ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Справа № 908/1361/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 р. (судді: Марченко О.А., Радіонова О.О., Татенко В.М.) у справі№908/1361/14 господарського суду Запорізької області за позовомКомунального підприємства "Водоканал" доПриватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Аква Вита" простягнення 56 274 грн. 34 коп. за участю представників: від позивачаЛавринець І.П., довіреність №25 від 11.01.2016 р.від відповідачаБагмут Г.В., довіреність б/н від 04.02.2016 р.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось з позовом до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Аква Вита" про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 56 274 грн. 34 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 р. у справі №908/1361/14 вказаний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 56 274 грн. 34 коп. Вирішено питання по розподіл судових витрат.

Дане рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю позивачем факту порушення відповідачем умов договору про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №4035 від 01.09.2006 р. та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 27.06.2008 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 р. рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, зокрема, прийшов до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем порушено умови вищевказаного договору та правил, а саме: прострочено термін повірки засобу обліку води. У зв'язку з цим, господарський суд апеляційної інстанції визнав відсутніми правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за безоблікове водокористування.

Не погоджуючись з прийнятою Донецьким апеляційним господарським судом постановою, Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування апеляційним господарським судом норм Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та приписів Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 27.06.2008 р., які регулюють порядок та визначають періодичність проведення повірок засобів обліку.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2016 р. касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 18.04.2016 р.

До початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

В судове засідання 18.04.2016 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №908/1361/14 є правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем в процесі виконання договору про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №4035 від 01.09.2006 р.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п. 3.2.1 вказаного договору абонент (відповідач) зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.2.3 договору №4035 від 01.09.2006 р. при відсутності або не встановленному обліковому приладі у встановлений водоканалом термін або розміщення абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням "Правил користування...", "Правил експлуатації...", водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води та об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з п. 9.6 та п. 21.5 "Правил користування...", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Поряд з цим, попередніми судовими інстанція встановлено, що керуючись наведеними умовами договору, представниками Комунального підприємства "Водоканал" проведено технічне обстеження мереж відповідача.

За результатами технічного обстеження позивачем встановлено, що відповідачем експлуатуються засоби обліку, в яких пройшов строк повірки. Вказане відображено у відповідних актах технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення.

Заважаючи на наведене та на підставі ч. 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", п. 5.14 "Правил користування...", п. 10.3.7 "Правил експлуатації...", п. 3.2.3 договору про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №4035 від 01.09.2006 р., Комунальним підприємством "Водоканал" було нараховано відповідачу заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 56 274 грн. 34 коп.

Вказана заборгованість Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма "Аква Вита" погашена не була, що стало підставою для звернення Комунального підприємства "Водоканал" до господарського суд з позовом, який розглядається в межах даної судової справи.

Обґрунтовуючи свій висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що обов'язок своєчасно подавати прилади обліку на повірку законом покладено саме на водокористувачів. Тобто, відповідач мав своєчасно подати заяву про проведення повірки засобу обліку. Однак, у порушення вказаних вимог закону відповідач продовжував користуватися приладом обліку після закінчення строку його держповірки, що і стало підставою для нарахування заборгованості за несвоєчасну повірку приладів обліку та споживання води при неповірених належним чином водолічильниках.

В свою чергу, апеляційний господарський суд прийшов висновків, що позивачем невірно визначено міжповірковий період для відповідних засобів обліку та безпідставно, а саме: у визначеному п. 5.14 "Правил користування..." порядку, нараховано заборгованість за безоблікове споживання води, у зв'язку з тривалістю повірки понад один місяць, чого виявлено не було.

Здійснюючи касаційний перегляд справи №908/1361/14 колегія суддів Вищого господарського суду України стосовно стягнення з відповідача заборгованості за безоблікове водокористування з підстав прострочення держповірки водолічильників вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3.2 "Правил користування..." унормовано, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ним.

Самовільне водоспоживання - це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у виконавця в якості споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу виконавця.

Одночасно з цим, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію (п. 5.1, 5.4 "Правил користування…").

Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих правил до дня установки повіреного засобу обліку. Вказане закріплено в п. 5.14 "Правил користування...".

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють дану сферу діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Керуючись наведеними правовими нормами, апеляційним господарським судом визнано, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, оскільки ним не вірно визначено термін, протягом якого відповідач зобов'язаний повірити прилад обліку. Так, за висновками господарського суду апеляційної інстанції міжповірковий інтервал для лічильників КВ-1,5 становить 4 роки, що закріплено в протоколі науково-технічної комісії Держспоживстандарту №4 від 20.09.2006 р. Проте, заявляючи позов до відповідача Комунальне підприємство "Водоканал" виходило з того, що такий період становить 3 роки.

В свою чергу, стосовно іншого лічильника позивачем не було надано витребуваних судом доказів в підтвердження закінчення терміну державної повірки даного засобу обліку, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд в своїй постанові зазначив, що фактична дата закінчення терміну повірки засобу обліку, яка вказана в акті технічного обстеження водопроводу, не звільняє позивача від доказування заявлених позовних вимог.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем місячного терміну повірки засобів обліку, у зв'язку з чим визнав безпідставними посилання Комунального підприємства "Водоканал" на п. 5.14 "Правил користування...", що передбачає відповідальність саме за це порушення.

Одночасно, апеляційним господарським судом не було встановлено факту безоблікового споживання води відповідачем, з огляду на що нарахування витрат за таке споживання не може бути здійснено в порядку передбаченому п. 3.3, 3.4 "Правил користування..."

Таким чином, недоведеність позивачем факту порушення відповідачем умов договору про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №4035 від 01.09.2006 р. та приписів нормативно-правових актів, що регулюють дану сферу правовідносини, стала підставою для прийняття апеляційним господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з наведеною позицією господарського суду апеляційної інстанції.

Так, відповідно до абз. 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р.).

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що апеляційним господарським судом у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для вирішення спору по суті та таким обставинам надана правильна юридична оцінка, суд касаційної інстанції вважає, що прийнята ним постанова не підлягає зміні чи скасуванню.

При цьому, доводи, викладені в касаційній скарзі, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України, як такі, що не спростовують правомірності висновків господарського суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 р. у справі №908/1361/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: Л.В. Ковтонюк

Ж.О. Корнілова