ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 910/3394/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівПалія В.В., Селіваненко В.П.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Приватного підприємства "Контент Україна" від позивача: 1. Ярош З.В.; 2. Бучко О.Т. від відповідача: Лісовець Т.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 14.07.2016 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 рокуу справі№ 910/3394/16за позовомПриватного підприємства "Контент Україна"доПриватного підприємства "Туристична компанія "Бітско"простягнення 125 295, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Контент Україна" (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "Туристична компанія "Бітско" (далі відповідач) про стягнення 100 598, 33 грн. - заборгованість; 10 059, 8 грн. - штраф; 13 703, 37 грн. - пені; 934 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди послались на Закон України "Про захист прав споживачів" та прийшли до висновку про те, що оскільки адреса готелю, зазначена у ваучері та договорах на туристичне обслуговування, відрізнялась від фактичної адреси розташування готелю, туристи, у зв'язку з отриманням недостовірної інформації щодо замовленої послуги, скористались своїм правом на розірвання договорів на туристичне обслуговування. Туристами послуги за вказаними договорами не споживались, заселення саме за ваучерами не відбулося. У зв'язку з відмовою туристів від послуг та фактичним ненаданням замовлених послуг у відповідача не виникло обов'язку щодо перерахування отриманих від туристів коштів за туристичні послуги позивачеві.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення прийняті у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу суду на те, що при вирішенні спору судами неповно з'ясовано обставини справи щодо розподілу обов'язків та відповідальності туроператора та турагента при здійсненні замовлення туристичних послуг перед туристами, що встановлені агентським договором. Позивач зазначає, що в даному випадку спір виник саме на підставі порушення господарсько-правових зобов'язань відповідача, а не на підставі порушення зобов'язань між туроператором і туристом.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Взаємовідносини сторін у дані справі регулюються, у тому числі, Главою 31 ГК України (Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання).

01.10.2011 року між позивачем (туроператор) та відповідачем (агент) було укладено агентський договір на реалізацію туристичних послуг №СІ-197 (далі Договір, а.с.10-18), за умовами якого агент зобов'язався надавати посередницькі послуги туроператору, спрямовані на реалізацію туристичних послуг, від імені та в інтересах туроператора та під його контролем, шляхом укладення договорів про надання туристичних послуг, замовлення (бронювання) цих послуг відповідно до узгоджених сторонами регламентів (умов), а також вчиняти інші фактичні та юридичні дії, визначені цим договором, із забезпечення реалізації туристичних послуг. За загальним правилом замовлення (резервування) туристичних послуг здійснюється агентом шляхом використання системи "Контент Інн", в тому числі через веб-сайт за допомогою продуктів онлайн-бронювання (п.п. 2.1, 2.6 Договору).

Відповідно до розділу 1 Договору договір про надання туристичних послуг - договір, який укладається агентом з клієнтом, за яким туроператор за встановлену плату зобов'язується надати клієнту (туристу) певні туристичні послуги або їх комплекс, а клієнт зобов'язується оплатити ці послуги туроператора через агента.

Туристичні послуги (розділ 1 Договору) - послуги з тимчасового розміщення туристів в готелях та інших засобах розміщення, а також інші характерні та супутні туристичні послуги, що надаються туроператором, у тому числі шляхом залучення співвиконавців.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що агент укладає договори про надання туристичних послуг на підставі цього Договору від імені та за дорученням туроператора. Предметом зазначених договорів є послуги, що зазначені у бронюванні або у письмовій заявці агента за умови їх підтвердження туроператором.

Відповідно до п. 3.4.10 Договору відповідач зобов'язаний забезпечити перерахування туроператору (позивач) вартості туристичних послуг в порядку та строки визначені розділом 4 договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено (абз.2), що оплата рахунку здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту бронювання, у разі несвоєчасної оплати бронювання буде анульовано без попередження, а зобов'язання туроператора щодо надання туристичних послуг припиняється.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 184) залучено розписку працівника відповідача, згідно до якої нею отримано 108 056 грн. для подальшої їх сплати відповідачу від імені туристів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у якості сплати за туристичні послуги з проживання в готелі Trieste Boutique Suites Neve Tezdek (далі Готель) (замовлення № 227472855 та № 227639146).

До матеріалів справи (т.1 а.с. 134-142) залучені копії договорів № 01 та № 02, які укладені відповідачем від імені позивача про надання туристичних послуг громадянкам ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а саме: з надання туристичних послуг - розміщення в Готелі, у період з 16.10.2015 року по 24.10.2015 року. Вартість послуг, відповідно складає 48 360 грн. та 59 696 грн.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 22) залучено рахунок позивача на сплату готельних послуг, у тому числі за замовленнями № 227472855 та № 227639146, які були не оплачені відповідачем в сумі 46 320,41 грн. та 54 277,92 грн., і ця сума є предметом позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.

Як вбачається з вказаного рахунку це є сумою готельних послуг за бронювання в Готелі, за період з 16.10.2015 року по 24.10.2015 року.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 105) залучено повідомлення Готелю, що в період з 16.10.2015 року по 24.10.2015 року номери були заброньовані за туристами ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 83) залучена копія листа надісланого позивачем відповідачу 11.12.2015 року, який стосувався заказів № 227472855 та № 227639146, в листі зазначено, що після детального розслідування вдалось з'ясувати, що адреса Готелю була змінена. Нажаль, ці дані не були передані постачальнику з боку Готелю, більш того на офіційному сайті Готелю також була вказана стара адреса.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 133) залучені нотаріально посвідчені пояснення вказаних вище туристів, з яких вбачається, що туристи відмовились від замовлених послуг.

В поясненнях також зазначено про те, що туристи вирішили залишити сплачені ними кошти за замовленнями № 227472855 та № 227639146 у відповідача в рахунок подальшого використання при оформлені наступних замовлень туристичних послуг, оскільки вони є постійними клієнтами відповідача.

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на 14.07.2016 року (прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі) туристами оформлені наступні замовлення з надання туристичних послуг, як про це зазначено в їх письмових поясненнях в рахунок спірної суми.

Оцінюючи взаємовідносини сторін у даній справі колегія приходить до висновку про те, що судами не надано належної оцінки взаємовідносинам сторін за Договором та не враховано ту обставину, що договори № 01 та № 02 про які зазначено вище, укладені відповідачем від імені позивача.

За таких обставин, рішення прийняті у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду необхідно дати належну оцінку взаємовідносинам сторін за Договором, врахувати ту обставину, що договори № 01 та № 02 укладені відповідачем від імені позивача, а також з'ясувати чи була спірна сума (основна заборгованість) використана при оформленні наступних замовлень туристичних послуг вказаними вище туристами.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Контент Україна" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року прийняті у справі № 910/3394/16 скасувати.

3.Справу № 910/3394/16 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий С.В.Бондар

Судді В.В.Палій

В.П.Селіваненко