ" (Galicia), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (заставодавцю) на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 156362 виданого Державною службою інтелектуальної власності України 25.05.2012; загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 49 537 000, 00 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі № 914/2074/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційними скаргами, скаржники посилаються на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" та ОСОБА_4 надали відзиви на касаційні скарги, в яких з ними не погоджуються та просять касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі № 914/2074/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 29.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11.

В забезпечення виконання ТОВ "Танк Транс" зобов'язань перед ПАТ "Дельта Банк" згідно із договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014, 17.06.2014 між ТОВ "Яблуневий Дар" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2.

На підставі вищевказаного договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 18.06.2014 внесено запис №14411104 стосовно об'єкта обтяження.

06.02.2015 ПАТ "Дельта Банк" направило на адресу ТОВ "Танк Транс" претензію про сплату 203 461 956, 03 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 193 864 169,96 грн.; сума заборгованості за нарахованими процентами 2 868 127,44 грн.; сума заборгованості за простроченими процентами до 31 дня 6 729 658,63 грн.

11.02.2015 між ТОВ "Танк Транс" як новим кредитором, та ОСОБА_4 як первісним кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за договорами банківського рахунку, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 відступив ТОВ "Танк Транс" право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за договором № 18 банківського рахунку від 13.12.2012 на суму 286 246,63 євро та за договором № 10 банківського рахунку від 11.12.2012 на суму 26 355 931, 71 дол. США.

18.02.2015, на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договорами банківського рахунку від 11.02.2015 ТОВ "Танк Транс" як новий кредитор направило ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

Крім того, 11.02.2015 між ТОВ "Танк Транс" як новим кредитором, та ТОВ "Інвестком" як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку, за умовами якого ТОВ "Інвестком" відступило ТОВ "Танк Транс" право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 на суму 13 039 335, 34 доларів США.

18.02.2015, на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015 ТОВ "Танк Транс" як новий кредитор направило ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

Одночасно, 18.02.2015 ТОВ "Танк Транс" звернулося до ПАТ "Дельта Банк" із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на вищезазначені договори відступлення прав вимоги за договорами банківських рахунків, заявило про: - припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за кредитом згідно з договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 193 864 169,96 грн.; - припинення зобов'язань щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості за: 1) договором № 18 банківського рахунку від 13.12.2012, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 на суму 286 246,63 євро (що за курсом НБУ станом на 12.02.2015 складає еквівалент 8 128 593,93 грн.); 2) договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Інвестком" в частині вимог на суму 7 400 076, 71 доларів США (що за курсом НБУ станом на 12.02.2015 складає еквівалент 185 735 576,03 грн.), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

03.08.2014 між ТОВ "Танк Транс" як новим кредитором, та ОСОБА_15 як первісним кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за договором № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" у доларах США від 27.03.2014 на суму 134 539,85 доларів США.

20.02.2015 на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03.08.2014, ТОВ "Танк Транс" як новий кредитор, і ОСОБА_15 як первісний кредитор, направили ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

Крім того, 20.02.2015 ТОВ "Танк Транс" як новий кредитор направив на адресу ПАТ "Дельта Банк" заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" у доларах США від 27.03.2014 в сумі 134 539,85 доларів США, шляхом перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ "Танк Транс".

27.02.2015 ТОВ "Танк Транс" звернулося до ПАТ "Дельта Банк" із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03.08.2014, зазначило про: - припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 3 335 458, 92 грн., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 120 139,92 доларів США; - припинення зобов'язань щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості за договором № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line" у доларах США від 27.03.2014 на загальну суму 120 139, 92 доларів США, внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Крім того, 03.08.2014 між ТОВ "Танк Транс" як новим кредитором, та ОСОБА_16 як первісним кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за договором № 003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" у доларах США від 06.05.2014 на суму 441 523, 22 долари США.

20.02.2015 ТОВ "Танк Транс" як новий кредитор, та ОСОБА_16 як первісний кредитор, направили ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

Одночасно, 20.02.2015 ТОВ "Танк Транс" як новий кредитор направило ПАТ "Дельта Банк" заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором № 003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" у доларах США від 06.05.2014 в сумі 441 523, 22 долари США, шляхом перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ "Танк Транс".

27.02.2015 ТОВ "Танк Транс" направило ПАТ "Дельта Банк" заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03.08.2014, зазначило про: - припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 5 574 332, 94 грн., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 200 781, 93 доларів США; - припинення зобов'язань щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості за договором № 003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" у доларах США від 06.05.2014 на 5 574 332, 94 грн., внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Крім того, 23.02.2015 між ТОВ "Танк Транс" як новим кредитором, та ТОВ "Яблуневий дар" як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку, відповідно до умов якого, ТОВ "Яблуневий дар" відступило ТОВ "Танк Транс" право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку № 13/25469-6975 від 20.01.2011 на суму 35 986,42 грн. та за договором банківського рахунку № 01/25469-16690 від 01.04.2013 на суму 253 656,76 грн.

24.02.2015 ТОВ "Танк Транс" направило ПАТ "Дельта Банк" заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 23.02.2015, зазначило про: - припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за процентами за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 289 643,18 грн.; - припинення зобов'язань щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості за договором банківського рахунку № 01/25469-16690 від 01.04.2013 на суму 253 656, 76 грн. та договором банківського рахунку № 13/25469-6975 від 20.01.2011 на суму 35 986, 42 грн., внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

06.03.2015 ТОВ "Яблуневий дар" отримало від ТОВ "Танк Транс" лист, яким ТОВ "Танк Транс" повідомило позивача про припинення зобов'язань ТОВ "Танк Транс" перед ПАТ "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 щодо сплати основної суми боргу та нарахованих процентів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до ТОВ "Танк Транс" з листом № 28/04-01 від 28.04.2015, в якому зазначив про необхідність направлення ПАТ "Дельта Банк" письмової вимоги про подачу реєстратору заяви про припинення застави згідно із договором застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S2 і виключення її з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У відповідь на вказаний лист ТОВ "Танк Транс" листом за № 05/05-01 від 05.05.2015 відмовилося звертатися з письмовою вимогою до ПАТ "Дельта Банк".

20.03.2015 позивач звернувся до ПАТ "Дельта Банк" з листом про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна предмета застави згідно із договором застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014.

У відповідь на вказаний лист, ПАТ "Дельта Банк" листом № 2/39-17/746 від 07.04.2015 проінформувало позивача, що банк не визнає припинення зобов'язань ТОВ "Танк Транс" перед ПАТ "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014, відтак, застава відповідно до договору застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014 залишається діючою.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для визнання припиненою застави (право застави) згідно із договором застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", як заставодавцем; зобов'язання ТОВ "Танк Транс" вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження, зокрема, у п'ятиденний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно із договором застави № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014, звернутися до ПАТ "Дельта Банк" з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно із договором застави № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014 і виключення застави (права застави) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (№ 14411104 від 18.06.2014); припинення обтяження і вилучення (виключення) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 14411104 від 18.06.2014 стосовно об'єкта обтяження: майнові права, а саме: усі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) "ГАЛІЦІЯ" (Galicia), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (заставодавцю) на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 156362 виданого Державною службою інтелектуальної власності України 25.05.2012.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що як тіло кредиту, так і відсотки, нараховані на тіло кредиту, повністю погашені ТОВ "Танк Транс", шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак вважається припиненим і додаткове (акцесорне) зобов'язання за договором застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S2 від 17.06.2014.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно із ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Суди попередніх інстанцій дійшовши висновку про те, що як тіло кредиту, так і відсотки, нараховані на тіло кредиту, повністю погашені ТОВ "Танк Транс", оскільки ТОВ "Яблуневий дар", ТОВ "Інвестком", ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_4 відступили ТОВ "Танк Транс" право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за договорами банківських рахунків та договорами банківського вкладу, а ТОВ "Танк Транс" в свою чергу здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшовши зазначеного висновку, в порушення вимог ст. ст. 47, 43 ГПК України, залишили поза увагою та правовим дослідженням факт знаходження відповідних сум (відступлених сум) на рахунках зазначених осіб на дату укладання договорів відступлення прав вимоги за договорами банківського рахунку та банківського вкладу.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приписи статей 47, 43 ГПК України зобов'язують господарський суд з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.

Згідно із ст. 84 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду вказуються серед іншого доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

ПАТ "Дельта Банк" звертало увагу судів першої та апеляційної інстанцій на те, що зобов'язання ТОВ "Танк Транс" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 не припинились, оскільки ТОВ "Танк Транс" не сплачено у повному обсязі як відсотки, зазначені ПАТ "Дельта Банк" в претензії, так і відсотки, нараховані банком на підставі п. 2.6 кредитного договору в період з 06.02.2015 (день направлення претензії) до дня направлення заяви про зарахування зустрічних вимог. Крім того, ПАТ "Дельта Банк" звертало увагу судів на те, що на момент направлення ТОВ "Танк Транс" заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог у останнього вже існувала заборгованість по сплаті штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, що також свідчить про те, що зобов'язання ТОВ "Танк Транс" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 не припинились. На підтвердження своїх доводів ПАТ "Дельта Банк" надало розрахунок заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 (т. 2 а. с. 3).

Надаючи оцінку розрахунку суди попередніх інстанцій зазначили, що розрахунок заборгованості по нарахованих відсотках банк здійснив по 14.08.2015 та по пені за несвоєчасне повернення кредиту по 22.07.2015, не врахувавши при цьому в своєму розрахунку зарахування зустрічних однорідних вимог від 18 лютого 2015 року на суму 193 864 169, 96 грн.

Однак, судами попередніх інстанцій не наведено мотивів відхилення зазначених доводів ПАТ "Дельта Банк" щодо непогашення ТОВ "Танк Транс" у повному обсязі як відсотків за користування кредитом нарахованих по день зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до п. 2.6. договору кредитної лінії, відповідно до якого нарахування процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, так і штрафних санкцій, що суперечить положенням статей 47, 43, 84, 105 ГПК України, ст. 6 (право на судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) та статті 1 (захист власності) Першого Протоколу до зазначеної Конвенції, яка є частиною національного законодавства України.

До того ж, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях взагалі не перевірено та не встановлено розмір зобов'язань ТОВ "Танк Транс" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014, які за твердженням позивача, без надання відповідного розрахунку, є припиненими на підставі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, в той час як саме суд зобов'язаний перевіряти правильність, повноту та правову основу здійсненого тією чи іншою стороною розрахунку позовних вимог та/або будь-яких інших розрахунків, які є необхідними для винесення справедливого та обґрунтованого рішення у конкретній справі.

Водночас, викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись із висновком судів попередніх інстанцій про те, що ПАТ "Дельта Банк" за один і той же розрахунковий період здійснило подвійне нарахування процентів і за ставками договору кредитної лінії в розмірі 15% і 25% відповідно, та 3% річних згідно із статтею 625 ЦК України, оскільки проценти в розмірі 15% і 25% нараховувалися банком за користування кредитом, згідно із ст. 1054 ЦК України, ст. 345 ГК України та умовами договору, в той час як 3% річних, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, нараховуються на прострочену суму.

В свою чергу, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу судів попередніх інстанцій на те, що вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України (п. 1.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Крім того, суд першої інстанції відхиляючи посилання ПАТ "Дельта Банк" на те, що договори відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, укладені між ТОВ "Танк Транс", ОСОБА_15 та ОСОБА_16 укладені, в порушення вимог ст. 516 ЦК України, без згоди банку, виходив з того, що в договорах банківського вкладу, укладених ПАТ "Дельта Банк" з ОСОБА_15 та з ОСОБА_16 відсутній обов'язок отримувати згоду на відступлення права вимоги; нормами ЦК України також не передбачено обов'язок отримувати згоду на відступлення права вимоги; Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" не підписувались ОСОБА_15 та з ОСОБА_16 та не доводились до їх відома під розписку.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки, по-перше, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на пункти 2.2 як договору № 10004006546754 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий з любов'ю on-line", так і договору № 003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом", якими передбачено, що із підписанням договору вкладник засвідчує, що він ознайомлений з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" та погоджується вважати обов'язковими для застосування до взаємовідносин, які виникли на підставі цього договору (матеріали справи не містять доказів визнання вказаних пунктів договорів недійсними); по-друге, роблячи такі висновки, суди попередніх інстанцій не врахували, що матеріали справи не містять вказаних Правил у редакції, чинній на момент укладення зазначених договорів. До того ж, місцевий господарський суд зазначаючи про те, що ЦК України не передбачено обов'язок отримувати згоду на відступлення права вимоги не врахував, що ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 910/6098/14, та від 15.04.2015 у справі № 910/6098/14).

Крім того, ПАТ "Дельта Банк" у письмових поясненнях до касаційної скарги звертало увагу на те, що за рахунок коштів у розмірі 77 161, 52 дол. США, які знаходилися на банківському рахунку ТОВ "Яблуневий дар" відкритому за договором № 13/25469-6975, ТОВ "Яблуневий дар" та ТОВ "Танк Транс" здійснили одночасно зарахування зустрічних вимог як за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014, так і за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, при цьому, як зазначає ПАТ "Дельта Банк" зарахування здійснено на більшу суму ніж знаходилася на рахунку ТОВ "Яблуневий дар", на підтвердження чого ним надано довідки банку та заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог.

Таким чином, у розгляді позову суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення зі справи у відповідній частині.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є майже ідентичними доводам касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк", про які вказувалося вище, та які є ідентичними доводам апеляційних скарг ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Дельта Банк", а також відзивів на позовну заяву, позаяк касаційні скарги вказаних осіб підлягають частковому задоволенню, а судові рішення у даній справі - скасуванню.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі № 914/2074/15.

Справу № 914/2074/15 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Т.Л. БАРИЦЬКА

Судді Н.М. ГУБЕНКО

В.І. КАРТЕРЕ